Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Застосування рефлексо- та фітотерапії у відновлювальному лікуванні дітей, хворих на первинну Артеріальну гіпертензію

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
36
Мова: 
Українська
Оцінка: 

програм – середні показники САТ відрізнялися між собою з вірогідністю 99% -99, 9% як в першій, так і в другій групі (табл. 2).

Параметри ДАТ дітей із основної підгрупи другої групи спостереження були вірогідно нижчі, ніж у пацієнтів із підгрупи порівняння (p<0, 05-0, 01)  (табл. 2.).
Результати аналізу динаміки рівня АТ у хворих основних підгруп та підгруп порівняння протягом курсового лікування підтверджують істотнішу ефективність розроблених нами лікувально-реабілітаційних програм, та негативний вплив повторних курсів електропунтури.
Аналіз клінічної картини захворювання у дітей із груп порівняння до, та після проведеного лікування показав, що незважаючи на помірну позитивну динаміку, вірогідні відмінності спостерігалися лише з боку проявів вегетативної дисфункції у пацієнтів з транзиторною та лабільною стадіями захворювання- (90, 5% до лікування та 38, 7% – після, р<0, 001). У пацієнтів із основних підгруп констатували вірогідне зменшення частоти скарг астено-невротичного характеру, кардіалгії, цефалгії, покращення самопочуття та нормалізацію показників АТ (р<0, 05-0, 001), що дозволило на 70% зменшити кількість дітей першої групи, які в подальшому отримували медикаментозне лікування та зменшити медикаментозне навантаження у 88% хворих дітей на стабільній стадії захворювання на ПАГ.
Відносно об’єктивних даних – вірогідну позитивну динаміку констатували лише у хворих із основних підгруп з боку ЄКГ-ознак гіперфункції міокарду лівого шлуночка (р<0, 05-0, 001). Так, у більш важкого контингенту пацієнтів зі стабільною стадією захворювання, ознаки гіперфункції до проведеного відновлювального лікування констатували у 30, 6%, а після – у 12, 0% (р<0, 05). Запропонований комплекс сприяв також зменшенню частки хворих з ангіоспастичною ретінопатією І та ІІ ступенів – з 14, 3% до 3, 13% у групі дітей з транзиторним та лабільним перебігом ПАГ, та з 32, 7% до 12, 0% (р<0, 05) у групі зі стабільною стадією захворювання.
Аналіз стану пуринового обміну засвідчував, що застосування розроблених нами комплексів сприяло вірогідному зниженню середньої концентрації сечової кислоти в крові дітей із основних підгруп (р<0, 001) та наближенню до параметрів здорових дітей (рис. 1.) – як за рахунок зниження секреції (хворі з транзиторним та
лабільним перебігом ПАГ), так і підвищення екскреції нирками (хворі зі стабільним перебігом ПАГ).
Визначення рівня урікемії у пацієнтів із основних підгруп безпосередньо після проведеного лікування показав, що у 90, 6% пацієнтів з транзиторною та лабільною і у 88, 0% з стабільною стадіями ПАГ вміст сечової кислоти в сироватці крові не відрізнявся від показників здорових дітей (відповідні дані у підгрупах порівняння – 67, 7% та 58, 4%).
Аналіз показників гемодинаміки у дітей з ПАГ після проведеного курсу відновлювального лікування показав, що механізм саногенетичного впливу залежить від початкового типу кровообігу.
Так, при переважанні гіперкінетичних реакцій серцевої діяльності – після проведення курсу спостерігали вірогідне зниження систолічного об’єму (СО), хвилинного об’єму (ХО), об’ємної швидкості викиду (ОШВ), потужності скорочення лівого шлуночка (W)  (р<0, 05).
При гіпокінетичному режимі гемодинаміки у дітей із основних підгруп реєстрували вірогідне підвищення та нормалізацію показників динамічної функції міокарду, а у пацієнтів із підгруп порівняння – збільшення об’єму крові досягалось шляхом зростання частоти серцевих скорочень (підвищення ХО), коли інші кінетичні показники вірогідно не змінювались.
Показник загальної резистивної функції судинної системи – загальний периферичний опір (ЗПО), при його компенсаторному зниженні у пацієнтів з гіперкінетичним нормоволемічним типом гемодинаміки вірогідно нормалізовувався у дітей з основної підгрупи та не змінювався у представників підгрупи порівняння. При відносному та абсолютному підвищенні даного критерію у дітей, традиційні немедикаментозні засоби вірогідно не впливали на його параметри, тоді як застосований нами рефлексо- та фітокомлекс сприяв нормалізації ЗПО.
Вивчення периферичної гемодинаміки у процесі відновлювального лікування показало, що при компенсаторному зниженні резистивного опору у дітей із гіперкінетичними реакціями центральної гемодинаміки констатували нормалізацію тонусу венул та магістральних судин, а також зростання часу розповсюдження пульсової хвилі. У хворих із сформованим резистивним гемодинамічним режимом спостерігали вірогідне зменшення анакротичної фази реохвилі, періоду повільного наповнення, що свідчило про нормалізацію тонусу судин середнього та мілкого калібру. Вірогідно зменшився до нормативних меж і дикротичний індекс, який характеризує тонус прекапілярних судин. Діастолічний індекс у пацієнтів основних підгруп також наближався до нормативних меж, засвідчуючи покращення венозного відтоку.
Отримані результати свідчать, що розроблені нами комплекси рефлексо-та фітотерапії досить ефективно усувають існуючі порушення гемодинаміки у дітей з ПАГ. Нормалізація виявлених порушень здійснюється за рахунок динамічних та резистивних компонентів серцево-судинної системи, та приводить до формування еукінетичного нормоволемічного режиму кровообігу.
Аналіз стану вегетативного регулювання під впливом запровадженої відновлювальної терапії показав, що розроблені нами лікувально-реабілітаційні комплекси сприяють нормалізації параметрів кардіоінтервалографії при різному спрямуванні вихідного вегетативного тонусу (рис. 2).
При переважанні симпатикотонії у дітей із основних підгруп спостерігали вірогідне зниження індексу напруження (ІН), зростання моди (Мо) та варіаційного розмаху (Δх), зниження амплітуди моди (АМо), що засвідчувало зменшення напруження в роботі симпатичного відділу вегетативної нервової системи та активацію парасимпатичного. У пацієнтів з переважанням парасимпатичної спрямованості вихідного вегетативного тонусу застосування розроблених нами комплексів рефлексо- та фітотерапії сприяло відновленню рівноваги ерготрофних та амфотрофних впливів на ритм серцевої діяльності, про що свідчило зменшення Мо та Δх, зростання АМо та ІН у спокійному стані.
Отримані результати свідчать про наявність нормалізуючого впливу запроваджених
Фото Капча