Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Агарикоїдні гриби (порядок Agaricales s.l., клас Basidiomycetes) як важлива складова гетеротрофного блоку наземних біоценозів

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

складу та систематичної структури агарикоїдних грибів Українського Розточчя з Польським Розточчям, Українськими Карпатами, Придніпровською низовиною, Кримом та степовою зоною України показало високу подібність Українського та Польського Розточчя, що обумовлене подібністю їх клімату, ґрунтового і рослинного покриву. Найменше схожі мікофлори Українського Розточчя і степової зони України.

Агарикоїдні базидіоміцети лісів Українського Розточчя належать до восьми трофічних груп (табл. 2). Переважають сапротрофи (190 видів, або 55,7% від загальної кількості агарикоїдних грибів, знайдених на території району досліджень), серед яких перше місце займають гумусові сапротрофи (22,0%), друге – ксилотрофи (17,0%), третє – сапротрофи підстилки (11,4%). Мікосимбіотрофів зареєстровано 44,0% (150 видів). Решту складають представники інших трофічних груп, які відіграють незначну роль у мікофлорі дослідженого регіону. 
 
Таблиця 2
Розподіл агарикоїдних лісів Українського Розточчя за трофічними групами
 
Географічний аналіз видового складу агарикоїдних грибів лісів Українського Розточчя проведений за зонально-регіональним принципом. Згідно із зональною схемою, наведеною в роботах А.М. Окснера (1940–1942, 1956, 1974), А.С. Лазаренка (1944, 1956), М.Ф. Макаревича (1963), Х.Х. Трасса (1970) і К.А. Малиновського (1980), встановлено, що цей видовий склад представлений чотирма географічними елементами (табл.3). Останні характеризуються десятьма типами ареалів. 
 
Таблиця 3
Розподіл видів агарикоїдних грибів Українського Розточчя за геоелементами і типами ареалу
 
Переважають види евриголарктичного геоелементу (122 види), значно менше є мультирегіональних (86) і найменше – бореальних (53 види). Аналіз свідчить про голарктичний характер установленого видового складу грибів порядку Agaricales s.l. з переважанням євроазіатсько-американських видів. 
 
РОЗПОДІЛ ВИДОВОГО СКЛАДУ АГАРИКОЇДНИХ ГРИБІВ УКРАЇНСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ ЗА ОСНОВНИМИ ТИПАМИ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ
 
Агарикоїдні гриби вивчали у фітоценозах усіх основних типів рослинних угруповань Українського Розточчя. 
У букових лісах регіону виявлено 75 видів агарикоїдних базидіоміцетів, які належать до 36 родiв 16 родин. Найрясніше представлені родини Tricholomataceae (27) і Russulaceae (13 видів), а серед родів – Russula (7), Mycena (6), Amanita і Lactarius (по 5 видів). Чотири види є рiдкiсними для України. Це Boletus fechtneri, Hohenbuehelia atrocaerulea, Lactarius acris і Strobilomyces floccopus. Серед екологічних груп найчисельнішими є мікосимбіотрофи – 48,0% видів, ксилотрофи становлять 26,7%, сапротрофи підстилки – 13,3%, гумусові сапротрофи – 12,0%. У спектрі географічних елементів гриби букових лісів Українського Розточчя розміщені в такому порядку: мультирегіональні – 28 видів (37,4%), евриголарктичні – 25 (33,3%), неморальні – 16 (21,3%), бореальні – 4 (5,3%), з невизначеними ареалами – 2 (2,7%).
У дубових лісах виявлено 61 вид грибів порядку Agaricales s.l., що належать до 30 родів 15 родин. Найповніше представлені тут родини Tricholomataceae (23 види), Russulaceae (11) і Cortinariaceae (6), а серед родів – Russula (8), Cortinarius, Lactarius і Mycena (по 4), інші містять по 1-3 види. Серед екологічних груп грибів в дубових насадженнях чисельно переважає група мікосимбіотрофів, яка становить 49,2% від загальної кількості видів, виявлених у цих лісах. Значною є й група ксилотрофів (27,8%). Групи сапротрофів підстилки і гумусових сапротрофів представлені одинаково – по 11,5%. У спектрі зональних географічних елементів перше місце займає мультирегіональний (26 видів або 42,6%). Друге місце посідають види евриголарктичного елементу (23, 37,7%). Інші елементи за кількістю видів розміщуються в такому порядку: неморальний – 10 (16,4%), бореальний – 2 (3,3%).
У буково-дубових лісах зареєстровано 78 видів базидіальних макроміцетів, які належать до 36 родів 17 родин. Найвищою видовою різноманітністю відзначалися родини Tricholomataceae (30 видів), Russulaceae (10) і Cortinariaceae (7), серед родів: Mycena (7 видів), Russula (6), Marasmius (5), Amanita, Collybia, Cortinarius, Lactarius (по 4 види). Серед трофічних груп перше місце займають мікосимбіотрофи (44,9%), значно менше ксилотрофів (29,5%). Частка сапротрофів підстилки становить 15,4%, гумусових сапротрофів – 10,2%. Серед географічних елементів види агарикоїдних базидіоміцетів даного рослинного угруповання розподілені таким чином: евриголарктичний та мультирегіональний – по 27 видів (по 34,6%), неморальний – 20 (25,7%) і бореальний – 4 види (5,1%).
Мікофлора грабово-букових лісів Українського Розточчя нараховує 57 видів агарикоїдних грибів, які належать до 32 родів 12 родин. Вона є значно біднішою від мікофлори букових лісів. Серед трофічних груп переважають мікосимбіотрофи (43,9%), на другому місці – ксилотрофи (29,8%). Підстилочні сапротрофи становлять 14%, гумусові – 8,8%, бріотрофи – лише 3,5%. У спектрі географічних елементів на першому місці знаходиться мультирегіональний, до якого належить 22 види, що становить 38,6% від загальної кількості агарикоїдних базидіоміцетів цих лісів регіону. Інші геоелементи розміщені в такому порядку: евриголарктичний – 20 видів (35,1%), неморальний – 12 (21,1%), бореальний – 3 (5,2%).
У грабово-дубових лісах виявлено 51 вид агарикоїдних базидіоміцетів, які належать до 29 родів 12 родин. Найбагатшими є родини Tricholomataceae (18) і Russulaceae (11 видів), значно гірше представлені Cortinariaceae (5) і Amanitaceae (4 види), серед родів переважають Russula (7) і Mycena (5 видів). Два види (Inocybe maculata і Pholiota aurivella) – нові для України, а Boletus satanas – рідкісний для мікофлори України. Серед трофічних груп переважають мікосимбіотрофи, частка яких становить 46,9%, значно менше ксилотрофів (22,5%), гумусових сапротрофів (16,3%) і сапротрофів підстилки (14,3%). Зареєстровані тут види належать до п’яти географічних елементів, з поміж яких найбільшою кількістю представлений мультирегіональний (22, або 43,1% від загальної кількості видів). На другому місці – евриголарктичний з
Фото Капча