Застосування рефлексо- та фітотерапії у відновлювальному лікуванні дітей, хворих на первинну Артеріальну гіпертензію

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ

 

ГОРША Оксана Вікторівна

 

УДК: 616. 12 – 008. 331. 1 – 053. 5: 615. 32: 615. 844. 4

 

 

14. 01. 33 – курортологія та фізіотерапія

 

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Одеса – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб Одеського державного медичного університету МОЗ України.

Науковий керівник – доктор медичних наук, професор, Лауреат Державної премії України БАБІЙ Ігор Леонідович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб.

Офіційні опоненти – доктор медичних наук, професор ГАЛІНА Ірина Віталіївна, Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України, головний науковий співробітник клінічного відділу;

– доктор медичних наук, професор КАЛАДЗЕ Микола Миколайович, Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії.

Провідна установа – Український НДІ дитячої курортології та фізіотерапії МОЗ України, відділ медичної реабілітації, м. Євпаторія.

Захист дисертації відбудеться 31 жовтня 2002 р. о 14. 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41. 608. 01 Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України.

Адреса: 65014, Одеса, Лермонтовський пров., 6.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології за адресою: 65014, Одеса, Лермонтовський пров., 6.

 

 

Актуальність теми. Первинна (есенціальна) артеріальна гіпертензія (ПАГ) – один із основних факторів непрацездатності та смертності дорослого населення, що є важливою медико-соціальною проблемою сучасності (Коваленко В. Н., Свищенко Е. П., Смирнова И. П., 1999; Малая Л. Т., 2000). Серед країн Європи Україна займає одну із перших позицій щодо поширення ПАГ (Добровольский Ю. Н., 1999).

За даними популяційних досліджень, для епідеміології артеріальної гіпертензії (АГ) у дітей характерна досить варіабельна частота (від 0, 6 до 18%) та збільшення розповсюдженості з віком (Александров А. А., Розанов В. Б., 1998; Майданник В. Г., 1999). Встановлено, що протягом останніх десяти років спостерігається чітка тенденція до зростання частоти ПАГ серед підлітків – з 30% до 33% (Образцова Г. И., Ковалев Ю. Р. и др., 1998).

Відомо, що при ранній маніфестації первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ) зменшується тривалість життя, зростає ризик ураження органів “мішенів”: головного мозку, серця та нирок (Добровольский Ю. Н., 1999). Вивчення особливостей сучасного перебігу ПАГ у дітей, своєчасне проведення профілактики та лікування мають велике значення для попередження даного захворювання та його важких ускладнень (Приходько В. С., 1980).

При визначенні факторів ризику або індикаторів розвитку ПАГ більшість авторів виділяють порушення пуринового обміну (Игишева Л. Н., Ровда Ю. И., 1994; Донсков А. С., Балкаров И. М. и др., 1999; Hirai A., Saitoh Y., 1996). Проведені поодинокі дослідження щодо можливості впливу на судинний тонус через пуриновий обмін (призначення уриколітичних та урикозурічних препаратів)  (Ровда Ю. И., Казакова Л. М. и др., 1998). Однак чисельні причинно-наслідкові взаємовідносини між гіперурікемією та артеріальною гіпертензією залишаються нез’ясованими.

Загальні принципи лікування ПАГ залежать від стадії захворювання та базуються, насамперед, на застосуванні антигіпертензивних препаратів (Березняков И. Г., 1999; Смирнова И. С., 2000). Медикаментозне лікування АГ у дітей та підлітків, безперечно, відбивається на “якості” життя дитини і може викликати сторонні ефекти, поглиблювати порушення обміну речовин, а досягнутий гіпотензивний ефект є симтоматичним та не ліквідує гіпертензивних реакцій серцево-судинної системи (Александров А. А., Розанов В. Б., 1998). Згідно заключенню експертів ВООЗ, немедикаментозна терапія АГ у дітей повинна бути основним методом лікування (Леонтьева И. В., 2002). Тому протягом останніх років у профілактиці, лікуванні та реабілітації дітей, хворих на первинну артеріальну гіпертензію, поряд із досягненнями в диференційованій медикаментозній терапії ПАГ суттєво зросла роль немедикаментозних засобів, в тому числі і фізичних факторів.

Встановлено, що методи фізичної терапії інтегративно впливають на численні патофізіологічні механізми виникнення та розвитку ПАГ (Сорокина Е. И., 1989; Князева Т. А. и др., 1996; Тондий Л. Д., 1997; Волошина Е. Б., 1999; Боголюбов В. М., Пономаренко Г. Н., 1999). Проте залишаються актуальними дослідження щодо розробки методів фізіотерапії, які можуть бути застосовані на різних стадіях захворювання (Манойленко Н. Ю., 2001). Для педіатричної практики даний напрямок має пріоритетне значення, оскільки навіть на стабільній стадії ПАГ у дітей є доцільним максимальне зменшення медикаментозного навантаження.

Досвід застосування рефлексотерапії в реабілітації дорослих хворих та поодинокі роботи в педіатрії показали високу ефективність даного методу фізичного лікування ПАГ (Монаенков А. М., Лебедева О. Д. и др., 1984; Мачерет Е. Л., Самосюк И. З., 1986; Пономаренко Н. П., Бездетко Н. В., 1988; Собецкий В. В., 1995; Бабіченко М. А., 2001; Chiu Y., Chi A., Reid I. A., 1997). Проте, теоретичні основи рефлексотерапії – традиційна та сучасна – є одними із дискутабельних та складних питань реабілітології. Зберігається необхідність у науковому