Акмеологічні детермінанти в освітній діяльності загальноосвітніх навчальних закладів Рівненщини

 

 

 

Реалії суспільного життя переконують у тому, що прорив у сучасний культурно-технологічний простір розвинутої Європи неможливий без якісного піднесення рівня професіоналізму в усіх сферах суспільства. Комплекс «наука + освіта» покликаний стати головною силою цього «прориву». Від кожного члена суспільства вимагається повна самореалізація своїх внутрішніх сутнісних сил, особливо у професійній сфері діяльності, оскільки згідно із сучасними економічними теоріями, центральною ланкою виробництва стає не техніка і технології, а людина – професіонал високого класу.

Людина, згідно з синергетичними підходами, які сьогодні швидко поширюються у всіх напрямах наукової діяльності, – це жива складноорганізована унікальна нестабільна макросистема, для якої властива низка особливостей її розвитку. Насамперед це стосується її мети. Відомий дослідник цих проблем А. Р. Уілсон із цього приводу пише: «У живих системах мета розвитку… існує з самого початку, що виявляється у парадоксі процесу самоуправління, оскільки цей процес характеризується спрямованістю до визначеного, а не будь-якого результату, коли мета розвитку є присутньою на його початку як потенційний (віртуальний, ідеальний) чинник» [3, с. 224].

На такий підхід до підростаючої особистості опирається акмеологія шкільної освіти, яка у педагогічній періодиці представлена в основному напрацюваннями російського акмеолога В. Н. Максимової. Згідно з її концепцією в акмеологічно спрямованому навчальному закладі головна увага звертається на якість освіти. Її складовими виступають якість цілі та якість результату (випускника школи), які є похідними від якості управління і якості педагогічного процесу, який, у свою чергу, залежить від якості діяльності педагога та навчання і старанності учня. Інтегральним показником, що відображає результати навчання, виховання і розвитку школяра, в акмеології шкільної освіти є зрілість. Для кожного ступеня навчання властивий окремий її вид. Зважаючи на це, управління якістю освіти – це управління зв’язками між якостями, які характеризують зрілість учня, між показниками інтелектуального і соціального, фізичного і духовного розвитку.

У акмеологічно спрямованому навчальному закладі провідну роль покликане відігравати розуміння якості цілі, яке зводиться лише до освіченості та компетентності. Ціллю акмеологічної шкільної освіти є цілісний і стійкий розвиток людини як умова її духовності й удосконалення. Адже школяр – це не лише учень, який зобов’язаний оволодіти певним обсягом знань, але й підростаюча людина з її генетичною програмою розвитку, яка певним чином визначає її здоров’я і психофізіологічні якості. Ці якості носять первинний характер. Якості особистості – вторинний, оскільки вони визначаються соціально-педагогічними чинниками, організацією способу життя дитини до школи і в школі, соціальним середовищем. Освіченість – це вже третинний результат.

Сьогодні доведено, що школа далеко не завжди позитивно впливає на цілісний розвиток підростаючої людини. Наприклад, за умови високої успішності у навчанні учень може мати погане здоров’я, бути соціально непристосованим до реалій сьогодення, володіти низькою мотивацією досягнення успіхів у самостійному житті. А учні з низькою успішністю, у переважній більшості випадків, мають вищу валеологічну стійкість до навчання. Вони витриваліші, їм менше загрожують стреси. Враховуючи це, освітній процес повинен носити акмеологічний характер.

Прикладом організації такого процесу є діяльність лабораторії акмеології освіти, яка створена при кафедрі педагогіки і психології РОІППО. Перші напрацювання з педагогічної акмеології на Рівненщині започатковані творчим педагогічним колективом Рівненської гуманітарної гімназії (директор, член-кореспондент УААН З. В. Макарчук). Це дало можливість продовжити їх у складі акмеологічного комплексу, який згодом почав працювати у системі роботи лабораторії психології освітнього менеджменту при методичному кабінеті управління освіти Рівненського міськвиконкому (завідувач кабінетом, дійсний член УААН Л. Б. Пасічник). А це, у свою чергу, спричинило винесення проблеми акмеологізації освіти в навчальні заклади Рівненської області. Таким чином, педагогічні акмеологічні дослідження знайшли свій подальший перспективний розвиток.

Сьогодні творчими групами педагогів навчальних закладів, які входять до складу лабораторії акмеології освіти, зроблені перші вагомі акмеологічні напрацювання. Серед гімназій та шкіл м. Рівного у цьому напрямку слід відмітити, крім уже названої Рівненської гуманітарної гімназії, класичну гімназію «Престиж» (директор, член-кореспондент УААН Л. Б. Котовська), ЗОШ №20 І – ІІІ ступенів (директор Н. І. Сукач), ЗОШ №27 І – ІІІ ступенів (директор Б. Я. Харів), НВК №1 (директор Г. В. Патій). Помітні акмеологічні здобуткиз’являються у районах області. Звертають на себе увагу в цьому плані Радивилівський загальноосвітній ліцей (директор Ю. В. Адамський), Гощанська районна гімназія (директор В. Є. Скоцик). На базі цих закладів, враховуючи їхні акмеологічні напрацювання, були проведені науково-методичні семінари для керівників творчих акмеологічних груп закладів області.

Відповідно до програми діяльності лабораторії в акмеологічно спрямованих закладах розробляється та удосконалюється діагностичний акмеологічний інструментарій. Насамперед, педагогам творчих акмеологічних груп поставлене завдання відшукати шляхи дослідження внутрішньоінтенційної спрямованості учня. Тобто тієї його «живої інтенції», яку, як прийнято вважати в наукових колах, не можна виразити словами або якимись логічними формами, оскільки вона пов’язується з неусвідомленим або ж не до кінця усвідомленим потягом до певної сфери діяльності та є, згідно з А. Р. Уілсоном, «визначеним результатом» розвитку людини як живої системи, в якій мета розвитку присутня