Предмет:
Тип роботи:
Звіт з практики
К-сть сторінок:
78
Мова:
Українська
рахунки підприємств перераховуються з поточного рахунку і після закінчення терміну зберігання повертаються на поточний рахунок. Проведення розрахункових операцій і видача коштів готівкою з депозитного рахунку юридичної особи заборонена.
ВАТ “Текстерно” використовує лише поточний рахунок. ВАТ «Текстерно» Користується системою «Клієнт Банк», а основні його хахунки обслуговує Райфайзен Банк Аваль.
Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 29. 03. 2001 р. № 135 наводить перелік безготівкових форм розрахунків:
На ВАТ “Текстерно” основним первинним документом, яким оформляються безготівкові розрахунки, є платіжні доручення.
Платіжне доручення є найпоширенішою формою безготівкових розрахунків.
Для здійснення операцій по рахунковому рахунку в банк пред’являються документи, форми яких затверджені Національним банком України, зокрема, Платіжні доручення.
Платіжне доручення оформляється на підставі і передається в банк, що його обслуговує у 2 примірниках; воно приймається до виконання протягом 10 календарних днів його виписки.
Платіжне доручення містить реквізити:
назва документу і дата його виписки;
номер доручення;
назва підприємства платника;
реквізити банку платника;
одержувач;
реквізити банку одержувача;
сума словами;
призначення платежу;
розрахункові рахунки, які беруть участь в операції;
підтвердження одержання доручення банком та одержання операцій.
Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахунок коштів одержувачу. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті, банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідальність вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Виписка з банку оформляється наступним чином:
код та назва банку;
дата складання документа (точний час) та номер розрахункового рахунку;
реквізити власного рахунку;
дата останнього руху коштів на рахунку;
кожна операція яка була проведена за певний час.
вказують рахунки, які вступали в кореспонденцію (номера рр), банк платника, ПІБ платника, підстава проведення платежу (причини та номер документа), сума ПДВ та сума коштів, які були проведені на рахунок, навпроти номера кожного документа вказується дата його складання;
сума попереднього залишку на рахунку;
всього обороти за цей період;
вихідний залишок на рахунку;
Виписка банку засвідчується печаткою. Після її одержання головний бухгалтер перевіряє відповідність записів у ній документом та записом бухгалтерії підприємства.
5. ОБЛІК ДЕБЕТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ТА ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
У процесі господарської діяльності підприємства виникають зв’язки з різними юридичними та фізичними особами:
- постачальниками ресурсів;
- покупцями продукції;
- бюджетом щодо податків і платежів;
- пенсійним фондом, організаціями страхового профілю;
- банком;
- фізичними особами (щодо оплати праці, розрахунків за підзвітні суми, відшкодування матеріальних збитків).
Дебіторами називаються юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів, оцінених у грошовому вимірнику.
Дебіторською вважається заборгованість, яка виникає в ходу взаємовідносин підприємства з економічними агентами і належить даному підприємству на певну дату. Боржнику зобов’язані погасити дебіторську заборгованість на основі укладених між економічними агентами договорів.
До положень стандарту бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» активом можна вважати лише таку заборгованість, за якою існує імовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена їх сума. Тобто економічні вигоди підприємство отримує, якщо боржник не відмовиться від оплати і погашення боргу в установлені строки позивної давності.
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги визначається актом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції та оцінюється за первинною вартістю. Датою виникнення заборгованості є дата документа, який засвідчує відправку продукції, коли покупцю передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію, підприємство на здійснює управління реалізованою продукцією та контроль за нею, сума виручки може бути достовірно визначена, підприємство отримує економічні вигоди від реалізації, які можна достовірно визначити.
У балансі дебіторська заборгованість показується загальною сумую за чистою реалізованою вартістю.
Резерв сумнівних боргів нараховується з метою покриття не повернутих дебіторами з різних причин сум заборгованості (банкрутство закриття за пушенням суду, форс-мажорні обставини) – непередбачувані, непереборні перешкоди).
Резерв сумнівних боргів можна розрахувати двома методами:
виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;
на основі класифікації дебіторської заборгованості.
Сума резерву відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат. списання безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, роботи, послуги проводиться за рахунок використання резерву сумнівних боргів.
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги відображається на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», у дебеті якого відображається продажна вартість реалізованої продукції чи наданих послуг, в тому числі й виконання бартерних контрактів. Продажна вартість продукції визначається на основі цін та умов договорів на поставку з включенням податку на додану вартість, акцизного та інших зборів та платежів. Облік розрахунків з підзвітними особами здійснюється на рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами».
Порядок видачі коштів під звіт регламентується постановою КМУ «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і закордоном», а також Інструкцією «Про службові відрядження в межах України і закордоном». Перед відрядженням наказом керівника підприємства зазначається місце, час, і мета відрядження. На основі наказу,