Змістовий модуль 2 з дисципліни "Банківська справа". Вексельні і валютні операції банків та результати їх комерційної діяльності.

Предмет:

Банківська справа

Тип роботи:

Контрольна робота

К-сть сторінок:

32

Мова:

Українська

Оцінка:

зростання курсу національної валюти;

2)зростання курсу іноземної валюти;

3)ризику в банку нема;

4)немає правильної відповіді.

8.Як називається валютна позиція, коли обсяг зобов'язань дорівнює обсягу вимог у певній валюті:

1)коротка відкрита валютна позиція;

2)закрита валютна позиція;

3)довга відкрита валютна позиція;

4)правильної відповіді немає.

9.Ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції (Л13-1) має становити:

1) не більше 25 %;

2) не менше 32 %;

3) не більше 20 %;

4) не менше 35 %.

10.Ліміт загальної відкритої валютної позиції (Л13) має становити:

1) не більше 30 %;

2) не менше 25 %;

3) не більше 33 %;

4) не менше 35 %.

2. Задачі.

Задача 1. Визначити крос–курси валют по відношенню до євро, якщо відомо:

1 євро = 1,322 дол. США

1 ф. ст. = 1,612 дол. США;

1 дол. США = 83.521 японські єни;

1 дол. США = 3.102 польських злотих;

1 дол. США = 8,125 гривень.

Задача 2. Банк оголосив таке котирування валют : USD / UAH = 8,044 - 8,112; USD / JPY = 83,499 – 83,510; USD / EUR = 0.758 – 0.763.

Визначити крос – курси купівлі - продажу UAH / EUR.

Задача 3. Банк у Києві встановив такий курс долара США: купівля – 7,50 грн., продаж – 7,80 грн. Визначити: скільки гривень можна купити за 250 доларів США; скільки доларів можна купити за 200 тис. грн

САМОСТІЙНА РОБОТА

1. Визначите, правильні чи неправильні такі твердження:

- формування валютного курсу здійснюється під впливом попиту і пропозиції;

- котирування - це встановлення валютного курсу;

- поточні валютні операції пов’язані з поставкою валюти в межах п’яти днів;

- форвардні валютні угоди укладаються на міжбанківському ринку;

- курс ф’ючерсної угоди визначається на біржі шляхом проведення аукціону;

- банками щотижня проводиться аналіз стану валютних ринків і тенденцій курсів валют;

- хеджування та методи прямого страхування валютного ризику відносяться до методів управління валютним ризиком.

2. Підготуйте доповіді за наступними темами:

1. Сутність валютних операції та їх класифікація.

2. Ліцензії НБУ на проведення валютних операцій.

3. Поняття та класифікація конверсійних операцій.

4. Операції із залучення та розміщення валютних ресурсів.

5. Класифікація неторговельних операцій в іноземній валюті.

6. Відкриття та ведення валютних рахунків в іноземній валюті.

ТЕМА 8. РОЗРАХУНКОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ.

1.Безготівкові розрахунки, їх суть, значення та класифікація.

2.Поточні та інші рахунки клієнтів банку, порядок їх відкриття та режим операцій по них.

3.Форми безготівкових розрахунків: платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення, чеки, акредитиви.

1. Безготівкові розрахунки, їх суть, значення та класифікація

Безготівкові розрахунки - розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обороту. Безготівкові розрахунки поділяються на міжгосподарські та міжбанківські, які обслуговують, відповідно, відносини між клієнтами банків та між банками.

Безготівкові розрахунки поділяються за об'єктами розрахунків, тобто залежно від призначення платежу, на дві групи:

- розрахунки за товарними операціями - платежі за товарно-матеріальні цінності, надані послуги і виконані роботи;

- розрахунки за нетоварними операціями - сплата податків та перерахування інших платежів до бюджету, одержання і повернення банківських позик, страхових сум тощо.

Основне місце в цих розрахунках займають платежі за матеріальні цінності та послуги.

Залежно від місця проведення безготівкових розрахунків виділяють:

- внутрішньодержавні (внутрішньоміські, що здійснюються в межах одного населеного пункту, і міжміські - за межами цього пункту);

- міждержавні розрахунки (між господарськими суб'єктами, які знаходяться на територіях різних держав).

Принципи організації безготівкових розрахунків:

1. Грошові кошти всіх господарських суб'єктів (як власні, так і залучені) підлягають обов'язковому зберіганню на поточних та інших рахунках в установах банків.

2. Безготівкові розрахунки між підприємствами, фізичними особами здійснюються через банки шляхом перерахування коштів із поточних рахунків платників на поточні рахунки одержувачів коштів.

3. Розрахунки з постачальниками за товарно-матеріальні цінності і послуги проводяться, як правило, після відпуску продукції або надання послуг. На практиці застосовується також попередня оплата.

4. Банки списують кошти з рахунків підприємств тільки за розпорядженнями їх власників, крім випадків, у яких безспірне списання (стягнення) коштів передбачене законом України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та виконавчими приписами нотаріусів.

5. Доручення підприємств на перерахування коштів приймаються банками до виконання тільки в межах наявних коштів на їх рахунках або за рахунок платіжного кредиту банку.

6. Зарахування коштів на рахунок одержувача відбувається після списання відповідних грошових сум із рахунків платника.

7. Банк на договірній основі здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконує їх розпорядження щодо перерахування коштів із рахунків.

8. Підприємства самостійно обирають форми розрахунків та вказують їх при укладенні між собою договорів.

9. Взаємні претензії за розрахунками між