Акмеологічні детермінанти в освітній діяльності загальноосвітніх навчальних закладів Рівненщини

Дослідження у цьому випадку проводяться за двома параметрами:

визначення напряму спрямованості;

визначення рівня спрямованості (низький, середній, високий).

Для цього використовуються такі методи: педагогічні спостереження, бесіди вихователя з учнем, його друзями, батьками. Доречним тут також є анкетування, яке спрямовується на виявлення імпресуючих моментів раннього дитинства, які посередництвом підсвідомої сфери пов’язані з «живою інтенцією».

На основі цих досліджень сьогодні вже розроблені симптомокомплекси низького, середнього та високого рівнів. Це дає можливість у загальному вигляді розглянути потенційний віртуальний чинник розвитку підростаючої особистості як складноорганізованої унікальної нестабільної макросистеми, вплив на яку пов’язаний із збудженням внутрішніх потенційних можливостей цієї системи.

Незважаючи на особливості розвитку дітей, рівні їх внутрішньоінтенційної спрямованості мають багато спільного. Для прикладу, проілюструємо симптомокомплекси цих рівнів.

Низький. Нечіткість імпресуючих моментів у ранньому дитинстві. Часто вихованець не може їх пригадати. Слабе відбиття позитивних імпресингів у сфері підсвідомості, тобто дитина найчастіше пригадує сни з негативними імпресингами. Мрії учня зазвичай пов’язані з побутовим комфортом. Спостереження не запам’ятовуються або ж віддалені від світу природи, мистецтва, професійної діяльності людини. Улюблений вид діяльності у його професійному спрямуванні не фіксується. Цілеспрямованість занять у вільний час не помічається. Відсутня або нечітка майбутня професійна самовизначеність. Орієнтувальний ідеал людини проглядається нечітко.

Середній. Певним чином прослідковуються імпресуючі моменти раннього дитинства. Нерідко позитивні імпресинги відбиваються у глибинній сфері підсвідомості («кольорові» сни). Мрії вихованця пов’язуються з найзагальнішими рисами майбутньої життєорганізації. Початок спостережень стосується тієї сфери, в яку учень почав занурюватися. Цілеспрямовані заняття у ній приносять задоволення, і тому школяр починає поступово присвячувати їм свій вільний час. Конкретизується професійно орієнтувальний зразок дорослої людини.

Високий. Прослідковується низка позитивних імпресингів у ранньому дитинстві. Часто вони чітко відбиті у глибині сфери підсвідомості (учень із задоволенням пригадує свої «кольорові» сни). Мрії вихованця тісно пов’язані зі сферою його захоплень. Цієї ж сфери стосуються його спостереження. Дитина залюбки присвячує свій вільний час заняттю улюбленою справою. Пов'язує з нею свою майбутню професію. Ідеалізує високий професіоналізм у ній та людей, яким він властивий.

Сьогодні в акмеологічно спрямованих закладах опрацьовуються шляхи підвищення першого і другого рівнів та закріплення третього. З цього розпочинається реалізація сформованої в лабораторії акмеології освіти стратегії акмеологічної діяльності, спрямованої на розкриття вихованцем внутрішніх потенційних можливостей. Зрозуміло, що ця робота не на один рік, а розрахована на весь період до виходу юнака чи дівчини на ринок праці.

Стратегія передбачає на всіх етапах акмеологічного супроводу виявлення в учня імпресуючих періодів та імпресингів, створення умов для формування доцільних імпресингів, передбачення близької перспективи розвитку. Згодом доцільним стане створення умов для первинних ситуацій успіху в первинних референтних групах. З метою формування та зміцнення життєорганізуючого рефлексу цілі і відповідного йому рефлексу свободи (за І. П. Павловим) відбувається постійний пошук чергових референтних груп для реалізації та випробовування потенційних можливостей вихованця.

Важливими на цьому етапі є допомога учневі у пошуках необхідного інформаційного матеріалу, формування сугестивної установки на десугестування непластованих уявлень про межі власних можливостей підростаючої особистості. Все це разом взяте покликане допомогти молодій людині впевнено увійти в зону індивідуальної життєтворчості.

Важливим елементом акмеологічного супроводу школяра на різновікових етапах його життя є робота над піднесенням рівня його глобальної зрілості, яка в кінцевому підсумку робить людину успішною в житті, допомагає вийти на шлях вершинних досягнень.

Глобальна зрілість на кожному етапі шкільного життя учня передбачає певне вершинне досягнення. Наприклад, на етапі молодших класів це буде досягнення навчальної зрілості як готовність до навчання в основній школі; на етапі середніх класів – досягнення особистісної зрілості як готовності до усвідомленого і відповідального вибору подальшого освітнього шляху; на етапі старших класів – досягнення соціальної зрілості як готовності до особистісного і професійного самовизначення.

Глобальна зрілість потребує гармонійного поєднання чотирьох своїх аспектів: анатомо-фізіологічного, психічного, дидактичного, соціального.

Анатомо-фізіологічний, у свою чергу, поєднує такі аспекти здоров’я, як: соматичний, фізичний, психічний, соціальний, духовний. Він покликаний стати підґрунтям для нагромадження у вихованця оперативного енергопотенціалу – придбаної енергії, яка витрачається під час розумових та психомоторних дій. У цьому випадку спостерігається така закономірність: чим більше людина витрачає енергії, тим більше вона нарощується і тим довше тримається на досягнутому рівні.

Психічний аспект передбачає інтенсивний інтелектуальний розвиток, удосконалення спостережливості та самоспостереження, розвиток прагнення до самовиховання, психологічної готовності до саморегуляції.

Навчальний або дидактичний аспект глобальної зрілості учня насамперед пов’язаний із засвоєнням алгоритмів навчальної діяльності. У експериментальних закладах Рівненської області педагоги помітили таку закономірність: відставання учня у навчанні часто зумовлене слабким засвоєнням цих алгоритмів. Добре, як правило, навчаються ті, хто оволодів ними, і особливі успіхи у навчанні демонструють ті, хто не тільки добре володіє згаданими алгоритмами, а й уміє створювати їх сам. Поряд із цим, помітну роль відіграє перехід до вищих рівнів абстрактного й узагальнюючого мислення, вміння користуватися окремими методами наукового пізнання.

Соціальний аспект глобальної зрілості особливо тісно пов’язаний з рівнем особистісної зрілості, матриці якої напрацьовані у творчих колективах акмеологічно спрямованих навчальних закладів м. Рівного, таких як: Рівненська гуманітарна гімназія,