Звіт з переддипломної практики на Відкритому акціонерному товаристві Тернопільське об’єднання "Текстерно"

Посвідчення на відрядження це основний документ для обліку витрат по відрядженню. Після повернення з відрядження працівник складає авансовий звіт, в якому зазначає витрати по відрядженню. Витрати по відрядженню повинні бути документально підтвердженими.

Авансовий звіт перевіряється бухгалтером, підписується ним і передається керівнику на затвердження. На основі затвердженого авансового звіту здійснюється списання витрат пов'язаних з відрядженням. Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться за допомогою журналу-ордеру №7. Який окремо ведеться в національній та іноземній валюті. Потім ці ордери в кінці місяця узагальнюються і виводиться кінцеве сальдо, яке за допомогою ЕОМ переноситься в головну книгу.

Порядок видачі коштів під звіт і звітування за їх використання регламентується Інструкцією про службові відрядження в межах України і за кордоном.

Направлення працівника у відрядження оформлюється наказом керівника підприємства на строк до 30-ти календарних днів у межах України та 60-ти – за кордоном.

Особи, що вибувають у відрядження, реєструються в спеціальному журналі, в якому зазначається дата від'їзду і повернення, посада, прізвище, місце роботи і посада, номер і дата посвідчення про відрядження, номер наказу, місце відрядження.

Витрати на відрядження відшкодовуються на основі авансового звіту, який повинна скласти особа, повернувшись із відрядження, у такі строки:

протягом 3-х робочих днів при відрядженні;

протягом 10-ти робочих днів при видачі грошей на закупівлю сільгосппродукції та вторинної сировини;

на наступний день при видачі грошей на господарські потреби.

До авансового звіту прикладається посвідчення про відрядження з відмітками про вибуття з нього та про повернення до місця роботи, виправдні документи на витраченні кошти (про наймання житла, проїзні білети, копії товарних чеків, матеріальні прибуткові ордери на оприбуткування на склад закуплених цінностей, квитанції поштових відділень).

Оплата проїзду до місця відрядження і назад відшкодовується тільки за наявності документів, а при їх відсутності бухгалтерія може відшкодувати проїзд з дозволу керівника за рахунок прибутку підприємства.

Добові за час перебування особи у відрядженні нараховується за всі дні перебування у відряджені в межах України, включаючи вихідні, святкові і неробочі дні, час перебування у дорозі.

Добові встановлені в розмірі 25-ти грн., якщо відрядження на теріторії України, і 280грн. добові закордоном. Добові можуть встановлюватися і понад встановлену норму, розмір й умови таких доплат повинні вказуватися в колективному договорі. Якщо в ньому не передбачено порядку таких виплат, то їх можна зафіксувати у вигляді додатка.

До авансового звіту прикладаються проїзні білети, рахунки готелів у розмірі фактичних витрат з урахуванням наданих послуг, бронювання місць у готелях в розмірі 50% вартості місця за добу, за користування холодильником і телевізором, білизною у вагонах. Відшкодовуються також витрати на телефонні переговори, телеграми. Якщо відрядження оформлено на один день або може щодня вертатися додому, йому також оплачується проїзд та добові, як за повну добу.

Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на рахунку 372 в розрізі фізичних осіб, яким видано гроші під звіт. Дебетове сальдо показує суму заборгованості, за якою не подано в бухгалтерію авансового звіту або не внесено невикористаної суми в касу підприємства.

Резерв сумнівних боргів підприємством не створюється так як воно працює за принципом передоплати. Векселі не використовує.

У пасиві балансу зобов’язання поділяються на довгострокові та поточні. Довгострокові визначаються як такі, що не є поточними, а поточні зобов’язання повинні погашатися впродовж операційного циклу або протягом 12 місяців із дати балансу. Такою вважається число місяця, коли складено баланс, як правило – кінець останнього дня звітного періоду.

Довгострокові зобов’язання включають: заборгованість підприємства за залученими позиковими коштами на які нараховуються проценти, сума податку на прибуток, який підлягає оплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою і податковою базами оцінки; заборгованість банкам за отримані від них кредити, які не відносяться до поточних; заборгованість за виданими довгостроковими векселями і реалізованими облігаціями.

Формами довгострокових зобов’язань є акції, облігації, векселі, депозитні вклади в банки, вкладення в статутний капітал спільних підприємств, деривативи.

Поточними називаються зобов’язання підприємств юридичним і фізичним особам, які повинні погашатися у ході операційного циклу.

Підприємство ВАТ “Текстерно” має великий досвід роботи, тому кредитами не користується.

Рахунок 63 використовуються для розрахунків із постачальниками та підрядниками за отримані виробничі запаси, товари, роботи та послуги, які регулярно надаються на підставі укладених договорів.

У кредит рахунка 63 обов'язково записується заборгованість у сумі, яка вказується у документах постачальника.

Для узагальнення інформації про розрахунки за всіма видами платежів до бюджету з юридичних і фізичних осіб, а також із фінансових санкцій, які вносяться у бюджет, використовується рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами»

Податкові зобов’язання виникають у зв’язку з отриманням від покупців авансових платежів у порядку передоплати.

Принцип ведення рахунка 65 «Розрахунки за страхуванням» полягає в правильності визначення бази нарахування суми за відповідним видом страхування.

 

 

Процес виробництва продукції (робіт, послуг) потребує здійснення певних витрат. Визначення витрат дається у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1