Застосування лазеротерапії, лазеропунктури у комплексному лікуванні термічних опіків

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

и лечение термических поражений и их последствий у детей” (Харків, 1988), Республіканській науково-практичній конференції “Травма кисти, первая помощь и реабилитация” (Дніпропетровськ, 1992), Міжнародній конференції “Интенсивное лечение тяжелообожженных” (Москва, 1992), Міжнародній конференції “Львівські лазери в дерматології, курортології і біології” (Львів, 1992), науковій конференції працівників Республіканського опікового центру “Лазеры в хирургии и терапии термических ожогов” (Київ, 1993), Республіканському семінарі комбустіологів “Пути совершенствования лечения ожоговых ран” (Хмельницький, 1993), І (ХVІІ) з’їзді хірургів України (Львів, 1994), Міжнародній конференції “Применение лазеров в биологии и медицине” (Київ, 1995), 358-ому засіданні Львівського обласного наукового товариства ортопедів-травматологів (ЛОНТОТ) (Львів, 1996), Ювілейній науково-практичній конференції до 25-річчя Львівської міської комунальної клінічної лікарні швидкої допомоги (ЛМКЛШД) “Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги” (Львів, 1997), ІІ-й Українській науково-практичній конференції “Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування” (Київ-Львів, 1997), І-й науково-практичній конференції МКЛШД “Актуальні питання гнійної хірургії” (Львів, 1998), науково-практичній конференції до 30-річчя 8-ї міської клінічної лікарні м. Львова (Львів, 1998), науково-практичній конференції “Актуальные проблемы лазерной медицины, эндоскопической хирургии и гинекологии” (Одеса, 1999), Міжнарожному симпозіумі “Біомедична оптика” (Сан-Хосе, Каліфорнія, США, 2000), ІХ з’їзді хірургів України (Харків, 2000), 394-ому засіданні Львівського обласного наукового товариства ортопедів-травматологів (ЛОНТОТ) (Львів, 2000), науково-практичній конференції “Актуальні питання множинної і поєднаної травми (Львів, 2000).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи висвітлені у 24 наукових працях, 5 із яких опубліковані у наукових фахових виданнях, 18 – у матеріалах і тезах конференцій, одному інформаційному листі.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, опису методів досліджень, результатів досліджень, підсумку, висновків, а також списку використаних джерел із 235 найменувань. Роботу викладено на 160 сторінках, ілюстровано 34 рисунками і 43 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Робота ґрунтується на результатах лікування 138 хворих віком від 19 до 75 років, яких лікували у Львівському обласному опіковому відділенні для дорослих на базі 8-ої міської клінічної лікарні м. Львова й у Тернопільському обласному опіковому відділенні на базі 1-ої міської клінічної лікарні м. Тернополя протягом 1995-1998 років.

Чоловіків було 77, жінок – 61. Основною причиною термічних опіків були: окріп – у 74 хворих; полум’я – у 39 пацієнтів; контактні (розпеченим металом) – у 25 хворих.

Всіх обстежених з термічними опіками поділено на дві групи у залежності від способу лікування. У першу групу ввійшли 77 хворих, лікованих традиційними методами. У цій групі дослідження йон-транспортних функцій еритроцитних мембран проведено у 34 хворих, вимірювання стану локального кровообігу в опіковій рані – у 43 пацієнтів. У другій групі спотереженням охоплено 61 хворого. Їх лікування, крім методів, застосованих у хворих першої групи, включало низькоінтенсивну фототерапію: лазеропунктуру БАТ та лазерне опромінення опікових ран. У цій групі дослідження йон-транспортних функцій еритроцитних мембран проведено у 21 хворого, вимірювання стану локального кровообігу в опіковій рані – у 40.

До обстеження не включено хворих з опіковими травмами, які мали гіпертонічну хворобу, цукровий діабет, дисліпідемії та нефропатії. У групу порівняння об’єднано 30 осіь із нормальним артеріальним тиском та з нормоглікемією.

Хворі першої та другої груп були скеровані на лікування у терміни від 1-ї до 3-х діб після опікового ураження. Площа опіків складала від 1 до 25% поверхні тіла. Лікування проводилось загальноприйнятими методами (табл. 1).

Таблиця 1

Традиційне лікування опікових ран

Хірургічні втручання Місцеве лікування Фізіотерапія

Первинна санація опікової рани

Некротомія

Некректомія

Операція – вільна автодерматопластика розщепленим клаптем

Волого-висихаючі пов’язки з розчинами фурацилін 1: 5000 діоксидин 1%

Мазі

а) на водорозчинній основі – левосин;

б) стероїдні – гіоксизон

Стимуляція регенерації, репарації – олія соняшникова

Тимчасове біологічне покриття ксенотрансплантати шкіри свині Фени з теплим повітрям

Лампи з інфрачервоним випромінюванням

Капілярний кровообіг в рані вивчали методом водневого кліренсу, запропонованим Aukland et al. (1967), модифікованим Л. Я. Ковальчуком (1983, 1984).

Ряд параметрів овабаїн-чутливого транспорту натрію визначали крізь еритроцитну мембрану: концентрації натрію та калію в еритроцитах і плазмі крові (методом полум’яної фотометрії на фотометрі Plapho-4, Carl Ceiss, Jena), активності Na-К-АТФази (за зростанням кількості неорганічного фосфату в інкубаційному середовищі, яке містило 0, 2 мМ овабаїну). Швидкість овабаїн-резистентного Na, K, Cl-котранспорту вимірювали за збільшенням концентрації Na+ в еритроцитах після їх інкубації у середовищі, що містило 0, 1 мМ овабаїну та 0, 5 мМ фуросеміду. Швидкість Na/Li протитранспорту оцінювали за різницею концентрації Na+i в нульовий та кінцевий час інкубації еритроцитів, що її здійснювали при додаванні вказаних інгібіторів за наявності та за відсутності LiCl. Також визначали швидкість активної екструзії натрію (за нагромадженням цього йону в овабаїн-опрацьованих еритроцитах), коефіцієнт овабаїн-чутливої екструзії натрію (порції йону, яких викидають еритроцити за одиницю часу).

Визначення протеолітичної активності крові і вмісту опікових ран проводили за методом Ансона, загального інгібітора трипсину в плазмі крові та вмісті рани – за модифікованим методом К. Н. Веремеєнка з використанням кольорової реакції за Лоурі.

Статистичний аналіз результатів дослідження проводили на підставі програми, записаної алгоритмічним способом Фортран-77 і скомпільованою транслятором Microsoft Fortran на комп’ютері IBM 5х86. Діаграми побудовані і роздруковані за допомогою