Застосування лазеротерапії, лазеропунктури у комплексному лікуванні термічних опіків

Найрізноманітніші модуляції плазматичних мембран є надзвичайно важливою ланкою патогенезу цілої низки захворювань, серед них і опікової хвороби, яких кваліфікують як “йонні мембранопатії”.

Рис. 6. Динаміка змін швидкості овабаїн-резистентного Na-Li-протитранспорту через мембрану еритроцита. А – опікова хвороба при поверхневих опіках; Б – опікова хвороба при глибоких опіках

При термічних опіках виявлено генералізоване порушення всієї системи біологічних мембран, спричинене інтоксикацією опіковими екзо- і ендотоксинами. Стан мембранної проникності розглядають як центральний чинник, що забезпечує збереження йонного балансу в клітинах.

Цілеспрямована активна хірургічна тактика, при умові поєднаного застосування лазеротерапії та лазеропунктури у комплексному лікуванні хворих з термічними опіками, пришвидшує терміни епітелізації поверхневих опіків на 4, 1  0, 9 доби.

У хворих з глибокими опіками терміни повного очищення опікових ран скоротилися на 4, 6  0, 6 доби, терміни появи грануляцій – на 2, 0  1, 3 доби, терміни формування якісних грануляцій готових для оперативного їх закриття – на 2, 6  0, 0 доби, терміни повного закриття – на 3, 0  0, 7 доби. Вказаний метод дозволив провести операції вільної автодермопластики на 16-20 добу опікової травми.

У хворих зі застосуванням низькоінтенсивної лазерної енергії післяопераційний період проходив без ускладнень, загоєння пересаджених трансплантатів складало 100%.

Доступність використання апаратури українського виробництва (завод “Полярон”, м. Львів), широкі можливості застосування методу лазеротерапії у поєднанні з лазеропунктурою дозволяють рекомендувати розпрацьований метод для впровадження у спеціалазовані лікувальні установи України.

 

 

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нові підходи до вирішення наукової проблеми; визначення ролі йон-транспортних функцій еритроцитних мембран та особливостей капілярного кровообігу у хворих з термічними ураженнями без та із використанням фототерапії монохроматичним червоним світлом гелій-неонового лазера. На цій підставі для хворих із термічними опіками обґрунтовано нові діагностичні, прогностичні, теоретичні і лікувальні принципи.

1. Вперше обґрунтовано застосування комплексного методу, який поєднує лазеропунктуру БАТ та лазеротерапію опікових ран; представлено оптимальні схеми опромінення, експозицію на один сеанс, тривалість сеансу, разовість курсів.

2. Вивчено особливості капілярного кровообігу методом водневого кліренсу у хворих з поверхневими та глибокими термічними опіками, яким застосовано фототерапію МЧС гелій-неонового лазера.

3. В оцінку стану хворих з термічними ураженнями доцільно включити біохімічні маркери, які характеризують йон-транспортні функції еритроцитних мембран, стан протеолітичної активності крові та опікової рани.

4. Низькоінтенсивне випромінювання гелій-неонового лазера у процесі лікування поверхневих та глибоких термічних опіків істотно підвищує активність Na-K-АТФази мембран еритроцитів у 1, 7-14, 5 раза проти 1, 1-3, 5 раза у хворих, які одержували лікування тільки традиційними методами.

5. Встановлено вищий ступінь компенсаційного підвищення активності Na, K-Cl-котранспорту та Na-Li-протитранспорту під час фототерапії монохроматичним червоним світлом.

6. Поєднане застосування лазеротерапії та лазеропунктури у комплексному лікуванні хворих з термічними ураженнями усуває надмірне нагромадження внутрішньоеритроцитного Na+ та відхилення в концентрації К+.

7. При термічних ураженнях тканин зміни структури та функції плазмових мембран набувають невластивих для фізіологічного стану характеристик, що дає змогу віднести опіки до категорії “йонних мембранопатій”. Вивчення співвідношень між йонним метаболізмом клітин та динамікою клінічних змін дозволяє на патогенетичному рівні проводити пошук захисту системи біологічних мембран та їх стабілізації насамперед лазерними технологіями.

8. За посередництвом випромінюваного гелій-неоновим лазером монохроматичного червоного світла вдається нормалізувати потоки моновалентних йонів через еритроцитну мембрану, що забезпечує відновлення йонного гомеостазу.

9. Встановлено, що застосування запропонованого методу фототерапії:

сприяє створенню кращих умов для епітелізації поверхневих (ІІ-ІІІА ст.) опікових ран завдяки швидкому відновленню капілярного кровообігу, зменшенню кількості перев’язок та скороченню терміну перебування хворого у стаціонарі на 15-20%;

у хворих з термічним ураженням ІІІА-ІІІБ-ІV ступеня після 6-7 сеансів опромінення виявлено покращання стану грануляційної тканини, що сприяло пришвидшеному проведенню операції вільної автодермопластики (16-20 доба), загоєнню шкірних трансплантатів до 100%, скороченню терміну перебування хворих у стаціонарі на 9-10%.

10. Використання лазеротерапії під час перев’язувань та щоденне застосування лазеропунктури у палаті, перев’язувальній, спеціальному кабінеті лазеротерапії дозволяє рекомендувати цей метод для впровадження у спеціалізовані лікувальні установи.

 

 

1. Бурий О. А., Вербінець Л. А., Галібей І. Б. Дослідження іон-транспортуючих функцій еритроцитів при збуреннях іонного гомеостазу //Фізіол. журнал. – 1998. – Т. 44, №3. – С. 154.

2. Галібей І. Б. Біоенерготерапія випромінюванням гелій-неонового лазера в лікуванні опікових ран //Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства. – Львів, 1998. – С. 31.

3. Галібей І. Б. Рефлексотерапія червоним променем лазера в лікуванні локальних опіків та опікової хвороби //Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства. – Львів, 1998. – С. 32-33.

4. Шкаволяк А. В., Галібей І. Б. Властивості систем Na, K, Cl-котранспорту та Na/Li-протитранспорту в еритроцитах людини //36 наук. праць співробітників КМАПО ім.. П. Л. Шупика. – Вип.. 8., кн.. 1. – К., 1999. – С. 294-298.

5. Бік В. Г., Галібей І. Б., Яцкевич А. Я. Наш досвід реабілітації потерпілих з пошкодженнями опорно-рухового апарату в комбустіологічній практиці //Ортопедія, травматологія та протезування. Республ. міжвід. зб. – К.