Активізація роздрібного продажу товарів

Для спрямування потоків покупців за бажаним для підприємства торгівлі маршрутом, розміщування товарів на площі торговельного залу потрібно здійснювати з врахуванням впливу таких чинників, як напрямки руху потоків покупців, психологія покупців, тип обладнання, фізико-хімічні властивості товарів тощо. В той же час, під час розміщення товарів доцільно враховувати товарне сусідство, створювати умови, що забезпечують їх збереження, спільність попиту, взаємозамінність, правила санітарії і гігієни.

Важливим принципом мерчендайзингу є збереження постійного місця за товарами і товарними групами і оптимальне розміщення торгових відділів на шляху руху покупців. Враховуючи це, необхідно правильно визначити групи товарів, які є основними для даного магазину, співставити їх з потребами клієнтів і визначитися з їх розміщенням в першу чергу.

Групування товарів для їх розміщування у магазині може здійснюватися за такими принципами:

- комплексне групування продовольчих товарів:

- групування взаємозамінних товарів;

- групування товарів за призначенням;

- комплектування супутніх продовольчих і непродовольчих товарів.

При комплексному групуванні продовольчих товарів поряд розміщуються продукти, з яких можна приготувати певну страву. За цією ознакою можна комплектувати м'ясо і жири, яйця і борошно, консерви і приправи. За принципом взаємозамінності групують товари, які можуть замінювати один одного – м'ясо і тваринні жири, мука і макарони, фруктові і овочеві консерви. За призначенням групують товари, які задовольняють якусь певну потребу – продукти для сніданку, обіду тощо. Строго диференційоване розміщення товарів з врахуванням існуючого попиту організує потоки покупців, які не повинні формуватися стихійно.

В непродовольчих магазинах товари розміщують за товарно-галузевим і/або комплексним принципом. Товарно-галузевий принцип полягає в розміщенні в межах відділів, секцій, робочих місць виробів, що належать до однієї товарної групи – взуття всіх видів, одяг тощо. Комплексне розміщення товарів полягає в підборі на одному поверсі, відділі товарів різних груп, взаємозв'язаних попитом. В класичному варіанті бажано зберігати ту послідовність, в якій покупець призвичаївся здійснювати покупки скоріше.

Одним із найбільш розповсюджених і раціональних принципів організації розміщування товарів у торговельному залі с принцип «актуальної доріжки».

Застосування цього принципу ґрунтується на врахуванні такої закономірності руху потоків покупців, як спрямованість їх проти напрямку руху годинникової стрілки. Внаслідок цього покупець, тримаючи інвентарний кошик в лівій руці, відбирає товари правою рукою і тому звертає увагу в основному на товари, розташовані на пристінному обладнанні вздовж периметра торговельного залу. Тому товари, викладені на острівних гірках та іншому острівному обладнанні, в переважній більшості не потрапляють в поле зору покупців. Для використання цієї особливості в інтересах підприємства торгівлі товари, до яких бажано привернути увагу покупців, намагаються розмістити біля стін у куті торговельного залу.

Принцип трикутника передбачає, що вхід в торговий зал і вихід з нього знаходяться в основі уявного трикутника; в цьому випадку на вершині трикутника, тобто на найбільшій від входу та виходу відстані розташовуються товари частого попиту.

 

 

У розвинутій ринковій економіці існує множина типів підприємств, але на жодному з них не можна обійтися без маркетингової служби. Хоча економісти виділяють різноманітні шляхи підвищення ефективності фірми, я вважаю, що необхідно більше додавати уваги службі маркетингу, на те як спеціалісти цього відділу допомагають підприємцю підвищити ефективність, а отже, і прибутковість фірми.

Насамперед, працівники, що відповідають за маркетинг, займаються дослідницькою роботою: дослідженням ринку, споживачів, товару, конкурентів. Деякі директора підприємств недооцінюють і навіть ігнорують дослідження маркетингу, що згодом прямою уявою відбивається на фінансовому добробуті фірми. Хоча дослідження дороги, не можна зменшувати їхню роль, тому що в майбутньому вони принесуть тільки прибуток: підприємство, особливо молоде, відчує себе упевненим па новому ґрунті незасвоєного ринку. За допомогою досліджень можна вибрати найбільше оптимальний і прибутковий ринок, споживачів, засіб реклами і т. д., і в такий спосіб маркетингові дослідження підвищують прибутковість підприємства.

Маркетингова політика підприємства є логічним продовженням досліджень. Маркетинг супроводжує товар на всім шляху процесу створення, визначення ціпи, стратегії збуту і просування.

Товарна політика маркетингу визначає оптимальні інструменти впливу на новий товар, життєвий цикл товару, пророкує старіння, що сприяє економії засобів і підвищенню ефективності.

Цінова політика допомагає визначити щиру ціну товару, виявити чинники, що впливають на зміну ціни, виробити стратегію зміни ціноутворення. Ця тактика не дає підприємцю прогадати у визначенні ціни, а також завищити її, що в обох випадках могло б призвести до банкрутства.

Стратегія збуту товару впливає на визначення оптимального каналу збуту, його ширину і протяжність, виборові посередника і постачальника, виборові методу збуту, можливість створення власної торгової мережі, що як не можна краще впливає на економію засобів, у ринкових умовах, коли навіть найменша помилка карається конкурентом.

Без тактики просування товару (реклама, ярмарки, директ-маркетинг, і ін.) не вижила б жодна фірма. Зараз, коли населення планети росте, збільшується кількість як продавців, так і покупців, виробнику і споживачу усе складніше стає відшукати один одного. Саме для полегшення цієї задачі служить тактика просування.

 

 

1. Апопій В. В., Міщук І. П. Організація торгівлі. Підручник 3-тє вид. / за редакцією Апопія В. В. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 632 с.

2. Бойчук І. М., М. С. Харів, М. І Хопчан, Ю. В. Піга., Економіка підприємства. -К. : «Каравела» 2001. – 292с.

3. Буряк П. Ю., Римар М. В. Фінансово-економічний аналіз: Підручник. – К. : ВД «Професіонал», 2004. – 528с.

4. Іванова В. В. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 472с.

5. Кіндрацька Г. І., Білик М. С., Загородній А. Г. Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник. – Львів: «Магнолія 2006», 2007. – 440с.

6. Мельничук В. Г., Ковальчук Г. О. Економіка: Підручник, 3-тє видання перероблено і доповнено. – К. : «Навчальна книга», 2005. – 352с.

7. Мошенський С. З., Олійник О. В. Економічний аналіз: Підр. / за ред. д. е. н., проф. Ф. Ф. Бутинця. – 2-ге вид. – Житомир: ПП «Рута», 2007. – 704с.

8. Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства: Підручник. – К. : Скарби, 2002. – 336с.

9. Пасічник В. Г., Акіліна О. В. Планування діяльності підприємства. Навч. посібник. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 256с.

10. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства. 3-тє вид., без змін – К. : КНЕУ, 2006. – 528с.

11. Прокопенко І. Ф., Ганін В. І., Петряєва З. Ф. Курс економічного аналізу: Підручник/ за редакцією І. Ф. Прокопенка. – Харків: Легас, 2004. – 384с.

12. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз: Навчальний посібник. – Львів: «Новий Світ-2000», 2004. – 344с.

13. Цал-Цалко Ю. С. Витрати підприємства: Навчальний посібник. – К. : ЦУЛ, 2002. – 656с.

14. Швайка Л. А. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник. – Львів: «Новий Світ – 2000», 2004. – 268с.

15. Ареф’єва О. В., Харчук Т. В. Економічні засади формування потенціалу підприємства// Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №7. – 71-77с.

16. Гарачук Ю. О. Підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок управління конкурентоспроможністю // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №5. – 135-141с.

17. Жуковський М. О. Трудові ресурси як складова конкурентоспроможності підприємства // актуальні проблеми економіки. – 2007. – №2. – 54-60с.

18. Косарєв О. Й., Захаров О. І. Людський капітал як ключовий чинник забезпечення економічної безпеки підприємства // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №9. – 104-114с.