Звіт з виробничої практики на базі ТзОВ "РЗВА-Електрик"

Щодо обліку розрахунків з учасниками в частині виплати дивідендів, то відповідного рішення загальних зборів прийнято не було. А за підсумками 2008 року підприємство взагалі є збитковим, тому про виплати учасникам не може йти речі.

 

 

На ТзОВ «РЗВА-Електрик» застосовують позамовний метод обліку витрат на виробництво. Він передбачає, що всі виробничі витрати збираються в розрізі окремого замовлення.

Об’єктом обліку при використанні цього методу є окреме індивідуальне замовлення, окремий контракт чи партія продукції, кожен із ідентичних зразків якої виконується за технічним замовленням або безпосередньо за завданням замовника. В такому випадку кожному замовленню надається власний номер (шифр), який вказується у всіх документах про витрати.

Собівартість одного замовлення визначається як сума всіх витрат, зібраних у картці обліку витрат за конкретним замовленням від моменту її відкриття до моменту завершення робіт, а також у розрахунку фактичної собівартості товарного випуску в розрізі замовлень (Додаток №6. 3).

За способом включення до собівартості витрати поділяють на прямі та непрямі. Прямими називаються витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів. До них відносять:

прямі матеріальні витрати – вартість сировини та матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих тощо, а також ТЗВ;

прямі витрати на оплату праці – заробітна плата й інші витрати робітникам, зайнятим у виробництві продукції;

інші прямі витрати – відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші прямі виробничі витрати.

Непрямі витрати – це витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкту витрат економічно доцільним шляхом і тому потребують розподілу. До них відносять загальновиробничі витрати: змінні та постійні розподілені.

Загально виробничими є витрати, пов’язані з обслуговуванням основних і допоміжних цехів та управління ними. Облік загальновиробничих витрат на підприємстві ведеться за такими статтями (Додаток №6. 4) :

Витрати з оплати праці;

Витрати матеріалів, МШП, інструментів;

Енергоносії;

Амортизація;

Утримання, обслуговування, ремонт ОЗ;

Інші загальновиробничі витрати;

Витрати на вдосконалення технології та організації виробництва.

Загальновиробничі витрати поділяються на змінні та постійні. Змінні – витрати на обслуговування та управління виробництвом, які змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно зміні обсягу виробництва. До постійних витрат належать ті, які залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу виробництва.

Усі розподілені витрати є елементами собівартості готової продукції та незавершеного виробництва. Загальна сума розподілених та нерозподілених витрат не може перевищувати їх фактичної величини.

Таким чином, розрахунок розподілу загальновиробничих витрат проводиться у наступній послідовності (Додаток №6. 5) :

розподіл всіх загальновиробничих витрат на постійні та змінні (Додаток №6. 4) ;

вибір бази розподілу, якою є плановий дохід від реалізації продукції;

визначення бази розподілу та загальновиробничих витрат за нормальною потужністю;

обчислення фактичних показників, та виділення змінних загальновиробничих витрат;

розрахунок постійних загальновиробничих витрат, у тому числі розподілених та нерозподілених.

Змінні та постійні розподілені загальновиробничі витрати списуються на рахунок 23 «Виробництво», постійні нерозподілені відносяться на рахунок 90 «Собівартість реалізації». Таким чином, рахунок 91 не має залишку.

 

Основні бухгалтерські проведення: 

№ оп. Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки

Дебет Кредит

1 Нараховано знос основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого призначення 91 13

2 Списано виробничі запаси на витрати з обслуговування виробництва 91 20

3 Акцептовано рахунки сторонніх організацій за послуги з обслуговування цехів основного та допоміжного виробництв (енергія, вода, газ, зв'язок тощо) 91 63, 68. 5

4 Нараховано заробітну плату персоналу цеха та проведені відрахування на соціальні заходи згідно з чинним законодавством 91 66, 65

5 Списано суму змінних і постійних розподілених загальновиробничих витрат 23 91

6 Списано суму нерозподілених загальновиробничих витрат 90 91

 

Як ми описували раніше, для того, щоб отримати зі складу на виробництво ТМЦ, керівник дільниці (бригадир, майстер) складає вимогу (Додаток №4. 6). Отримані запаси зберігаються в комірчинах у цехах (так звані, неосновні або додаткові склади). В процесі виробництва фіксуються всі надходження-використання запасів. На кінець місяця кожна дільниця складає і подає в бухгалтерію матеріальний звіт, який забезпечує контроль за використанням ТМЦ (Додаток №6. 1). В ньому відображаються назви запасів, їх залишок, прихід-видаток, баланс на кінець, а також документи, які підтверджують ці операції.

Залишок незавершеного виробництва оформлюється із вказанням кількості незавершених виробів, в розрізі статей витрат (матеріали, заробітна плата, нарахування у фонди соцстраху тощо) (Додаток №6. 2).

Для того, щоб визначити фінансовий результат від реалізації продукції необхідно визначити, яка сума фактичної собівартості буде віднесена на рахунок 79. За умови ідеального програмного забезпечення собівартість конкретного замовлення буде списана в одному періоді із визнанням доходу від продажу. І ця собівартість по кожному замовленню повинна накопичуватися протягом місяця.