Життєвий успіх у ціннісній свідомості: соціокультурний вимір соціальних нерівностей

І, нарешті, в цьому переліку варіантів відповідей залишається те, що в аналітиці життєвого успіху прийнято протиставляти поняттю «досягнення успіху», а саме – «щасливий випадок», який «досягти» ніяк неможливо, тому що він залежить від зовнішніх умов збігу обставин, а не цілей та дій людини. Щасливим випадком можна скористатися у досягненні власних цілей, і в цьому випадку він може мати значення у досягненні життєвого успіху, проте у поданому формулюванні про це не йдеться.

Усі ці альтернативи представлено одним переліком як «результати досягнення успіху» з яких респондент може вибирати те, що властиво його чи її життю, тому й отримані результати демонструють еклектичну картину, і мало що говорять про феномен саме «досягнення життєвого успіху», який намагаються аналізувати дослідники за цим одномірним розподілом (див. наприклад, [9, с. 289], [21, с. 352]).

Оцінки наявних ресурсів досягнення успіху є складовою загального бачення структурних можливостей та власних перспектив в цьому процесі, тому це питання є важливою частиною досліджень життєвих шансів як складової життєвого успіху у вимірі соціальних нерівностей. Ці уявлення людей про сукупність ресурсів, які необхідно мати для того, щоб просуватися на більш привілейовані позиції, зробити кар’єру, досягти життєвого успіху у сучасному суспільстві у ISSP 2009  вимірювались за оцінками ступеню важливості тих чи інших ресурсів за 5-бальною шкалою. За даними дослідження в Україні найважливішим для досягнень у житті люди вважають власні зусилля, аніж особливості походження та «незмінні» характеристики людини (такі, як, національність, сповідання релігії, стать). Так, першим за ступенем значущості у досягненні життєвого успіху є хороша освіта, яку має здобути людина (70% позначили, що це «надзвичайно та дуже важливо», і ще 22% – «помірно важливо»), на другому місці – наявність особистих зв’язків з «потрібними» людьми (58% «надзвичайно та дуже важливо», і ще 29% «помірно важливо»), третє місце за значущістю – це необхідність важко та сумлінно працювати (57% «надзвичайно та дуже важливо», і ще 28% «помірно важливо»), і на четвертому місці стоїть наявність власних амбіцій та честолюбства (45% «надзвичайно та дуже важливо», і ще 36% «помірно важливо»). Така комбінація найважливіших за думкою опитаних ресурсів, з одного боку, підкреслює розширення індивідуалістичного бачення відповідальності за власну долю сучасних українців. Проте, з іншого боку, важливим ресурсом залишається спадкоємець радянського «блату» як рушія для життєвого успіху та кар’єри, адже особисті зв’язки з «потрібними» людьми відіграють для просування за уявленням опитаних навіть більш важливу роль, ніж зусилля, амбітність людини, та, навіть, походження з багатої родини. Доречи, наступними за значенням є саме родинні ресурси – матеріальний статок та освіта батьків: походження з багатої родини «надзвичайно та дуже важливо» за думкою 43% опитаних, і ще для 27% це є «помірно важливим», а хороша освіта батьків значуща («надзвичайно та дуже важливо») за думкою 40% респондентів і ще для 32% вона «помірно важлива». Якщо звернутись до питання щодо значення корумпованості у просуванні та кар’єрі, то за цими даними можна побачити, що за думкою опитаних корумпованість у першу чергу означає знайомства та особистісні зв’язки з потрібними людьми, аніж хабарництво. Проте, й хабарі мають значення при просуванні, адже приблизно кожний четвертий респондент відмічає, що давати хабарі є «надзвичайно та дуже важливо» (23%) і ще 25% вважає, що це важливо певною мірою, тобто на загал майже половина опитаних визнає хабарництво як важливий елемент просування і тільки третина опитаних (34%) його заперечує.

Якщо порівняти рейтинги важливості ресурсів у досягненні життєвого успіху в різних країнах, то комбінація перших чотирьох та останніх за важливістю ресурсів дуже подібна, що свідчить про розповсюдженість та узгодженість в соціокультурному просторі ідеальних типів життєвого успіху. Проте не чисельні відмінності досить яскраво свідчать про особливості впливу пройденого шляху на соціальне сприйняття найбільш та найменш важливих ресурсів досягнення. Так, перші два рейтинги в США мають індивідуальна орієнтованість на досягнення успіху (мати амбіції та сумлінно працювати) із найбільшим наближенням до полюсного варіанту («надзвичайно важливо»), також в Польщі мати амбіції як ресурс досягнення успіху опинилось на першому місці, тоді як в Україні та Росії цей персональний компонент оцінюється як важливий, але не першочерговий, а набагато важливішим в Україні вважають освіту та особисті зв’язки з «потрібними» людьми, тоді як в США та Польщі цей ресурс опинився на четвертому місці. Найменш важливим в досягненні життєвого успіху в Україні та Росії є сповідання до певної релігії, тоді як в США на останньому місці рейтингу опинилось хабарництво, а в Польщі національність.

Такий розподіл уявлень про важливі у досягненні життєвого успіху ресурси дає можливість аргументувати високий рівень спрямованості людей на власну соціальну мобільність, чи, іншими словами, орієнтацію на власні зусилля у покращенні свого положення, а не традиційні орієнтації на спадкоємність статусів; що у свою чергу є важливою характеристикою сучасного («модерного») суспільства. Такі модерні орієнтації можуть слугувати засадами для певного оптимізму щодо орієнтації людей на можливість життєвих досягнень, якщо докласти для цього власних зусиль, та уявлення людей про те, що саме такі якості будуть оцінені суспільством у просуванні до кращих позицій. Особливістю українського варіанту уявлень про шляхи досягнення успіху є також надання великого значення соціальним зв’язкам та знайомствам у просуванні до вищих посад, але, як виходить з структури вагомості ресурсів досягнення, ці знайомства є не стільки наробками батьків та родини, скільки власне людини, що також є важливим показником налаштованості на власний досвід та зусилля, відповідальні за покращення соціальних позицій.

Системні трансформації пострадянського типу суспільства протягом останніх двадцяти років поступово змінюють ціннісні орієнтації, що стосуються поведінкових стратегій пов’язаних із відтворенням та опануванням системами соціальних нерівностей. Спрямованість на досягнення життєвого успіху є феноменом культури, який поєднує установки щодо цілей, цінностей та спрямованості активності людини на поступову зміну її положення в системі соціально-структурних позиції, що є важливим фактором динаміки соціальних нерівностей в умовах трансформації пострадянського типу суспільств.

 

 

1. Сорокин П. А. О так называемых факторах социальной эволюции // Человек. Цивилизация. Общество. / Общ. ред., сост. и предисл. А. Ю. Согомонов, пер. с англ. – М. : Политиздат, 1992. – С. 521-531
2. Парсонс Т. Понятие общества: компоненты и их взаимоотношения // Теоретическая социология: Антология: В 2 ч. / пер. с англ., фр., нем., ит. Сост. и общ. ред. С. Баньковской. – М. : Книжный дом «Университет», 2002. – Ч. 2. С. 3-43
3. Бродель Ф. История и общественные науки. Историческая длительность // Философия и методология истории. Под ред. И. С. Кона, РИО БГК им. И. А. Бодуэна де Куртенэ, 2000 (переиздание 1963). – C. 115-142. Режим доступу: http: //abuss. narod. ru/Biblio/braudel. htm
4. Шабанова М. А. Трансформационный процесс в России: от «неправовой свободы» к неправовым практикам // Методологія, теорія і практика соціологічного аналізу суспільства: збірник наукових праць. – Харків, Вид-во Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, 2003. – С. 187-194; Заславская Т. И., Шабанова М. А. К проблеме институционализации неправовых социальных практик в России: сфера труда // Мир России. – 2002. – №2. – С. 3-38.
5. Inglehart R. Culture Shift in Advanced Industrial Society, Princeton University Press, 1990. – 484 p.
6. Данилевский М. Я. Россия и Европа. – СПб. 1895. [Електронний ресурс] / Данилевский М. Я. – Режим доступу: http: //imwerden. de/pdf/danilevsky_russia_i_evropa_1895. pdf
7. Сохань Л. В., Головаха Е. И. и др. Психология жизненного успеха. Опыт социально-психологического анализа преодоления критических ситуаций – К. 1995. – 150 с.
8. Бевзенко Л. Зміст життєвого успіху: соціально-культурологічний контекст / Бевзенко Л. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – №1. – с. 34-51
9. Шульга М. Орієнтація на успіх як стиль життя / Шульга М. // Стилі життя: панорама змін / за ред. М. О. Шульги. – К. : ІС НАН України, 2008. – С. 274-290
10. Панина Н. Структура факторов политического успеха как показатель политической направленности развития электоральной системы. / Панина Н. // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2002. – № 4. – С. 39 – 62.
11. Бабенко С. С. Жизненный успех: интерпретации, стратегии, практики (социологический анализ). / Бабенко С. С. // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер. : Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. – 2004. – № 621. – С. 158-165.
12. Бевзенко Л. Життєвий успіх, цінності, стилі життя / Бевзенко Л. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2007. – №4. – с. 132-151
13. Гудзенко О. З. Життєвий успіх особистості як соціокультурний феномен: автореф. дис... канд. соціол. наук: 22. 00. 01. – Харків: Б. в., 2011. – 19 с.
14. Согомонов А. Ю. Генеалогия Успеха и Неудач. / Согомонов А. Ю. – М. : Центр социологического образования ИС РАН, 2005. – 384 с.
15. Докторов Б. Есть ли победители и побежденные в постсоциалистической России? Докторов Б. – Режим доступу: http: //www. pseudology. org/Gallup/Winners_Loosers. htm
16. Дубин Б. Успех по-русски / Дубин Б. // Мониторинг общественного мнения. Экономические и социальные перемены. – 1998. – № 5 (37). – C. 18-22
17. Прокофьев А. В. Плюрализация успеха: проблемы и парадоксы [Електронний ресурс] / Прокофьев А. В. // Этическая мысль. Вып. 7 / Под ред. А. А. Гусейнова. – М. : ИФРАН, 2006. – Режим доступу: http: //www. mion. novsu. ac. ru/gev/projects/success/forum/P1
18. Панiна Н. В. Аномiя у посткомунiстичному суспiльствi / Панина Н. В. // Полiтичний портрет України. – 1996. – N17. – С. 46-52.
19. Головаха Е. И., Панина Н. В. Постсоветская деинституциализация и становление новых социальных институтов в украинском обществе // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2001. – №4. – С. 5-22
20. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. / Мертон Р. – М. : АСТ, Хранитель, 2006. – 880 с.
21. Крамаренко К. Життєвий успіх у контексті соціальних уявлень населення // Українське суспільство 1992-2007. Динаміка соціальних змін \ за ред. В. Ворони, М. Шульги, – К. : ІС НАНУ, 2007. – С. 346-355
22. Українське суспільство 1992-2007. Динаміка соціальних змін \ за ред. В. Ворони, М. Шульги, – К. : ІС НАНУ, 2007. – 544 с.
23. Базовые ценности россиян. Социальные установки. Жизненные стратегии. Символы. Мифы. / отв. ред. Рябов А. А. – М. : Дом интеллектуальной книги, 2003. – 448 с.