Застосування лазеротерапії, лазеропунктури у комплексному лікуванні термічних опіків

Результати клінічних спостережень свідчать, що низькоенергетичне випромінювання червоної ділянки спектра стимулює кровоутворення та кровообіг (Козлов В. И., 1992; Basford J. K., 1993).

З появою лазерів почався новий етап у застосуванні світлотерапії. На особливу увагу заслуговує розробка методів лазерної терапії опікових ран (Пекарский Д. Е., 1988). Перспективним у лікуванні хворих з пониженою реактивністю взагалі, а з опіковою хворобою зокрема, є застосування методів рефлексотерапії, які забезпечують перехід організму на енергетично кориснішу підтримку підтримки гомеостазу з мінімальними енергетичними затратами, що є оптимальною формою адаптаційних реакцій (Безбородов В. А., Вогралик В. Г., 1985; Корепанов В. И., 1995; Мачерет Е. Л., 1982; 1995).

В доступній літературі відсутня систематизована інформація про молекулярно-клітинні механізми лазерного впливу на біосистеми, що вимагає подальшого вивчення метаболічних і функціональних ефектів променів лазера на клітинному рівні у нормі та в умовах опікового ураження (Кияшко А. А., 1980; Mester E., 1985; Пекарский Д. Е., 1988; Панасюк Е. Н., 1989).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є продовженням планової наукової роботи кафедри травматології, ортопедії і ВПХ Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького “Комплексний вплив ультразвукової кавітації та лазерного опромінення на рану і опікову поверхню” (номер держреєстрації 01830023749) та становить фрагмент комплексної праці Центральної науково-дослідної лабораторії Львівського державного медичного університету “Дослідження механізму розвитку йонних мембранопатій” (шифр ІН 03. 00. 00196, номер держреєстрації 0194V008107).

Мета і задачі дослідження: пошук шляхів покращання результатів лікування хворих з термічними опіками шляхом впровадження у комплекс активної реабілітації поєднання лазеротерапії з лазеропунктурою біологічно активних точок.

Основні завдання дослідження:

1. Опрацювати оптимальні схеми та концептуальний метод лазеротерапії опікових ран у поєднанні з лазеропунктурою біологічно активних точок (БАТ).

2. Вивчити стан локального кровообігуна рівні мікроциркуляції в поверхневих та глибоких опікових ранах, лікування яких проводили традиційними методами і з використанням лазеротерапії.

3. Вивчити вплив лазеротерапії, лазеропунктури на протеолітичну активність крові та вмісту рани.

4. Вивчити особливості регенераційно-репаративних процесів у ранах ІІ ІІІА ст., ІІІБ-ІV ст. при застосуванні лазеротерапії з лазеропунктурою.

5. Вивчити функціональний стан клітинних мембран і, зокрема, їх транспортних систем при опіковій травмі.

6. З’ясувати можливість усунення розладів йонного гомеостазу в опікових хворих за посередництвом випромінення гелій-неонового лазера.

7. Обґрунтувати практичні рекомендації для застосування лазеротерапії та лазеропунктури у комплексному лікуванні хворих з термічними ураженнями.

Об’єкт дослідження: потерпілі з термічними опіками, ліковані традиційно та зі застосуванням низькоінтенсивної фототерапії.

Предмет дослідження: профіль змін швидкості локального кровообігу, розладів гомеостазу йонів К+ та Na+ у крові, механізмів йонного транспорту в еритроцитах; покращання умов енерготвірних та енергозберігальних процесів в опіковій рані.

Методи дослідження: клінічні, біохімічні, функціональні методи, фотодокументація.

Наукова новизна одержаних результатів:

1. Вперше опрацьовано метод лазеропунктури біологічно активних точок та встановлено покази для її застосування у лікуванні хворих з термічними опіками.

2. Впроваджено у практику лікування хворих опромінення опікової рани потоком монохроматичного червоного світла, розфокусованого скенером-розсіювачем та сфокусованого через світлопровід – груп точок рефлексотерапії, які є ефективними у комбустіології.

3. Вперше у потерпілих з поверхневими та глибокими опіками вивчено вплив лазеротерапії на стан капілярного кровообігу досліджуваного методом водневого кліренсу.

4. Одержано нові відомості про йон-транспортні функції еритроцитних мембран у хворих з термічним ураженням, лікованих традиційним методом та з використанням фототерапії.

5. Встановлено зхдатність випромінювання гелій-неонового лазера нормалізувати транслокацію моновалентних йонів через еритроцитну мембрану, що забезпечує відновлення йонного гомеостазу.

Практичне значення одержаних результатів:

застосування сучасних лазерних технологій, зокрема поєднання лазеротерапії та лазеропунктури покращує результати лікування, профілактику ускладнень, ранню реабілітацію хворих з термічними опіками, сприяє зниженню коштів їх лікування;

використані у роботі показники швидкості капілярного кровообігу методом водневого кліренсу та показники активного і пасивного транспорту іонів Na+ в еритроцитах можуть служити додатковими діагностичними та прогностичними тестами у комбустіології.

Матеріали дисертації включені у педагогічний процес Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького, Львівського національного університету ім. Івана Франка та у методичні рекомендації – інформаційний лист №170-99 про нововведення в систему охорони здоров’я від 3. 02. 2000 – для травматологів, хірургів, комбустіологів.

Метод лазеротерапії та лазеропунктури впроваджено у лікувальний комплекс обласного опікового відділення 8 міської клінічної лікарні м. Львова, обласного опікового відділення лікарні №1 м. Тернополя, обласних опікових відділень у Рівному та Ужгороді.

Особистий внесок здобувача полягає у пошуку та опрацюванні джерел літератури, в аналізі актуальності та ступеня вивчення проблеми, виборі та клінічному обстеженні хворих, випрацюванні власного методу лазеропунктури БАТ у поєднанні з лазеротерапією опікових ран та хірургічним лікуванням.

У всіх хворих основної та контрольної груп лазеротерапію проводив автор, у 60% обстежених проводив або брав участь у хірургічному лікуванні.

Автор особисто досліджував швидкість локального кровообігу в ранах, встановлював методи дослідження, опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки, рекомендації для впровадження у практику.

У спільних друкованих працях авторові належить 70% ідей та розпрацювань.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені на: науково-практичній конференції “Физические методы в системе лечения ожогов и их последствий” (Чернівці, 1987), VІ Республіканській науковій конференції “Патогенез