Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Зовнішньоекономічні зв’язки України

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
46
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Курсова робота
на тему:
«Зовнішньоекономічні зв’язки України»
 
ЗМІСТ
 
ВСТУП 
РОЗДІЛ 1ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ОБРАНИХ КРАЇН 
1.1. Україна 
1.2. Республіка Грузія 
1.3. Королівство Бельгія 
1.4. Республіка Казахстан 
РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА 
2.1. Міжнародна торгівля  
2.2. Міжнародна міграція робочої сили 
2.3. Міжнародні валютно-фінансові відносини 
2.4. Міжнародне науково-технічне співробітництво та економічна інтеграція 
ВИСНОВОК 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 ВСТУП
 
На сьогоднішній день, в умовах глобалізації, міжнародні економічні відносини набувають пріоритетного значення для всіх країн світу. Міграція населення, переливання капіталу, інвестиції, торгівля – все це є чинниками співпраці між країнами. Для здійснення ефективної зовнішньої політики держава повинна забезпечити стабільну політичну ситуацію, розвиток економіки (щоб було що продавати та за що купувати), нормативну-правову базу для зовнішніх відносин та інше.
Аналіз міжнародних економічних відносин України з Бельгією, Грузією та Казахстаном дозволить дізнатися про співпрацю та динаміку її змін нашої держави з даними країнами на протязі 2007-2011 років.
Метою курсової роботи є визначення сучасного стану та питомої ваги зовнішньоекономічних зв’язків, що впливають на міжнародні економічні відносини України з Бельгією, Грузією та Казахстаном, а також пошук шляхів для економічної інтеграції з даними країнами.
Завданнями даної роботи є:
  • проведення діагностики економічної ситуації у обраних країнах;
  • визначення товарної спеціалізації України в зовнішній торгівлі;
  • аналіз процесів трудової міграції між Україною та країнами світу;
  • визначення фінансово-валютних відносин;
  • оцінка стану та перспективи міжнародного науково-технічного співробітництва між Україною та Бельгією, Грузією і Казахстаном.
Предметом даної курсової роботи є аналіз стану зовнішньоекономічних зв’язків України та трьох типів країн (1 країна – прикордонний сусід, 2 країна – країна ЄС, 3 країна – будь-яка інша країна світу).
Об’єктом дослідження даної курсової роботи є українська держава як суб’єкт міжнародних відносин та напрямки її зовнішньоекономічної політики з трьома обраними країнами.
При виконанні даного дослідження використано наступні методи: статистичної обробки інформації, порівняльного економічного аналізу, системного аналізу, методи аналізу даних, а також методи вибіркового обстеження.
Джерелами курсового дослідження є матеріали Держкомстату України та офіційної статистики обраних країн, матеріали Посольств України в досліджуваних країнах та інші джерела, доступні в мережі Інтернет.
 
РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ОБРАНИХ КРАЇН
 
1.1 Україна
 
Географічне розміщення: розташована у центрі Східної Європи, територія України витягнута з заходу на схід на 1316 км і з півночі на південь на 893 км, лежить приблизно між 52°20′ та 44°23′ північної широти і 22°5′ і 41°15′ східної довготи.
Територія: 603 628 км²
Столиця: Київ
Адміністративно-територіальний поділ: до складу України входять 27 адміністративних одиниць: 1 автономія (Крим), 24 області, які поділяються на 490 районів та 2 міста загальнодержавного значення (місто Київ – столиця України, та місто Севастополь).
Політичний устрій: Україна – унітарна демократична президентсько-парламентська республіка і має багатопартійну політичну систему. В Україні діють такі основні інститути державної влади: Президент, Законодавча, Виконавча та Судова влади. Виконавча влада представленаКабінетом Міністрів і Президентом. Законодавчий орган називається «Верховна Рада України».
Кількість населення: 45 559 235 осіб [1]
Густина населення: 76 осіб/км²
Сусідні країни: вона має спільні сухопутні державні кордони з Білоруссю на півночі, з Польщею на заході, зі Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою на південному заході та з Росією на сході. Морські кордони вона має з Румунією, Росією, Туреччиною, Болгарією.
Прикордонні водні ресурси: Південь України омивається Чорним та Азовським морями.
Входження до світових інтеграційних угруповань: ООН (04. 10. 1945), ЮНЕСКО (12. 05. 1945), ВПС (1947), ВООЗ (1948-членство поновлено у 1992), МОП (30. 04. 1954), МАГАТЕ (29. 07. 1957), ЄБРР (14. 07. 1992), МБРР (03. 09. 1992), МВФ (03. 09. 1992), ІКАО (09. 09. 1992), МОКП – Інтерпол (04. 11. 1992), ОБСЄ (30. 12. 1992), ІМО (28. 03. 1994), РЄ (09. 11. 1995), ВТО (20. 10. 1997), ОЧЕС (01. 5. 1999), ФАО (29. 11. 2003), ГУАМ (23 травня 2006), СОТ (16. 05. 2008) та інші впливові міжнародні організації [2].
 
1.2. Республіка Грузія
 
Географічне розміщення: Республіка Грузія знаходиться на південному сході Європи і займає центральну і західну частину Закавказзя.
Територія: 69700км²
Столиця: Тбілісі
Адміністративно-територіальний поділ: Грузія на регіональному рівні складається із двох автономних республік, дев’яти регіонів та двох міст державного підпорядкування – Тбілісі та Поті. На середньому рівні: 69 районів, на найнижчому рівні: 55 міст, 50 селищ, 842 громад та 165 сіл.
Політичний устрій: унітарна напівпрезидентська республіка з трьома гілками влади: законодавчою, виконавчою та судовою.
Кількість населення: загальна чисельність населення Грузії (без урахування частково визнаних держав Південна Осетія і Абхазія) на 1 січня 2012 року склала 4 497600 осіб.
Густина населення: 65 осіб/км²
Сусідні країни: її сусідами з півночі є Російська Федерація, зі сходу Республіка Азербайджан, з півдня Республіка Вірменія, на південному заході Туреччина.
Прикордонні водні ресурси: на заході територія Грузії омивається водами Чорного моря.
Входження до світових інтеграційних угруповань: Грузія активно працює з багатьма міжнародними організаціями. У 1999 р. стала повноправним членом Ради Європи і СОТ. Грузія була ініціатором розширення ГУУАМ (за рахунок Узбекистану). Вона тісно співпрацює з ООН та ОБСЄ, активно розвиває стосунки з НАТО. Грузія була членом СНД, але 17 серпня 2009 року добровільно вийшла з нього [2].
 
1.3. Королівство Бельгія
 
Географічне розміщення: розташована в Західній Європі, на узбережжі Північного моря
Територія: 30 528 км2
Столиця: Брюссель
Адміністративно-територіальний поділ: Бельгія поділяється на 3 регіони: Брюссельський столичний (власне Брюссель і 18 приміських громад), Валлонія, Фландрія, які діляться на 10 провінцій (по 5 у Фландрії й Валлонії), а провінції – на громади.
Політичний устрій: Бельгія – конституційна монархія. Глава держави – король, який затверджує закони, має право розпускати парламент, призначає міністрів та суддів всіх інстанцій. Законодавча влада у країні належить парламентові, що складається з палати представників і сенату.
Кількість населення: 11 116 243 осіб
Густина населення: 363 осіб/км2
Сусідні країни: на суходолі межує на півночі з Нідерландами, на сході – з Німеччиною і Люксембурґом, на півдні – з Францією.
Прикордонні водні ресурси: на півночі омивається Північним морем.
Входження до світових інтеграційних угруповань: Бельгія є членом-засновником Європейського Союзу та НАТО. Бельгія також є членом багатьох міжнародних організацій, у тому числі РЄ (1949), СОТ, ООН, ЄКА, ЄМС, ЄІБ, ЄС (1957), ЗЄС (1954), НАТО (1949), МБРР, МВФ, МФКК, НАТО, ОБСЄ, ОЕСР (1960). Бельгія також є членом Міжнародної організації франкомовних країн і Парламентської Асамблеї Франкофонії.
 
1.4. Республіка Казахстан
 
Географічне розміщення: країна розташована на півночі Центральної Азії.
Територія: 2 724 900 км2
Столиця: Астана
Адміністративно-територіальний поділ: 14 областей (поділяються на райони), місто республіканського значення Алмати і столиця Астана.
Політичний устрій: Казахстан офіційно є президентською республікою. Перший і єдиний президент – Нурсултан Назарбаєв. Президент є також головнокомандувачем збройних сил та може накласти вето на закон, який був прийнятий парламентом.
Кількість населення: 16 878 000 осіб [3]
Густина населення: 6 осіб/км²
Сусідні країни: Вона межує (за годинниковою стрілкою з півночі) з Росією, Китаєм, Киргизстаном, Узбекистаном, Туркменістаном.
Прикордонні водні ресурси: має вихід до Каспійського моря.
Входження до світових інтеграційних угруповань: ООН, МВФ, ВООЗ, Європейське Економічне Співтовариство, Міжнародний і Європейський Банки Реконструкції і Розвитку, Міжнародне Агентство з Атомної Енергії, Міжнародна Федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО тощо.
 
РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
 
2.1. Міжнародна торгівля
 
1) Визначення базових показників міжнародної торгівлі
Вихідні дані та результати розрахунків представлені у вигляді таблиці 2.1:
 
Таблиця 2.1
Показники міжнародної торгівлі України в цілому та з Грузією, Бельгією і Казахстаном за 2007 – 2011 роки
(млн. дол. США)
 
 
Розрахунки відносно ВВП здійснювались згідно показників у табл. 2. 2.
 
Таблиця 2.2
Динаміка ВВП України з 2007 по 2011 роки
 
Розрахунки показників здійснюються за наступними формулами:
1) зовнішньоторговельний оборот:
ЗТО = Е + І, (1) 
де ЗТО – зовнішньоторговельний оборот України в цілому чи відносно певної країни-торговельного партнера; Е – обсяг експорту в цілому чи в певну країну; І – обсяг імпорту в цілому чи з певної країни.
2) сальдо зовнішньої торгівлі (чистий експорт) :
СЗТ = Е – І, (2) 
де СЗТ – сальдо зовнішньої торгівлі.
3) важливість зовнішніх ринків певних країн для експортоорієнтованих галузей національної економіки: 
 ,  (3) 
де ВЕ – рівень значимості зовнішнього ринку певної країни; Еі – обсяг експорту України в і-ту країну; ЕЗАГ – обсяг загального експорту України в країни світу.
4) важливість зовнішньої торгівлі з певними країнами для імпортоорієнтовних галузей національної економіки: 
 ,  (4) 
де ВІ – рівень значимості зовнішньої торгівлі України з певної країною для насичення внутрішнього ринку; Іі – обсяг імпорту з і-ї країни; ІЗАГ – обсяг загального імпорту України з країн світу.
5) відкритість національної економіки:
- експортна квота
 ,  (5) 
де ЕК – експортна квота; ЕЗАГ – обсяг загального експорту України; ВВП – валовий внутрішній продукт країни.
- імпортна квота
 ,  (6) 
де ІК – імпортна квота; ІЗАГ – обсяг загального імпорту України; ВВП – валовий внутрішній продукт країни.
6) ступінь участі країни в міжнародному поділі праці:
 ,  (7) 
де t – індекс товарності національної економіки.
Висновки:
Найбільший експорт з України впродовж 2007-2011 років серед обраних країн спостерігається в Казахстан (max: 2011 рік – 1857, 55 млн. дол.). загалом показники експорту України в ці країни досить стійкі, і в 2011 році експорт з усіма даними країнами зріс і став найбільшим на протязі 2007-2011 років. Наприклад, експорт з 2010 до 2011 змінився на 30, 06%. Найбільший імпорт також з Казахстану (max: 2008 рік – 3118, 85млн. дол.). Зміна імпорту з 2010 до 2011 року сягає + 34, 23%.
Сальдо платіжного балансу зовнішньої торгівлі України загалом з світом є негативним, але з Грузією цей показник позитивний, тобто Україна експортує товари та послуги в Грузію більше ніж імпортує з цієї країни. Також, в 2010-2011 роках сальдо стало позитивним і з Казахстаном. Взагалі, існує тенденція перевищення експорту України над імпортом через низьку платоспроможність населення та залежність країни від іноземних паливно-енергетичних ресурсів.
На даний момент існує велика залежність України від зовнішньої торгівлі, але з обраними мною країнами, Україна має невелику залежність. Наприклад, найбільша серед них важливість зовнішньої торгівлі для експортоорієнтованих галузей національної економіки є у Казахстана (max: 2009 рік – 2, 877%), а найменша у Бельгії (min: 2007 рік – 0, 326%). Найбільша важливість зовнішньої торгівлі для імпортоорієнтовних галузей національної економіки також з Казахстаном (max: 2009 рік – 4, 019%), а найменша з Грузією (min: 2007 рік – 0, 153%).
Національна економіка України є відкритою. Експортна квота на протязі досліджуваних років має тенденцію зростання і у 2011 сягає 49, 7%. Імпортна квота варіюється від 43, 2% до 53, 767%, і найбільшою є в 2011 році. Частка експорту та імпорту України в країни світу відносно ВВП є найбільшою відносно Казахстану.
Ступінь участі України в міжнародному поділі праці є дуже високим, в 2011 році він склав 103, 5%, що свідчить про заінтересованість України у зовнішній торгівлі. Порівнюючи з 2007 роком цей показник зріс на 19, 2%.
2) Аналіз товарної спеціалізації України в зовнішній торгівлі
За допомогою програми MSExcel та даних товарної структури зовнішньої торгівлі України на протязі 2007-2011 років, визначемо п’ять найбільших за часткою груп товарів, які Україна експортує (табл. 2. 3, 2. 4) та імпортує (табл. 2. 6, 2. 7). Потім за формулою (8) розрахуємо коефіцієнти внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації України (КіГС) для визначених груп товарів (табл. 2. 5, 2. 8). 
 , 8) 
де Еі- експорт і-го товару (товарної групи) Україною; Іі – імпорт і-го товару (товарної групи) Україною.
Значення коефіцієнту КіГС змінюється від -100% (виключно імпортуюча країна за певним товаром) до +100% (виключно експортуюча країна за певним товаром). Показники в середині діапазону [-100%; +100% ] характеризують ступінь втягнення країни до внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації.
 
Таблиця 2.3. 
Динаміка експорту п’яти найбільших за часткою груп товарів, які Україна експортує за 2007-2011 роки
(млн. дол. США)
 
Таблиця 2.4
Динаміка імпорту п’яти найбільших за часткою груп товарів, які Україна експортує за 2007-2011 роки
(млн. дол. США)
 
Таблиця 2.5.
Коефіцієнти внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації України (КіГС) для визначених груп товарів, які Україна експортує
(%)
 
Таблиця 2.6
Динаміка експорту п’яти найбільших за часткою груп товарів, які Україна імпортує за 2007-2011 роки
(млн. дол. США)
Таблиця 2.7
Динаміка імпорту п’яти найбільших за часткою груп товарів, які Україна імпортує за
2007-2011 роки
(млн. дол. США)
 
Таблиця 2.8.
Коефіцієнти внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації України (КіГС) для визначених груп товарів, які Україна імпортує
(%)
 
Висновки:
Передумовою для визначення структури експорту України є природні ресурси нашої країни, бо в основному Україна експортує сировину та матеріали. У 2011 році Україна мала найбільший експорт у товарній групі XV. «Недорогоцінні метали та вироби з них», а саме 22100, 99 млн. дол.
Імпортує Україна те, що їй не вистачає, а це в своїй більшості газ. Тому найбільший імпорт в 2011 році був у групі V. «Мінеральнi продукти», а саме 30029, 57 млн. дол.
Порахувавши коефіцієнти внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації України можна зробити наступні висновки:
1) серед товарів, за якими Україна може бути виключно експортуючою країною є недорогоцінні метали та вироби з них (2011 рік – 59, 01%) та продукти рослинного походження (2011 рік – 50, 57%) ;
2) серед товарів, що імпортуються жоден товар не є виключно імпортованим, але близькі до цього: полімерні матеріали, пластмаси та каучук (-65, 5%) ;
3) впродовж 5 років значно змінилася в кращу сторону внутрішньогалузева міжнародна спеціалізація в групі товарів XVII. «Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби». В 2007 цей показник був -42, 63%, а в 2011 він становить -12, 2% (зміна: +30, 43%) ;
4) група товарів XVI. «Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання» впродовж 5 років зазнала значних зрушень; в 2009-2010 роках імпорт цих товарів зменшився, що було позитивним, але в 2011 році він знов збільшився і значення коефіцієнта становило -30, 87%, який в порівнянні з 2009 роком зріс на 19, 84%.
 
2.2 Міжнародна міграція робочої сили
 
1) Аналіз процесів трудової міграції між Україною та країнами світу
З метою визначення передумов та факторів, що впливають на міжнародні міграційні процеси проведемо їх порівняльний аналіз для України та Грузії, Бельгії і Казахстану (табл. 2. 9). 
 
Таблиця 2.9
Індикатори ринку праці України та Грузії, Бельгії і Казахстану
за 2007- 2011 роки
 
Висновки:
Серед даних країн найвищий рівень безробіття у Грузії (max: 2009 рік – 16, 9%). В Україні фактичний рівень безробіття зменшився порівняно з 2010 роком на 2, 5%.
Найкращим варіантом для міграції робочої сили з України буде Бельгія, бо вона має найвища заробітна плату (2011 рік – 4689, 5 дол.), що для українців є головним показником; середній фактичний рівень безробіття; найбільший ВВП на душу населення. Хоча ставка оподаткування доходів й велика (25-55, 5%), ви все одно зможете отримувати гідну заробітну плату, набагато вищу ніж в Україні.
Бельгія належить до так званої «еліти європейських держав». Зразки зарплати в Бельгії станом на 2010 рік [9]:
Водій – близько 2500 євро
Продавець – близько 2100 євро
Доктор – близько 5200 євро
Будівельник – близько 2300 євро
Секретарка – близько 2400 євро
Сантехнік – близько 2700 євро
Прибиральниця – близько 2000 євро
Електрик – близько 2500 євро
Іншими варіантами для еміграції буде Казахстан і Грузія. Рівень середньої зарплати в Грузії має динаміку збільшення (з 2007 по 2011 зарплата збільшилась на 42, 6%), а ставка оподаткування є середньою (12%). У Казахстані відбулось збільшення ВВП на душу населення на 40, 4% протягом 2007-2011 років, що позитивно відзначилось на економіці країни.
Потенційним напрямом міграції робочої сили в Україну відносно обраних країн буде міграція з Грузії, у випадку безробіття в своїй країні. Хоча країна і дуже розвинулась за останні декілька років, вона має велику частку безробітного населення. Фактично, з 2007 до 2011 року рівень безробіття зріс на 11, 92%.
2) Аналіз тенденції трудової міграції між Україною та Грузією, Бельгією і Казахстаном за останні 5 років (табл. 2. 10).
 
Таблиця 2.10
Міграція населення між Україною та Грузією, Бельгією і Казахстаном
за 2007- 2011 роки
 
Висновки:
Найбільше осіб виїхало з України в 2011 році – 19, 77 млн осіб, а найменше в 2009 – 15, 33 млн осіб. Імміграція найбільша була в 2008 році – 25, 45 млн осіб, а найменша в 2009 – 20, 798 осіб.
Найбільше емігрантів з обраних країн прибуло в Україну:
з Грузії в 2008 році;
з Бельгії в 2011 році;
з Казахстану в 2011 році.
В 2011 році була найбільша за 5 років еміграція населення України, деякі виїхали через проживанням в Україні, в пошуках кращого життя, а інші виїхали у зв’язку з робочими відрядженнями або туризмом. Найбільше в 2011 році, серед даних країн, виїхало до Грузії, можливо це пов’язано з масштабною рекламою туризму в Грузії, яка відбувалась того літа, або це пов’язано з тим, що Грузія почала розвиватися і наші співвітчизники захотіли спробувати реалізувати себе в Грузії, де відбулося так зване «грузинське економічне диво».
В Україну, серед даних країн, найбільше прибуває людей з Казахстану, це в основному люди з сіл, які теж шукають кращого життя. Вони в основному працюють в Україні в якості різноробочих.
Взагалі, в Україну приїжджає більше осіб чим виїжджає. З одного боку, це добре, адже відбувається обмін трудовими ресурсами, збільшується обсяг іноземного капіталу. Але, з іншого боку, це погано, бо приїжджі забирають робочі місця у резидентів країни.
 
2.3. Міжнародні валютно-фінансові відносини
 
1) Аналіз руху позичкового капіталу між Україною та країнами світу
З метою визначення потенційних напрямів міжнародного руху позичкового капіталу проведемо порівняльний аналіз за відповідними показниками в Україні та Грузії, Бельгії і Казахстані (табл. 2. 11).
 
Таблиця 2.11.
Фактори руху позичкового капіталу між Україною та Грузією, Бельгією і Казахстаном
за 2007-2011 роки
 
 
Висновки:
Одним з імовірних напрямів міграції позичкового капіталу з України буде Грузія. Вона має оптимальне співвідношення між середньою ставкою за кредит та ставкою оподаткування доходів нерезидентів. Порівняно з 2007 роком ставка за кредит в 2011 році зросла на 5, 5%. Інфляція в країні спадає: загалом впродовж 2007-2011 років інфляція скоротилась на 3, 3%.
Іншим напрямом може бути Бельгія. Рівень ставки за кредити менший чим в Грузії, але ставки оподаткування доходів нерезидентів від кредитування значно більші (в порівнянні з Грузією більші на 13%). Рівень інфляції в країні мінливий: загалом впродовж 2007-2011 років інфляція зросла на 1, 6%. Також можливий напрям міграції позичкового капіталу з України є Казахстан, середній рівень ставки проценту за кредит комерційних банків менший ніж в Україні на 6, 8% в 2011 році.
В Україну вкладати позичковий капітал вигідно Бельгії, адже Україна має трохи вищу ставку за кредит (в 2011році на 7%), та набагато нижчу ставку оподаткування доходів нерезидентів (нижчу на 10%).
2) Борги України
Слід розрізняти валовий зовнішній борг і державний зовнішній борг. Валовий зовнішній борг (ВЗБ) включає в себе як державний зовнішній борг (уряду та Нацбанку), так і недержавний (банків, національних та акціонерних компаній і т. п.) Валовий зовнішній борг розраховується в доларах США. Динаміку та тенденцію зміни ВЗБУкраїни за останні 6 років можна побачити в табл. 2. 12 та на рис. 2. 1.
 
Таблиця 2.12
Динаміка валового зовнішньогоборгута ВВП Україниз 2007 по 2012 роки
(млн. долл. США)
 
 Рис. 2.1. Динаміка валового зовнішнього боргу та ВВП України з 2007 по 2012 роки (млн. долл. США)
 
Проведемо аналіз динаміки та тенденція зміни зовнішнього та загального державного боргу України за останні 5 років (табл. 2. 13; рис. 2. 2).
 
Таблиця 2.13
Динаміка державного боргу Україниз 2007 по 2011 роки
(млн. грн)
 
 Рис. 2.2 Динаміка державного боргу України з 2007 по 2011 роки (млн. грн)
 
Джерелами утворення зовнішнього державного боргу України є [1]:
  • заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку;
  • заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління;
  • заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками;
  • заборгованість, не віднесена до інших категорій.
Причинами утворення зовнішнього державного боргу України є:
  • необхідність фінансування державного бюджету;
  • підтримка національної валюти;
  • фінансування інвестиційних та інституціональних проектів;
  • додаткові кошти на розвиток галузей промисловості.
Шляхи погашення зовнішнього державного боргу України:
  • проведення передбачених умовами позик виплат основного боргу в установлені строки;
  • заснування Фонду управління державним боргом, який розглядатиме ці питання;
  • при виборі боргового джерела пріоритет повинен надаватися внутрішнім запозиченням;
  • здійснення рефінансування позик;
  • викуп боргу, або обмін боргових зобов'язань на інші активи, які знаходяться в державній власності;
  • прийняття рішення про анулювання (відмову від виплати) боргів – дефолту.
Висновки:
Головним висновком після проведено аналізу боргів України буде такий: з кожним роком державний та валовий борг України зростають, що негативно впливає на економіку країни в цілому. Якщо порівняти 2007 та 2011 роки, то загальний державний борг (в гривнях) зріс на 563, 62%, внутрішній на 875, 5%, а зовнішній на 459, 78%.
3) Аналіз тенденції інвестиційних процесів між Україною та країнами світу
З метою оцінки стану та тенденцій інвестиційної привабливості України проаналізуємо основні показники, що характеризують інвестиційний клімат в державі (табл. 2. 14).
 
Таблиця 2.14
Індикатори інвестиційного клімату України
за 2007 – 2011 роки
 
Висновки:
Рівень оподаткування на протязі 2007-2010 років залишався незмінним, що свідчить, з одного боку про стабільність податкового законодавства, а з іншого боку, про бездіяльність уряду. Середній рівень оподаткування прибутків від господарської діяльності в Україні зменшився в 2011 на 2%, що позитивно впливає на інвестиційний клімат в державі. В зв’язку з запровадженням Податкового кодексу України передбачається поступове зменшення цієї ставки до 16% [13]:
з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно – 23 відсотки;
з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно – 21 відсоток;
з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно – 19 відсотків;
з 1 січня 2014 року – 16 відсотків.
Після спаду темпу приросту промислового виробництва у 2009 році, показник почав зростати у 2010, але у 2011 знову спав на 3, 6%. Інфляція загалом на протязі 2007-2011 років знизилась на 0, 1%, що свідчить про вихід країни з кризи 2008 року.
Загалом, інвестиційний клімат нашої держави не дуже привабливий для розвинутих країн світу. Проте, за рахунок зниження податкових ставок та інфляції, наша країна має всі шанси для приваблення іноземних інвесторів. Перші зміни вже відбулися, і будемо сподіватися, що вже дуже скоро Україна підніметься на сходинку вище на світовій арені.
3) Експертна оцінка інвестиційної привабливості України
Проведемо експертну оцінку інвестиційної привабливості України за наведеними нижче критеріями (табл. 2. 15). За кожним критерієм визначемо оцінку від 0 (найгірша ситуація) до 10 (найбільш сприятлива ситуація) та його вагу. Сумарна вага всіх критеріїв дорівнює 1.
 
Таблиця 2.15
Експертна оцінка інвестиційної привабливості України за 2007-2011 роки
 
Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості визначається за формулою: 
 , 
 (9) 
де ІіПР – інтегральна оцінка інвестиційного клімату в Україні в і-му році; Кj – оцінка інвестиційної привабливості за j-м критерієм; dj – вага j-го критерію; n – кількість критеріїв оцінки інвестиційної привабливості.
Висновки:
Отже, за експертною оцінкою, Україна набільш привабливою була в 2010 та 2011 роках (4, 6 балів). Найбільш вагомими показниками для іноземних інвесторів є: політична стабільність, валютна стабільність, рівень податкових пільг іноземним інвесторам. Загалом, починаючи з 2007 року інтегральна оцінка інвестиційної привабливості зростала з кожним роком, але в 2011 не відбулося жодних змін, в країні не було ні покращення ні погіршення даних показників.
4) Аналіз динаміки та структури інвестицій (за видами; галузями економіки; країнами-інвесторами) в Україну та з України протягом 5 років
Проведемо аналіз прямих іноземних інвестицій в Україну та з України протягом 2007-2011 років (табл. 2. 16 та рис. 2. 3 і рис. 2. 4).
 
Таблиця 2.16
Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну та з України за 2007-2011 роки
 
Рис. 2. 3Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну (млн. дол. США)
 
Рис. 2.4 Обсяг прямих іноземних інвестицій з України (млн. дол. США)
 
Висновки:
Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну з кожним роком зростає в середньому на 10%. З України обсяги інвестицій також зростають, але не дуже вагомо. Особливо вони зросли в 2010 році, як це видно на рис. 2. 4.
Розглянемо структуру інвестицій за країнами-інвесторами в Україну в 2007 та 2011 роках (рис. 2. 5 і рис. 2. 6).
 
Рис. 2.5 Прямі іноземні інвестиції в Україну за країнами в 2007 році
 
 Рис. 2.6 Прямі іноземні інвестиції в Україну за країнами в 2011 році
 
Проаналізуємо структуру інвестицій за країнамиз України в 2007 та 2011 роках (рис. 2. 7 і рис. 2. 8).
 
Рис. 2.7 Прямі іноземні інвестиції з України за країнами в 2007 році
 
Рис. 2.8 Прямі іноземні інвестиції з України за країнами в 2011 році
 
Висновки:
Найбільше ПІІ в Україну незмінно надходить з Кіпру. За останні 5 років надходження зросли на 6%. Незмінними залишаються і друге та третє місця: на другому місці Німеччина (знизились на 5% з 2007 по 2011 рік), на третьому – Нідерланди (збільшились на 1%).
В 2011 значно збільшились надходження з РФ та зменшились надходження з Велокої Британії з 7% до 5%. ПІІ з Бельгії дуже малі і не грають роль в структурі надходжень в Україну (0%), але в кількісному вимірі вони зросли на 75, 3 млн. дол. США.
Зміни відбулися і в структурі ПІІ з України в країни світу. Обсяг інвестицій в порівнянні з 2007 роком зменшився на 2% до Кіпру, збільшився на 1% до Росії, збільшився до Грузії на 4, 6 млн. дол. США. Найбільша кількість інвестицій незмінно надходить до Кіпру.
Розглянемо структуру ПІІ в Україну за галузями економіки в 2007 році (рис. 2. 9) та в 2011 році (рис. 2. 10).
 
Рис. 2.9 Інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності за 2007 рік
 
 Рис. 2.10 Інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності за 2011 рік
 
Висновки:
Отже, найбільше ПІІ надходить до промисловості і за 5 років вкладення збільшились на 2%. Частка діяльності транспорту та зв’язку залишилася незмінною (17%). В операції з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям збільшились на 6% (в 2011 цей показник становить 15%). Частка в сільському господарстві зросла на 3%, в торгівлі зменшилась на 2%.
Загалом, Україна приваблює інвесторів своїми значними природними ресурсами та трудовими кадрами. Але нестабільність політики, економіки та валюти відлякує потенційних інвесторів.
Потенційно наша країна, володіючи значним внутрішнім ринком, розгалуженим промисловим і сільськогосподарським потенціалом, багатими та різноманітними природними ресурсами, а також вигідним геополітичним розташуванням, може стати одним із провідних реципієнтів інвестицій.
 
2.4. Міжнародне науково-технічне співробітництво та економічна інтеграція
 
1) Оцінка стану та перспективи міжнародного науково-технічного співробітництва для України
Стан науково-технічного співробітництва між Україною та Грузією, Бельгією і Казахстаном можна проаналізувати за табл. 2. 17.
 
Таблиця 2.17
Показники інтенсивності міжнародного науково-технічного співробітництва України та Грузією, Бельгією і Казахстаном за 2007 – 2011 роки
 
Приклади міжнародного науково-технічного співробітництва з Казахстаном:
В 2009 році Казахстанзалучився до спільного проекту «Одеса – Броди – Плоцьк – Гданськ» (за участю міжнародного консорціуму „Сарматія”). У грудні 2008 року була закінчена розробка ТЕО цього проекту. Цей нафтопровод дозволить транспортувати каспійську нафту в Центральну і Східну Європу і на НПЗ України. Наразі існує лише нафтопровод Одеса – Броди. Реалізація проекту була запланована ще на 2008 рік, але будівництво так і не розпочалося. Сьогодні цей проект застиг на місці, але ширяться чутки про доручення Польщі до проекту, можливо тоді цей нафтопровод нарешті добудують.
Україна також зацікавлена в участі Казахстану в реалізації проекту зі створення в Україні нафтопереробного комплексу з глибокої переробки каспійської нафти, як стратегічного партнера (50/50). Створення режиму вільної торгівлі України з ЄС дозволить казахстанським інвесторам пропонувати європейським споживачам продукти нафтопереробки з високою доданою вартістю на вигідних умовах, при цьому скорочуючи транспортні витрати.
З метою реалізації спільних проектів НК «Нафтогаз України», НК «Казмунайгаз» і Korlea Invest Holding AG (Швейцарія) планують у Західній Україні будівництво парогазової електростанції потужністю 800 Мвт. Korlea Invest запропонувала Казахстану поставляти на цю електростанцію природний газ і спільно експортувати в Європу частину електроенергії, вироблюваною цією станцією.
Важливим є співробітництво в сфері атомної енергетики. Нашими країнами прийняті взаємні зобов'язання з виробництва ядерного палива для АЕС України. Україна висловила готовність приєднатися до створення міжнародного центру із збагачення урану в Ангарську. Українські вузи можуть надати допомогу в підготовці фахівців для атомної енергетики РК і проходженні їхнього стажування на АЕС України.
Україна розвиває співробітництво з Казахстаном у сфері освоєння космічного простору, а саме: спільне (Україна, Казахстан, Росія) використання космодрому “Байконур” при реалізації комерційних космічних проектів “Дніпро”, “Наземний старт”, виконання загальних робіт щодо підтримки і розвитку наземної космічної структури космодрому “Байконур”, розробка космічних систем для вивчення природних ресурсів, моніторинг навколишнього середовища, проведення наукових космічних досліджень, розробка нових космічних матеріалів і технологій[14].
Пріоритетні галузі економіки Українипротягом 2007-2011 рік та їх вагомість зазначена у табл. 2. 18.
 
Таблиця 2.18
Вагомість пріоритетних галузей економіки України
 
Висновки:
Найбільш пріоритетними галузями економіки України є промисловість, оптова та роздрібна торгівля, транспорт та зв'язок, операції з нерухомістю та сільське господарство.
З табл. 2. 18 видно, що у структурі галузей промисловості значних змін не відбулося. Промисловість протягом 2007-2011 років займає найбільшу частку ВВП, сільське господарство серед пріоритетних – найменшу частку.
Проаналізувавши попередні дані видно, що кількість поточних спільних науково-технічних проектів та розробок найбільше Україна має з Грузією, а найменше з Бельгією. Дані показники не стабільні, бо інноваційні процеси завжди змінюються, світовий розвиток не стоїть на місці.
Найбільший обсяг капіталовкладень надходить з Бельгії, як країни ЄС вона зацікавлена у співробітництві з Україною. З кожним роком ці вкладення зростають (з 2007 по 2011 їх обсяг зріс на 101, 99%).
Напрями науково-технічного співробітництва між Україною та Грузією:
  • фундаментальні дослідження у галузі природничих наук;
  • співробітництво між національними академіями;
  • дослідження в галузі технічних наук і розвитку технологій;
  • підготовка та стажування фахівців, науково-педагогічних кадрів, співробітництво в галузі освіти;
  • стандартизація, метрологія та сертифікація.
Пріоритетні напрями спільних наукових досліджень і науково-технічного співробітництва [15]:
  • високотемпературна надпровідність;
  • мікроелектроніка та оптична електроніка;
  • перспективні інформаційні технології;
  • безпека населення та народногосподарських об'єктів під час виникнення природних і техногенних катастроф;
  • геном людини;
  • біоінженерія та біотехнологія;
  • проблеми енергетики, освоєння нетрадиційних та таких, що поновлюються, джерел енергії, енергозберігаючі технології;
  • дослідження, використання та охорона природних ресурсів Чорного моря;
  • освоєння мінеральних ресурсів морського дна;
  • комплексне використання природних ресурсів і сировини;
  • екологічно чисті технології металургійних і хімічних виробництв;
  • матеріалознавство;
  • технології та комбіновані методи обробки матеріалів і безконтактного контролю деталей;
  • робототехніка;
  • зварювання та суміжні технології, зварювальні матеріали та обладнання;
  • відкриття та розробка нових рудних і нерудних родовищ.
Напрями науково-технічного співробітництва між Україною та Казахстаном:
  • фундаментальні та прикладні дослідження в галузі природничих, технічних наук;
  • розвиток сучасних наукоємних напрямів;
  • підготовка та стажування спеціалістів;
  • стандартизація, метрологія і сертифікація;
  • охорона інтелектуальної власності;
  • науково-технічна інформація;
  • наукознавство, інформаційний аналіз;
  • аналіз проектів і програм.
Співробітництво може реалізовуватися в таких формах [16]:
  • здійснення спільних науково-дослідних програм, проектів по створенню та освоєннюнаукоємних технологій;
  • формування спільних науково-дослідних колективів, лабораторій, а також інноваційних фірм і організацій, що забезпечують освоєння нових технологій;
  • наукова робота у науково-дослідних установах, вищих навчальних закладах, технопарках, архівах, бібліотеках і музеях другої Сторони, включаючи спільні польові дослідження та експедиції;
  • обмін науково-технічною інформацією, документацією, літературою та бібліографічними виданнями;
  • проведення спільних семінарів, наукових конференцій та робочих зустрічей;
  • обмін вченими та спеціалістами;
  • підвищення кваліфікації вчених і спеціалістів, організація стажувань;
  • передача передових технологій і «ноу-хау».
Співробітництво в галузі науки і техніки між Україною та Бельгією включає[17]:
  • обмін науковою і технічною інформацією;
  • спільну діяльність в галузі ДТР;
  • діяльність по професійній підготовці та програмах мобільності для науковців, дослідників та технічного персоналу, які беруть участь у ДТР з обох сторін.
2) Економічна інтеграція України з Бельгією, Грузією та Казахстаном
Найпростішою формою економічної інтеграції вважається зона вільної торгівлі. За такого режиму всі члени угруповання взаємно скасовують мито на товари та послуги, що надходять у сферу зовнішньої торгівлі країн-учасниць. Серед обраних країн Україна має ЗВТ з Казахстаном, бо обидві країни є членами СНД. Інтеграція з Бельгією неможлива поки Україна не вступить до Євросоюзу (що станеться не скоро).
Митний союз вважається поглибленою формою економічної інтеграції. Крім скасування мита на торгівлю між країнами-членами, угруповання виробляє і застосовує єдиний митний тариф у торгівлі з іншими країнами. Наразі ми маємо 2 митних союзи і в жоден з них Україна не входить:
Митний союз Європейського Союзу;
Митний союз Білорусі, Казахстану і Росії.
Україна отримувала запрошення до вступу в Митний союз Білорусі, Казахстану і Росії, але рішення про вступ так і не було прийнято.
Найяскравішим прикладом міжнародної економічної інтеграції є Європейський Союз (ЄС), до якого входить Бельгія та має намір вступити Грузія. Україна поки не має шансів вступити до цього угрупування.
Економічна інтеграція України з Бельгією не має сенсу, бо Бельгії не відіграє значної ролі в економічних показниках України (низький рівень ПІІ, мало науково-технічних розробок, невелика міграція населення).
Щодо Грузіі, то країна наразі займається насамперед перспективами свого розвитку і тягнути невідповідальну Україну, я думаю, їй тільки завадить на шляху до світового визнання.
Співпраця з Казахстаном можлива, адже країни знаходяться майже на одному рівні економічного розвитку та мають всі можливості створювати нові угруповування.
 
ВИСНОВОК
 
В даній курсові роботі був проведений аналіз міжнародних економічних відносин України з Бельгією, Грузією та Казахстаном на протязі 2007-2011 років, на основі якого можна зробити певні висновки щодо сучасного стану в країнах, тенденцій, перспектив подальшого розвитку та співпраці з Україною:
  • найбільший експорт та імпорт впродовж 2007-2011 років, серед обраних країн, Українамала з Казахстаном;
  • сальдо платіжного балансу зовнішньої торгівлі України загалом з світом є негативним, але з Грузією цей показник протягом 5 років був позитивний;
  • національна економіка України є відкритою;
  • експортна квота у 2011 сягає 49, 7%., а імпортна – 53, 767%;
  • найкращим варіантом для міграції робочої сили з України буде Бельгія, бо вона має найвища заробітна плату (2011 рік – 4689, 5 дол.) ;
  • з кожним роком державний та валовий борг України зростають, що негативно впливає на економіку країни в цілому;
  • обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну з кожним роком зростає в середньому на 10%, а з України – на 2%. ;
  • найбільше ПІІ в Україну незмінно надходить з Кіпру;
  • найбільш пріоритетними галузями економіки України є промисловість, оптова та роздрібна торгівля, транспорт та зв'язок, операції з нерухомістю та сільське господарство;
  • найбільш розвинене науково-технічне співробітництво Україна має з Грузією та Казахстаном.
В Україні існує тенденція перевищення експорту над імпортом через низьку платоспроможність населення та залежність країни від іноземних паливно-енергетичних ресурсів.
Позитивним є те, що поступово відбувається відновлення вітчизняного промислового виробництва та покращення ситуації на ринку праці, покращення ситуації у зовнішній торгівлі, що демонструє міжнародним експертам та іноземним інвесторам здатність України закріпити позитивну динаміку економічного зростання.
Потенційно наша країна, володіючи значним внутрішнім ринком, розгалуженим промисловим і сільськогосподарським потенціалом, багатими та різноманітними природними ресурсами, а також вигідним геополітичним розташуванням, може стати одним із провідних реципієнтів інвестицій.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  1. Офіційний сайт Державної служби статистики. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. ukrstat. gov. ua
  2. Країни світу. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //svit. ukrinform. ua
  3. Агентство Республики Казахстан по статистике. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. stat. kz/Pages/default. aspx
  4. Валовой внутренний продукт Украины: Министерство финансов. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //index. minfin. com. ua/index/gdp/
  5. Gross Average Monthly Wages by Country and Year: UNECEStatistical Database.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //w3. unece. org/pxweb/
  6. National statistics office of Georgia. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //geostat. ge/
  7. Офіційний сайт Національного Банку України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //bank. gov. ua/control/uk/index
  8. National statistics office of Belgium. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //statbel. fgov. be
  9. Зарплата в Бельгии: Портал о работе в Евросоюзе. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. belgium. novabelarus. com/index. html
  10. Офіційний сайтСвітового Банку. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. worldbank. org/
  11. Статистичні матеріали по стану державного боргу України на 31. 12. 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. minfin. gov. ua/file/link/325766/file/dborg1. pdf
  12. Міністерство фінансів України: Державний борг та гарантований державою борг. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. minfin. gov. ua/control/uk/publish/archive/main? cat_id=287148
  13. Податковий кодекс України: від 02. 12. 2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http: //zakon1. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi? page=35&nreg= 2755-17.
  14. Державна підтримка українського експорту. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. ukrexport. gov. ua
  15. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про науково-технічне співробітництво. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/268_029
  16. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про співробітництво в сфері науки і технологій. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/398_060
  17. Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon1. rada. gov. ua/laws/show/998_012

 

 
 
Фото Капча