Застосування кріоконсервованої суспензії плаценти для лікування фетоплацентарної недостатності

Впроваджені діагностичні критерії оцінки ефективності запропонованого методу і проведено порівняльний аналіз із традиційними терапевтичними підходами. Доведена перевага розробленого методу лікування ФПН.

Практична значимість одержаних результатів

Експериментально обгрунтовано використання суспензії КТПЛ з метою лікування фетоплацентарної недостатності.

Проведено комплексне клініко-гормональне обстеження вагітних з ФПН, що дозволило запропонувати впровадження масового АФП-скрінингу в III триместрі вагітності для діагностики та оцінки ступеня важкості фетоплацентарної недостатності.

Запропоновано і було здійснено практичне використання суспензії КТПЛ в мікроклізмах – патогенетичного способу лікування ФПН.

На підставі одержаних даних розроблено показання до застосування суспензії КТПЛ ізольовано та в комплексі традиційної терапії ФПН, що дозволило підвищити ефективність лікування та скоротити його термін при цій патології, забезпечити піднесення сприятливого перебігу вагітності і пологів.

Розроблений метод терапії економічний і простий для застосування. Він може бути запропонований до широкого впровадження в клінічну практику акушерсько-гінекологічних лікувальних закладів.

У даний час розроблений метод лікування ФПН використовується в практиці відділення патології вагітності клінічного пологового будинку №4, акушерсько-гінекологічних відділень 12 лікарні, клінічного спеціалізованого пологового будинку №5, клінічного пологового будинку №2 м. Харкова. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі перинатології та гінекології Харківського інституту удосконалення лікарів, кафедрі педіатрії, акушерства та гінекології факультету фундаментальної медицини Харківського державного університету.

Особистий внесок здобувача

Наукові положення і результати, що виносяться на захист, одержані дисертантом особисто. Автор самостійно проводив отримання тканинного матеріалу, а також брав участь у технологічному процесі виготовлення препарату. Йому належить значна частина роботи з вивчення білкового та нуклеотидного складу екстрактів плаценти методом спектрофотометрії. Дисертант особисто виконував введення препарату плаценти, проводив клінічне спостереження за вагітними, а також вивчав біофізичний профіль плоду. У роботах, які опубліковані в співавторстві, дисертанту належить розробка і особиста участь в клініко-лабораторних обстеженнях. Ним самостійно проводився аналіз одержаних результатів, практичне впровадження рекомендацій згідно до основних положень і висновків дисертації.

Апробація дисертації

Положення дисертаційної роботи доповідалися на I конгресі неонатологів України (Харків, 1998 р.), на засіданні Харківського медичного наукового товариства акушерів-гінекологів у 1996 р., на спільному засіданні кафедри акушерства і гінекології №1, кафедри перинатології та гінекології, кафедри акушерства і гінекології №2 Харківського інституту удосконалення лікарів.

Публікації за темою дисертації

За темою дисертації опубліковано 8 наукових робіт, 4 з яких особисті.

Обсяг та структура дисертації.

Роботу викладено на 131 сторінці машинопису; вона складається з вступу, огляду літератури, 4-х розділів власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, літературного покажчика, що вміщує 104 вітчизняних і 64 іноземних джерел. Роботу ілюстровано 19 таблицями і 11 малюнками.

 

 

Матеріал і методи дослідження

Проводили визначення вмісту білків та нуклеотидів з різною молекулярною вагою в окремих фракціях водних екстрактів свіжої плаценти, екстрактів плаценти за В. П. Філатовим, а також водних екстрактів кріоконсервованої плаценти. Фракціонування розчинних білків проводили методом гель-фільтрації на колонці 2х2, 5 см з сефадексом G-100. Елюат (по 2, 5-5 мл) збирали у пробірки за допомогою колектору фракцій. У кожній пробірці визначали вміст білку методом спектрофотометрії. Для цього використовували коефіцієнти екстінкції за А.П. Демченко. Паралельно застосовували стандартні коефіцієнти екстінкції при довжині хвилі <280 нм [C.L. Banford, D.A. Harris, 1987] при концентрації білку Е1% 280  10. Спектри поглинення записували на спектрофотометрі “Pye Unicam SP 8000” (Великобританія). Результати фракціонування на колонці відображали графічно.

Концентрацію нуклеотидів визначали спектрофотометрично за методом О.С. Спіріна.

Подальше дослідження включало вивчення впливу термічної обробки в автоклаві при температурі 120оС протягом 30 хвилин на вміст розчинних білків та нуклеотидів у тих же екстрактах або окремих фракціях елюатів.

Здійснювали опромінювання свіжої плаценти ультразвуком, який забезпечує руйнування мембранних структур клітин, за допомогою ультразвукового генератору частотою 5-20 мГц, потужністю 20 Вт. Таким чином вирішувалося питання про найбільш ефективний метод екстрагування білків та нуклеотидів із тканини плаценти.

Препарат плаценти було виготовлено у відповідності з методичними рекомендаціями “Приготування та зберігання кріоконсервованої суспензії плаценти для клінічного використання”, затвердженими Вченою радою НДІ ПКіК НАНУ (Харків, 1995 р.), Міністерством Охорони здоров’я України (1997 р.). Суспензію КТПЛ одержували у відповідності з вимогами сертифікату методичних рекомендацій. Пакети з кріоконсервованою суспензією підігрівали на водяній бані при температурі 42-45оС протягом 50-60 секунд і використовували у відповідності зі встановленими вимогами не пізніше, ніж через 24 години при зберігання при 4оС після розморожування.

Клінічна характеристика хворих, що знаходилися під спостереженням

Обстежено 122 вагітних жінок, які були розподілені на декілька клінічних груп. Першу групу (контрольна група) склали здорові та практично здорові вагітні з фізіологічним перебігом гестаційного процесу (30 спостережень), які отримали в критичні строки профілактичні курси полівітамінів і препарати, що містять залізо. До другої було віднесено 32 вагітні з фетоплацентарною недостатністю різного ступеня важкості, яким призначали традиційне лікування. Третя (основна) група пацієнток складалася з двох підгруп: IIIА включала до свого складу 30 вагітних з компенсованими формами фетоплацентарної недостатності переважно екологічного та соціального генезу, для лікування застосовувалася монотерпія суспензією КТПЛ; до IIIБ групи увійшли 30 жінок