Застосування рефлексо- та фітотерапії у відновлювальному лікуванні дітей, хворих на первинну Артеріальну гіпертензію

З метою стабілізації досягнутих результатів, після закінчення курсів електропунктури хворим із основних підгруп першої та другої груп спостереження призначали щоденний масаж на стопах рефлексогенних ділянок нирок, сечоводів та сечового міхура (тривалість впливу – по 5 хвилин на зону, 5 разів на тиждень, протягом 8 тижнів).

До складу комплексів входила також фітотерапія. Під час формування рецептури перевагу надавали лікарським рослинам, які володіють седативною, помірною гіпотензивною дією, нормалізують обмін речовин, зокрема – пуринів, містять багато вітамінів та мікроелементів.

Відомо, що багато лікувальних рослин більш ефективні, коли їх використовувати без обробки. У живій рослині знаходяться у активному стані всі діючі компоненти, зокрема – ферменти. Тому у даній роботі формою застосування обраних нами складових частин збору були свіжі соки лікарських рослин. Використовували компоненти слідуючих рослин: сік буряка звичайного (beta vulgaris), моркви посівної (daucus sativus), та апельсину (citrus sinensis) у співвідношенні – 2: 2: 1. Отриману суміш діти приймали на протязі 10 тижнів.

Реабілітаційно-відновлювальний комплекс №2, розроблений нами для пацієнтів із основної підгрупи – дітей із стабільним перебігом ПАГ, поряд з базовим впливом включав електропунктуру, яку застосовували в залежності від виявленого енергетичного дисбалансу меридіанів; фітокомплекс, модифікований рослинним компонентом урикозурічної, спазмолітичної та холінолітичної дії; та масаж рефлексогенних ділянок стоп.

При створенні схем рефлексотерапії для дітей зі стабільним перебігом ПАГ, ми використовували традиційні східні підходи до діагностики та терапії. Адже особливості патогенезу захворювання на даному етапі, коли до функціональних порушень тонусу судин приєднуються органічні зміни серцево-судинної системи та органів “мішенів” – потребують не лише симтоматичного, а і етіопатогенетичного спрямування при формуванні рецептури. Традиційні східні рекомендації свідчать, що захворювання виникає внаслідок порушення енергетичного балансу. За допомогою пульсової діагностики (С. С. Schnorrenberger (1979)) визначали енергетичний стан меридіанів, після чого, в залежності від діагностованого дисбалансу, застосовували відповідне східне правило для створення рецептури. В рецепти залучали загальнозміцнюючі, симтоматичні та патогенетично обумовлені БАТ специфічної дії.

При стабілізації захворювання, враховуючи переважання у даного контингенту хворих патологічної ваготонії, вазоконстрикції, як основних факторів формування та підтримки АГ, зростання частки дітей з гіперурікемією – ми ввели до складу описаного фітокомплексу рослинний компонент, що впливає на зниження тонусу мікроциркуляторного русла, володіє холінолітичною та позитивною інотропною дією, підвищує екскрецію уратів. Дані властивості, завдяки значному вмісту флавоноїдів, притаманні настою із кореню петрушки посівної (petroselinum sativum), який ми долучали до описаного вище збору, та одержували суміш у співвідношенні часток 2: 2: 1: 2. Пацієнти із стабільним перебігом ПАГ отримували рослинний збір означеного складу протягом 10 тижнів.

Аналіз попередньо підвищених середніх параметрів артеріального тиску (АТ) після проведеної терапії показав статистично значиму позитивну динаміку щодо даних до лікування у дітей із основних підгруп та підгруп порівняння (р<0, 01 – 0, 001)  (табл. 2). Однак встановлено, що безпосередньо після проведеного лікування показники АТ дітей із підгруп порівняння вірогідно відрізнялися від параметрів тиску у здорових дітей та пацієнтів із основних підгруп (р<0, 01 – 0, 001).

 

Таблиця 2

Зміна показників АТ у дітей, хворих на ПАГ в основних підгрупах та підгрупах порівняння у процесі відновлювального лікування (М±m) 

Контингент

обстежених дітей Показники

САТ,

(мм рт. ст.) Показники

ДАТ,

(мм рт. ст.) 

Транзиторна та лабільна стадії ПАГ

До лікування 136±1, 9 62±1, 7

2 тижні після початку лікування Підрупа спостереження (n=31) 124±2, 9*** 60±1, 6

Основна підгрупа (n=32) 120±3, 1*** 61±1, 7

р р>0, 05 р>0, 05

6 тижнів після початку лікування Підрупа спостереження (n=31) 125±3, 2** 61±1, 5 

Основна підгрупа (n=32) 114±2, 4*** 60±1, 8 

р p<0, 01 р>0, 05

Безпосередньо після лікування (10 тижнів) Підрупа спостереження (n=31) 127±2, 8** 62±1, 6

Основна підгрупа (n=32) 112±1, 9*** 61±1, 6 

р p<0, 001 р>0, 05

Стабільна стадія ПАГ

До лікування 140±2, 1 85±1, 5

2 тижні після початку лікування Підрупа спостереження (n=24) 122±2, 4*** 67±1, 5***

Основна підгрупа (n=25) 118±2, 5*** 63±1, 3***

р р>0, 05 p<0, 05

6 тижнів після початку лікування Підрупа спостереження (n=24) 125±2, 6*** 67±1, 5***

Основна підгрупа (n=25) 115±2, 5*** 62±1, 6***

р p<0, 01 p<0, 05

Безпосередньо після лікування (10 тижнів) Підрупа спостереження (n=24) 129±2, 9** 68±1, 8 ***

Основна підгрупа (n=25) 114±2, 2 *** 61±1, 9***

р p<0, 001 p<0, 01

Примітки: вірогідні відмінності щодо показників до лікування: **- р<0, 01, ***- р<0, 001.

 

Вивчення динаміки параметрів АТ протягом здійснення відновлювального лікування дозволило визначити, що вже через два тижні після початку лікувально-реабілітаційного впливу (тобто після першого курсу електропунктури) констатували статистично вірогідну позитивну динаміку АТ у всіх хворих дітей – p<0, 001. При порівнянні показників систолічного АТ у дітей із основних підгруп та підгруп порівняння по завершенні шести тижнів після початку впливу та безпосередньо після закінчення лікувально-реабілітаційних