Предмет:
Тип роботи:
Звіт з практики
К-сть сторінок:
64
Мова:
Українська
і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат різних технологічних ліній та процесів виробництва.
На підприємстві такого калібру як «РЗВА-Електрик» використовується величезна кількість різних товарно-виробничих запасів, що зумовило наявність розвиненого складського господарства та товарно-закупівельних зв’язків із різними постачальниками. Станом на 01. 01. 2009 р. було зафіксовано приблизно 13 000 найменувань ТМЦ, включаючи МШП, на суму понад 29 млн. грн.
«РЗВА-Електрик» володіє 6 основними складами та кількома допоміжними (комори на дільницях, куди перерозподіляють товарно-виробничі запаси для здійснення виробничого процесу із основних складів). Склади поділені за призначенням:
Склад металів, на якому зберігаються чорні та кольорові метали, що проходять подальшу обробку в заготівельній та механічних дільницях: сталь листова, прокат, дроти (оперує рахунком 20. 1).
Склад комплектації, який замовляє та відпускає на складальну дільницю різні купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби (рах. 20. 2) ;
Склад хімікатів зберігає різного роду хімічні речовини, що використовуються у виробництві, зокрема необхідні для гальванічного покриття виробів (рах. 20. 9) ;
Склад інструментів, де знаходяться малоцінні швидкозношувальні предмети, такі як інструмент, спецодяг, засоби індивідуального захисту та ін. (рах. 22) ;
Склад допоміжних матеріалів, що має загальногосподарське призначення, зберігає запасні частини, паливо та інші неосновні запаси (рах. 20. 3, 20. 7, 20. 9) ;
Склад основних засобів, який є найменшим і зберігає інші необоротні матеріальні активи та допоміжні матеріали (рах. 11, 20. 9).
Найвагомішу частку серед запасів складають: сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі.
В свою чергу, на рахунку 20. 1 «Сировина і матеріали» обліковують основні первинні матеріали, що надходять на підприємство для подальшої обробки у заготівельній та механічній дільниці.
Рахунок 20. 2 «Купівельні напівфабрикати і комплектуючі вироби» призначений для руху виробів, придбаних для комплектування продукції, що випускається, а також спеціальне обладнання, інструменти та пристрої, що використовуються для завершення виробничого процесу за визначеною конструкторською чи складальною програмою. Цей елемент виробничих запасів є найбільш різноманітним та у грошовому вимірнику значно переважає решту. Як правило, комплектуючі вироби у кінцевому підсумку складають приблизно 60-75% фактичної собівартості товарного випуску продукції.
Згідно з наказом про облікову політику підприємства при відпуску запасів у виробництво (реалізації на сторону, списанні) використовується метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів (пункт 9, Додаток №2). Це пояснюється тим, що запаси не підлягають заміні іншими запасами, адже відпускаються на виконання спеціальних замовлень і проектів. Вони не є однорідними за своїми споживчими якостями. При застосуванні цього методу рух вартості запасів співпадає із їх фактичним рухом, тому вартість відпущених запасів та їх залишків обліковується за їх фактичною собівартістю. Ефективність цього методу на «РЗВА-Електрик» підвищується з використанням комп’ютерного обліку запасів; кожен комірник фіксує рух запасів за допомогою комп’ютера.
Деталізація аналітичного обліку виробничих запасів обумовлена, по-перше, наявністю великої кількості складів для їх зберігання; по-друге, значною їх номенклатурою.
До рахунків синтетичного обліку та субрахунків відкривають рахунки аналітичного обліку, які дозволяють визначити обсяг запасів в цілому та за кожним видом окремо. Аналітичний облік ведеться в розрізі однорідних груп ТМЦ та їх найменувань, за допомогою карток складського обліку. Кожній товарно-матеріальній цінності привласнюється числове позначення – номенклатурний код.
Документальне оформлення надходження матеріальних та сировинних ресурсів, їх наявності та витрачання є досить складним процесом, адже структура документообігу повинна забезпечувати своєчасне отримання необхідних даних як для обліку, так і для контролю й оперативним управлінням виробничими запасами.
Надходження виробничих запасів оформлюється такими документами:
Рахунок-фактура (супровідний документ постачальника, Додаток №4. 1) ;
Платіжне доручення (Додаток №4. 2) ;
Довіреність
Акт про приймання матеріалів;
Прибутковий ордер (Додаток №4. 4) ;
Картка складського обліку матеріалів (Додаток №4. 5).
Ці та деякі інші документи (накладна, податкова накладна тощо) є підставою для приймання за кількістю і якістю партії запасів, що надійшли. Потім робляться відповідні записи у картках складського обліку і книзі обліку залишків матеріалів.
Виробничі запаси зі складів підприємства відпускають в цехи для виготовлення продукції, на господарські потреби, а також на сторону для переробки чи реалізації.
Відпуск виробничих запасів до комор цехів вважається внутрішнім переміщенням запасів. Під відпуском у виробництво розуміють відпуск виробничих запасів для виготовлення продукції, виконання робіт чи надання послуг.
Порядок документального оформлення операцій з відпуску запасів зі складів підприємства залежить від того, для яких потреб вони відпускаються: систематично на виробничі потреби або епізодично в цехи та відділи для адміністративних чи інших потреб.
Основні документи з відпуску виробничих запасів:
Вимога – по суті подібна до лімітно-забірної картки, але у зв’язку із характером позамовним виробництва використовується для систематичного комплексного відпуску матеріалів на окремі замовлення (Додаток №4. 6). Кожного місяця визначається залишок запасів на дільницях і у цехах (Додаток №6. 1) ;
Накладна вимога на відпуск – використовується для разового відпуску всередині підприємства (Додаток №4. 7) ;
Матеріальний звіт.
Зрозуміло, робляться необхідно помітки у картках складського обліку і книзі обліку залишків.
Після завершення всіх операцій у місяці складається оборотна відомість, призначена контролювати рух матеріальних цінностей. Так, зокрема,