Звіт з переддипломної практики на Відкритому акціонерному товаристві Тернопільське об’єднання "Текстерно"

5) нормативних затрат;

6) ціни продажу

Відповідно до п. 23 П (С) БО № 9 “оцінка за нормативними витратами полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормативних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних витрати і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися”.

На сьогодні, ВАТ “Текстерно” використовує в основному 1-й метод списання запасів у виробництво, а саме метод ідентифікованої собівартості, що зумовлено автоматизацією обліку ТМЦ на підприємстві.

Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) – один з елементів витрат, який включається до первісної вартості (собівартості) запасів, придбаних за плату.

Про витрати власними силами у складі ТЗВ. Є щонайменше три групи пов'язаних з придбанням запасів витрат, статус яких щодо відношення до ТЗВ до кінця не зрозумілий, через що є непевність при відображенні їх у бухгалтерському обліку. Зазначеними проблемними витратами є витрати на:

1) проведення вантажно-розвантажувальних робіт, виконаних власними силами підприємства;

2) транспортування запасів до місця їх використання власним транспортом підприємства;

3) утримання служби постачання підприємства.

Як буквально зазначено у п. 9 П (С) БО 9, до ТЗВ, зокрема, належить «... оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів... до місця їх використання... «.

До складу ТЗВ необхідно включати витрати на транспортування та вантажно-розвантажувальні роботи, виконані не тільки сторонніми підприємствами, а й власними силами. Як справедливо зазначено у Листі №3778, до складу ТЗВ ці витрати включають за виробничою собівартістю.

Виробнича собівартість відповідних підрозділів накопичується на окремих субрахунках рахунка 23 «Виробництво».

Наприклад, до виробничої собівартості транспортних послуг включається вартість пального, запасних частин, використаних на ремонт, зарплата та нарахування на неї водіїв, відрядні витрати водіїв та вантажників підприємства з доставки вантажів від постачальників з інших населених пунктів, амортизація транспортних засобів тощо. Тому саме ці витрати будуть включатися до ТЗВ. Розподіл витрат здійснюється за допомогою середнього відсотка ТЗВ.

Всі малоцінні швидкозношуючі предмети на підприємстві в залежності від терміну їх використання обліковуються як в складі малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА), так і в складі запасів. Взагалі, розподіл активів на МНМА і МШП викликає деякі труднощі. Здавалося б, усе зрозуміло: МНМА служать довше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує рік), МШП – менше цього терміну. Але, скажімо, у кожній бухгалтерії є ножиці, вартість яких – “нуль без хвостика”, а служить цей “інструмент” значно довше одного року. “Нехай відноситься до МНМА”, – вирішить бухгалтер, а ці ножиці візьми та й зламайся раніше ніж мине 365 днів... Візьмемо ситуацію навпаки. Нехай бухгалтер через те, що ножиці для нарізання паперу в офісі крупного підприємства – це дійсно ніщо, вирішить віднести цей “інструмент” до МШП, а це “ніщо” – візьми та прослужи десятки років... Тому кожен бухгалтер при виникненні такої ситуації мусить на свій розсуд відносити той чи інший актив до МНМА або до МШП, оскільки жоден нормативний документ не дає точного розподілу на ці дві категорії.

Малоцінні та швидкозношуючі предмети – це частина матеріальних запасів, що протягом тривалого часу (але не більше одного року або одного операційного циклу, якщо цей цикл перевищує річний термін) використовуються в господарському обороті як засоби праці і вартість яких у масштабах окремо взятого підприємства є не настільки істотною, щоб визнати ці предмети необоротними активами.

До них відносять: недорогі (у межах оборотів конкретного підприємства) інструменти і приладдя; господарський інвентар; спеціальний одяг, спеціальне взуття, термін використання яких коротший за рік; столовий посуд, сервірувальне приладдя; інвентар для проведення спортивних та культурно-масових заходів.

Для обліку МШП в експлуатації, а також операції з їх вибуття або списання на підприємстві застосовують типові форми первинних документів, затверджені Мінстатистики від 22. 05. 1996 р. № 145.

Облік видачі спецодягу ведеться в особовій картці МШ-6, яка складається в одному екземплярі і зберігається в місцях його видачі до моменту вибуття з експлуатації.

На Тернопільському БПК для зручності використовують 100% списання у експлуатацію МШП.

Рахунки класу запасів призначені для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству предметів праці, що призначені для обробки, переробки, використання у виробництві і для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство включає до складу малоцінних та швидкозношуючих предметів.

Матеріальні цінності, що прийняті підприємством на відповідальне зберігання, переробку (давальницька сировина), комісію, обліковуються на рахунках класу 0 “Позабалансові рахунки”.

 

В зв’язку з різноманітністю способів отримання і списання запасів, що займе відповідно багато місця, буде показано варіант придбання і списання запасів за кошти. 

№

Зміст операції Кореспонденція рахунків

Дт Кт

1 Надходження запасів

Придбання запасів за кошти

Перша подія – передоплата

1 Проведено передоплату постачальнику 631 311

2 Нараховано податковий кредит з ПДВ 641 644

3 Отримано запаси від постачальника 20 631

4 Відображено податковий кредит з ПДВ 644 631

Перша подія – отримання запасів

5 Отримано запаси від постачальника 20