Агарикоїдні гриби (порядок Agaricales s.l., клас Basidiomycetes) як важлива складова гетеротрофного блоку наземних біоценозів

У чорновільхових лісах виявлено 35 видів агарикоїдних базидіоміцетів, які належить до 26 родів 14 родин. Найбільшим видовим багатством відзначаються родини Tricholomataceae (11 видів) і Russulaceae (6). Роди представлені 1–3 видами. Серед трофічних груп перше місце посідають мікоризоутворювачі (17 видів, або 48,6%). До ксилотрофів належить 10 видів (28,6%). Гумусові сапротрофи представлені 5 видами (14,2%), сапротрофів підстилки – лише 3 види (8,6%). З поміж географічних елементів найповніше представлений мультирегіональний – 14 видів, або 40% від загальної кількості видів, зареєстрованих у вільшняках регіону. Дещо меншу кількість (11 видів, або 31,4%) об’єднує евриголарктичний геоелемент. Значно гірше виражені в мікофлорі цих лісів інші географічні елементи: неморальний – 5 видів (14,3%), бореальний – 3 (8,6%), видів з невизначеними ареалами – 2 (5,7%).

У дрібнолистяних лісах виявлено 52 види агарикоїдних базидіоміцетів, які належать до 26 родів 13 родин. Основну їх частину складають представники родин Tricholomataceae (18 видів), Russulaceae (11), Pluteaceae (5) і Cortinariaceae (4 види), а інші представлені 1–2 видами. Серед родів переважають Lactarius (6 видів), Mycena і Russula (по 5) та Tricholoma (4 види), серед трофічних груп – мікосимбіотрофи, які становлять понад половину (57,7%) видів мікофлори березняків. Це пояснюється тим, що береза, яка формує дрібнолистяні ліси, належить до найліпших (після сосни) мікоризоутворювачів. Ксилотрофи становлять 23,1%, сапротрофи підстилки – 11,5%, гумусові сапротрофи – 7,7%. За географічними елементами агарикальні гриби березняків розподіляються таким чином: мультирегіональний – 18 видів (34,6%), евриголарктичний – 17 (32,7%), бореальний – 10 (19,2%), неморальний – 7 (13,5%).

Видовий склад агарикоїдних грибів в буково-соснових лісах нараховує 81 вид, які належать до 38 родів 13 родин. Переважають представники родин Tricholomataceae (35 видів), Russulaceae (15) і Cortinariaceae (7). Ці родини об’єднують понад половину (69,5%) усього видового складу виявлених тут грибів. Серед родів панівне місце займає Russula (10 видів), менше представлені Tricholoma (6), Clitocybe (5), Amanita, Collybia, Marasmius і Mycena (по 4 види). Серед екологічних груп найчисельніші мікосимбіотрофи (51,9% видів, зареєстрованих у буково-соснових лісах), менш чисельні ксилотрофи (19,8%), сапротрофи підстилки об’єднують 14,8% видів, гумусові сапротрофи – 12,3%, і лише 1,2% припадає на бріотрофи. У спектрі зональних географічних елементів перше місце займає евриголарктичний елемент (34 види), частка якого становить 42% від загальної кількості агарикальних грибів буково-соснових лісів Українського Розточчя. Інші види розподіляються таким чином: мультирегіональних – 30 (37%), неморальних – 8 (9,9%), бореальних – 7 (8,6%), з невизначеним ареалом – 2 (2,5%).

Мікофлора дубово-соснових лісів Українського Розточчя нараховує 72 види агарикоїдних базидіоміцетів, які належать до 38 родів 12 родин, причому переважають представники родин Tricholomataceae (35 ) і Russulaceae (15) видів. Серед родів найбагатші Amanita (7 видів), Mycena і Russula (по 6), далі йдуть Clitocybe, Lactarius, Tricholoma та Xerocomus (по 4 види). За екологічним розподілом у дубово-соснових лісах переважають мікосимбіотрофи, які становлять 52,7%. Це зумовлено тим, що в складі цих асоціацій домінантами є Quercus robur і Pinus sylvestris – деревні породи, які утворюють мікоризу з численними представниками агарикоїдних грибів. З інших трофічних груп виявлено: ксилотрофів – 16,7%, гумусових і підстилочних сапротрофів – по 13,9%, бріотрофів і мікотрофів – по 1,4%. Види, зареєстровані в даному рослинному угрупованні, належать до чотирьох географічних елементів – евриголарктичного (29 видів, або 40,3%), мультирегіонального (26, або 36,1%), неморального (10, або 13,9%) і бореального (7, або 9,7%).

В асоціаціях дубово-буково-соснових лісів виявлено 109 видів агарикоїдних базидіоміцетів, які належать до 37 родів 15 родин. Найбагатший видовий склад характерний для родин Tricholomataceae (48 видів), Russulaceae (17) і Cortinariaceae (9), на які припадає понад половину (67,9%) усіх видів цих лісів. Серед родів найрізноманітнішими є Russula (11 видів), Mycena (10), Amanita (9), Clitocybe і Tricholoma (по 7) та Lactarius (6 видів). В екологічному спектрі переважають мікосимбіотрофи (50,5% видів). Добрий розвиток підстилки та наявність відмерлої деревини створили однаково сприятливі умови для розвитку підстилочних сапротрофів (16,5%), ксилотрофів (15,6%) і гумусових сапротрофів (14,7%). Близько 2,7% припадає на бріотрофи. Серед географічних елементів провідним є евриголарктичний (47 видів, або 43,1% від загальної їх кількості в дубово-буково-соснових лісах регіону). Решта видів розподілені таким чином: мультирегіональних – 35 (32,1%), бореальних – 14 (12,9%), неморальних – 13 (11,9%).

Агарикоїдні базидіоміцети соснових лісів нараховують 92 види, які належать до 39 родів 14 родин. Найбільшу роль у формуванні видового складу відіграють родини Tricholomataceae (34 види), Russulaceae (13), Cortinariaceae (8), Boletaceae (7), Agaricaceae і Amanitaceae (по 5). Серед родів перші місця займають Russula (7 видів), Lactarius, Mycena і Tricholoma (по 6) та Amanita і Suillus (по 5 видів). Понад половину видів (58,7%) складають мікосимбіотрофи – представники родин Amanitaceae, Boletaceae, Entolomataceae, Gomphidiaceae, Russulaceae і Xerocomaceae, насамперед родів Cortinarius, Inocybe, Hebeloma та Tricholoma. 14,1% видів – ксилотрофи, які належать до родів Armillaria, Hypholoma, Pholiota, Tricholomopsis і Xeramphalina. Сапротрофи підстилки становлять 13,0%, гумусові сапротрофи – 9,8%, бріотрофи – 3,3% і карботрофи – лише 1,1%. Переважають мультирегіональні види (34, або 36,9%); бореальних і евриголарктичних – по 24 (26,1%), неморальних – 10 (10,9%).

У