+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Звіт з практики
К-сть сторінок:
33
Мова:
Українська
style="text-align: justify;">Економічні методи управління об'єднують усі методи, за допомогою яких здійснюється вплив на економічні інтереси колектива і окремих їхніх членів. Цей вплив здійснюється матеріальним стимулюванням окремих працівників і колективів у цілому. Реалізація економічних методів управління у товаристві здійснюється в рамках системи трудових відносин між людьми, що входять до складу трудового колективу. Ця система взаємовідносин надзвичайно складна і включає в себе економічні, соціальні, психологічні та організаційні відносини. Останні знаходять своє вираження у вертикальних та горизонтальних зв'язках, що виявляються у формі зацікавленості працівників в організації спільної праці. Для виконання будь-яких робіт виробничого характеру кожен працівник має свої обов'язки, права, відповідальність, які формуються у процесі здійснення функції менеджменту.
У ТОВ « Центр Протипожежних технологій» економічні методи управління, базуються на матеріальному і духовному інтересі працівника до результатів своєї праці. Створення такого інтересу, справа не проста, але с цим на підприємстві проблем не виникає. Використання цього методу підкріплюється не лише наявністю зарплат або премій. Економічне управління відрізняється тим, що на основі методів управління встановлюється цільова програма господарського розвитку товариства і визначається такий режим роботи і такі стимули, які об'єктивно спонукають і зацікавлюють колективи і окремих працівників в ефективній праці. Стимулювання праці при цьому не обмежується грошима: краще житло, краще робоче місце теж повинні бути зумовлені високим рівнем ефективності працівника.
Таким чином, впливом на безпосередні інтереси об'єкта управління створюється механізм його орієнтації на найбільш ефективний режим роботи без повсякденного і безпосереднього втручання зверху.
Організаційно-розпорядчі методи тісно пов'язані з економічними методами управління, оскільки вони спрямовані на вирішення єдиних завдань з досягнення цілей господарської діяльності. Реалізація організаційних відносин у системі управління ТОВ « Центр Протипожежних технологій» відбувається із застосуванням організаційно-розпорядчих методів управління, які ще називаються адміністративними. Однак поняття «організаційно-розпорядчі методи управління» більш широке, оскільки адміністративні методи ґрунтуються на застосуванні нормативних актів (постанов, наказів, інструкцій органів влади і управління), а організаційно-розпорядчі методи охоплюють усю суть організаційної складової механізму управління.
Застосування організаційно-розпорядчих методів управління передує економічним методам, оскільки для того, щоб використати економічні методи, потрібно організаційно сформувати об'єкт управління та структуру управління. В процесі функціонування господарської системи у товаристві, економічні методи управління реалізуються у формі організаційно-розпорядчого впливу суб'єкта управління на об'єкт (постанови, накази, розпорядження та ін.). Тісний зв'язок цих двох груп методів синтезує ефективний вплив головної підсистеми на підлеглу підсистему.
Характерними особливостями організаційно-розпорядчих методів управління є:
- прямий вплив на об'єкт управління;
- обов'язковий характер виконання вказівок, розпоряджень, постанов та інших адміністративних рішень вищих органів управління для підпорядкованих об'єктів;
- суворо визначена відповідальність за невиконання вказівок та розпоряджень.
Акти управління, якими керуються працівники, поділяють на два види: нормативні та індивідуальні. Нормативні акти управління (Статут підприємства, положення про структурні підрозділи, інструкції тощо) визначають мету, завдання, функції, права та відповідальність підприємства, і його службових осіб апарату управління. Індивідуальні акти управління на підприємстві (накази, розпорядження, вказівки тощо) адресують певним об'єктам управління, визначають їм чергові завдання.
Таким чином, можна зробити висновок, що організаційно-розпорядчі методи управління відрізняються від економічних. Основою їх розмежування є механізм дії та форма прояву цих методів у процесі управління. Економічні методи управління грунтуються на врахуванні економічних інтересів людей, поєднанні цих інтересів за схемою: людина – колектив – суспільство. Формою прояву економічних методів управління є певні плани, завдання, програми, виражені економічними параметрами, чи ступінь задоволення індивідуальних, групових, колективних інтересів, виражений стимулами індивідуальної і колективної праці. Організаційно-розпорядчі методи управління грунтуються на таких індивідуальних і групових властивостях людей, як почуття обов'язку, відповідальності, дисципліни та розуміння можливості адміністративного покарання.
Щодо соціально-психологічних методів, знаючи особливості поведінки, характеру кожної окремої людини, можна прогнозувати його поведінку в потрібному для колективу напрямі. Це пов'язано з тим, що кожній групі властивий свій психологічний клімат. Тому істотною умовою освіти та розвитку трудового колективу є дотримання принципу психофізіологічної сумісності.
Необхідність використання в практиці управління організацією
соціально – психологічних методів керівництва є очевидною, це випливає з характеру управління на ТОВ « Центр Протипожежних технологій». Правильне використання методів керівництва робить можливим своєчасне врахування мотивів діяльності і потреби працівників, допомагає розглянути перспективи зміни конкретної ситуації та приймати оптимальні управлінські рішення.
Прийоми і способи соціально – психологічного впливу багато в чому визначаються підготовленістю керівника, його компетентністю, організаторськими здібностями і знаннями в галузі соціальної психології.
Тобто стиль керівництва, що використовується менеджерами організації перебуває у тісному співвідношенні і взаємодії з методами управління.
Для прикладу, розглянемо детальніше правила та принципи, якими керується директор ТОВ « Центр Протипожежних технологій» при спілкуванні з підлеглими та прийнятті управлінських рішень.
Директор ТОВ « Центр Протипожежних технологій» – гнучкий керівник, що вміє використовувати різноманітні аспекти управління. Він прагне надати підлеглим самостійності відповідно до їх кваліфікації і функцій, які вони виконують, залучає їх до таких видів діяльності, як визначення цілей, оцінка роботи, підготовка та прийняття рішень, створює необхідні для виконання роботи передумови і справедливо оцінює зусилля, з повагою ставиться до людей і турбується про них. Він особисто займається тільки найбільш складними і важливими питаннями, надаючи право підлеглим вирішувати усі інші. При цьому він не нехтує порадами чи рекомендаціями, не підкреслює своєї переваги і розумно реагує