Звіт з переддипломної практики на Відкритому акціонерному товаристві Тернопільське об’єднання "Текстерно"

Кошти можуть бути прийняті касиром за ПКО тільки в день його оформлення. Якщо в день оформлення й надходження ПКО в касу підприємства особа, яка вказана в ПКО і яка повинна була внести гроші в касу, не внесла їх до кінця робочого дня, до закриття каси, то такий ПКО визнається недійсним і анулюється.

Видавання готівкових грошових коштів із каси підприємства оформлюється видатковим касовим ордером форми № КО-2 або платіжною (розрахунково-платіжною) відомістю.

Видача готівки за видатковим касовим ордером проводиться тільки в день його складання.

Виплати, що пов’язані з оплатою праці проводяться касиром, в основному, за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями, хоча можна і за ВКО на кожного одержувача.

На титульній сторінці платіжної відомості робиться дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і головного бухгалтера або осіб, уповноважених керівником, із зазначенням строків видачі готівки й суми (гривень – словами, копійок – цифрами).

Після закінчення встановлених строків виплат за платіжними відомостями касир повинен:

у платіжній відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити штамп або зробити напис: “Депоновано”

скласти реєстр депонованих сум

у кінці відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за платіжною відомістю і засвідчити напис своїм підписом

здійснити відповідний запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією ВКО на фактично видану суму за відомістю.

Готівка, яка знаходиться в касі підприємства понад встановлений ліміт, має бути внесена на поточний рахунок підприємства в банк. При цьому використовується бланк “Об’ява на внесення готівки”, яка складається з 3-х частин: об’яви на внесення готівки, квитанції і ордера. Об’яву і квитанцію заповнює бухгалтер підприємства, а ордер – бухгалтер банківської установи. Перші дві частини віддаються підприємству, а третя (ордер) – залишається в банку.

Усі надходження й видача готівки в національній валюті підприємства враховують у касовій книзі типової форми КО-4, а рух грошових коштів ведеться у «Журналі-ордері і Відомості по рахунку 30. 1 Каса в національній валюті» (Додаток 11).

Кожне підприємство, що є юридичною особою і має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без врахування кас відокремлених підрозділів).

Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою підприємства – юридичної особи. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства.

Записи в касовій книзі здійснюються у 2-х примірниках чорнилом темного кольору кульковою або чорнильною ручкою. Перші примірники залишаються в касовій книзі. Другі примірники є відривними і відносяться до звіту касира. І перші, і другі примірники мають мати однакові номери.

Не допускаються виправлення в касовій книзі. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, яка його заміщує. Записи в касовій книзі робляться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом у день їх надходження або видачі.

Кожного разу в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає в бухгалтерію як звіт касира другий відривний аркуш (копію записів в касовій книзі за день) з прибутковими і видатковими касовими ордерами під розпис в касовій книзі. Готівка, яка видана за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями на виплати, пов’язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат.

Безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів.

На рахунку бухгалтерського обліку 31 «Розрахунковий рахунок» обліковують наявність і рух безготівкових грошових коштів підприємства. Порядок їх обліку регламентовано «Інструкцією про порядок відкриття розрахункових, поточних, бюджетних рахунків в установах банків», яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 31. 03. 1999 року №169.

Для здійснення операцій по рахунковому рахунку в банк пред’являються документи, форми яких затверджені Національним банком України, зокрема, Платіжні доручення.

Платіжне доручення оформляється на підставі і передається в банк, що його обслуговує у 2 примірниках; воно приймається до виконання протягом 10 календарних днів його виписки.

Відкриття поточних або депозитних рахунків у банках здійснюється відповідно до Інструкції № 3, затвердженої постановою Правління НБУ, “Про затвердження Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті”, від 18. 12. 1998 р. № 527.

Відповідно до цієї інструкції, юридичні і фізичні особи мають право обрати банк, в якому вони хотіли б відкрити рахунок. Жорсткого обмеження кількості рахунків у банку немає: одне підприємство може мати їх декілька.

У банку можна відкрити поточний і депозитний рахунок.

Депозитні рахунки відкривають підприємствам усіх форм власності, фізичним особам на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку й установою банку на визначений у договорі термін. Кошти на депозитні