Звіт з виробничої практики на базі ТзОВ "РЗВА-Електрик"

На операцію зі здачі грошей до банку касир, крім видаткового касового ордеру, також оформлює об’яву на внесення готівки, в якій вказує дату операції, хто здає кошти та через кого, банк і назву одержувача, суму цифрами і прописом, призначення внеску, номер власного рахунку.

Оплата праці, виплати допомоги з тимчасової непрацездатності, стипендій, премій тощо проводиться касиром за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями без складання видаткового касового ордеру на кожного отримувача.

ПКО та ВКО або документи, що їх замінюють, до передачі в касу реєструються бухгалтерією в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових ордерів.

Всі факти надходження і вибуття готівки на підприємстві відображаються в касовій книзі, тобто обліковому регістрі, призначеному для обліку касових операцій касиром підприємства. Касова книга повинна бути пронумерованою, прошнурованою та опечатана сургучною або мастичною печаткою. Кількість аркушів у Касовій книзі підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера.

Записи у Касовій книзі здійснюються у 2-х примірниках через копіювальний папір. Перші примірники залишаються у Касовій книзі. Другі примірники повинні бути відривними та є звітами касира. Перші та другі нумеруються однаковими номерами. Приписки та необумовлені виправлення у касові книзі забороняються. Зроблені виправлення завіряються підписами касира та головного бухгалтера.

Записи в касовій книзі здійснюються касиром одразу ж після отримання або видачі грошей за кожним ордером або замінюючим його документом. У кінці кожного робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок грошей в касі на наступне число та передає до бухгалтерії звіт касира.

Звіти касира перевіряються у наступному порядку:

звіряється залишок на початок дня із залишком на кінець дня попереднього звіту;

перевіряється достовірність записів, тобто ідентичність записів у звіті та доданих документах;

перевіряється правильність нарахованих підсумків з надходження і витрачання, залишку на кінець дня;

після перевірки звіту записуються кореспондуючі рахунки, суми групуються за одним рахунком і проводяться записи в Журналі І і Відомості 1. 1.

Для здійснення операцій на поточному рахунку до банку подаються документи, форми яких затверджені Національним банком України.

Надані до банку документи повинні мати наступні реквізити: назву, номер поточного рахунку, ідентифікаційні коди підприємства-відправника та підприємства-отримувача грошових коштів, число, місяць, рік виписки.

Якщо будь-який реквізит не заповнений або заповнений з порушенням вимог, то банк не має права приймати такий документ до виконання. У розрахункових документах не допускаються виправлення, незалежно від того, хто вносить ці зміни – клієнт чи банк. При цьому підприємства та фізичні особи несуть повну відповідальність за правильність внесених до розрахункових документів даних. Документи, які надходять до банку, дійсні лише за наявності підписів, ідентичних підписам у банківській картці.

При готівкових розрахунках банківськими документами є грошові чеки та об'яви на внесок готівкою; у випадку безготівкових перерахувань – платіжні доручення, платіжні вимоги, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, акредитиви, векселі, банківські платіжні картки.

Платіжне доручення є розпорядженням обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства, оформлене на спеціальному бланку.

При розрахунках платіжними дорученнями ініціатором платежу виступає платник. За бажанням у платіжному дорученні платник може вказати дату валютування, тобто зазначену платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дату, починаючи з якої грошові кошти, переказані платником одержувачу, переходять у власність одержувача. Ця дата не може бути встановлена пізніше, ніж на десятий календарний день після складання платіжного доручення (без урахування дати його складання).

Будь-яке перерахування (крім сплати податків і зборів до бюджету) повинно мати підставу, підтверджену документально. Документами, що підтверджують правомірність платежу, можуть бути: договір, акт (виконаних робіт, наданих послуг, результатів перевірки фондами, податковими органами, звіряння тощо), накладна, рахунок-фактура, товаротранспортна накладна, лист, наказ, інше.

Банк реєструє всі здійснені операції з надходження та списання коштів з поточного рахунку в спеціальній виписці з особового рахунку з доданням виправдовуючих документів.

Виписка банку – це документ, який видається банком підприємству та відображає рух грошових коштів на поточному рахунку. Вона замінює собою регістр аналітичного обліку за операціями на поточному рахунку та одночасно є підставою для бухгалтерських записів. Таким чином, виписка банку – це фактично другий примірник особового рахунку підприємства, відкритого банком.

Бухгалтер при отриманні виписки здійснює наступні операції, які називаються котирування виписки:

виписка нумерується;

перевіряється наявність виправдовуючих розрахункових документів, на підставі яких зараховані або списані кошти;

перевіряється відповідність сум у виписці сумам виправдовуючих документів на перерахування чи зарахування коштів;

проставляється кореспонденція рахунків відповідно до проведених операцій.

Оброблюючи виписки, бухгалтер повинен пам'ятати, що поточний рахунок для обліку на підприємстві – активний, а для банку – пасивний. Зберігаючи грошові кошти підприємства, банк вважає себе його боржником, тобто на цю суму має кредиторську заборгованість. Тому залишки грошових коштів і надходжень на поточний рахунок підприємства банк записує за кредитом поточного рахунку, а зменшення свого боргу (списання, видачу коштів) – за дебетом.

На полях перевіреної виписки напроти сум операцій і на документах, які додаються, проставляються коди кореспондуючих рахунків, а на документах вказуються ще й порядкові номери запису у виписці. Після цього на всіх доданих до виписки документах ставлять штамп «Погашено».