Аналіз асортименту та оцінка якості шкіряного взуття на прикладі магазину "ЦУМ" (м. Київ)

Вимоги до взуття, так само як і його функцій, необхідно розглядати в розрізі двох класів, що враховують розподіл потреб людини на біологічні і соціальні, відображають рівні розвитку людини, її біологічну природу і соціальну сутність.

У класі біологічних вимог можна виділити декілька рівнів: морфологічний (анатомічний), біомеханічний, фізіологічний, психофізіологічний. На кожному з них взуття повинно забезпечити нормальне функціонування нижніх кінцівок і всього організму людини, бути безпечним і нешкідливим.

На морфологічному рівні взуття забезпечує цілісність і правильне взаємне розташування кісток, суглобів, м'язів, зв'язок, куполів і тканин стопи. Біомеханічні вимоги випливають із потреби в економії зусиль при пересуванні, спрямовані на забезпечення ефективності виконання органами тіла механічної роботи.

Фізіологічні потреби і вимоги пов'язані зі збереженням енергії організму, регулюванням процесів обміну і видаленням продуктів обміну з поверхні шкіри, забезпеченням комфортних умов мікроклімату навколо стопи і ноги за показниками температури, вологості, газового складу, швидкості руху повітря, електрофізичних властивостей, захистом від несприятливих хімічних і біологічних чинників навколишнього середовища.

Психофізіологічні потреби і вимоги спрямовані на забезпечення сприятливої взаємодії людини з виробом за показниками, що сприймаються зовнішніми органами чуття.

У класі утилітарних виділяються вимоги антропометричні, функціональні та ергономічні. Антропометричні характеристики споживачів і взуття повинні співпадати, забезпечувати їх сумісність у просторі. В разі невідповідності взуття вимогам споживача за цими показниками відпадає необхідність оцінювання решту показників, тому вони розглядатимуться першими.

Соціальні вимоги, зумовлені суспільним буттям і суспільною свідомістю, пов'язані з системою відносин, що виявляються у формі обмінів діяльністю. Вони розподіляються на соціально-економічні і соціально-психологічні. Перші з них, відображаючи суспільне буття людини й економічні відносини, характеризують соціально-економічну доцільність і ефективність використання виробів. Соціально-психологічні вимоги формуються суспільною свідомістю і відображаються в суспільній та індивідуальній оцінці соціальних функцій взуття. Така оцінка передує виявленню соціально-економічної ефективності споживання, тому соціально-психологічні вимоги розглядаються перед соціально-економічними.

Вимоги споживачів до взуття встановлюються залежно від того, які потреби людини воно задовольняє і які функції виконує. Природні (біологічні) потреби успадковуються і залежать від фізичного середовища, формуються постійними умовами життя, обумовлені біологічними нормами і постійними природними чинниками. Задоволення всіх цих вимог забезпечує фізичне існування і розвиток людини.

Соціальні потреби зумовлені соціальним середовищем і розвиваються разом з розвитком суспільства. Їх рівень залежить від історичного ступеня вирішення соціальних проблем, актуальності економічних, соціально-психологічних, культурних і духовних проблем суспільства й окремих груп споживачів. Кожна з груп потреб має певну самостійність, вимагає окремого розгляду і виявлення принципів їх взаємозв'язків.

Взуття як один із важливих елементів одягу одночасно задовольняє біологічні і соціальні потреби, виконує утилітарні та соціальні функції. Під останньою розуміється зовнішній вияв властивостей взуття в заданій системі відношень при задоволенні потреб.

З урахуванням екстремального принципу і принципу субординації і координації (ієрархії) залежно від призначення взуття виділяються головна, основні, другорядні і допоміжні функції.

Головна функція шкіряного взуття - забезпечення нормальних умов функціонування людини у фізичному і соціальному середовищах. Основні функції комплексно характеризують один з аспектів, основну мету застосування взуття. Другорядні і допоміжні функції уточнюють і доповнюють головну та основну функції, конкретизують усю систему функцій, відображають її причинно-наслідковий характер, можуть виявлятися лише за відповідних умов застосування взуття і догляду за ним. Вони сприяють виконанню основних функцій або розширюють діапазон умов використання взуття. Кожна функція має конкретний матеріальний носій - конструктивні елементи виробу.

Шкіряне взуття відносить до товарів складного асортименту. Його розподіляють за статево-віковими і іншими групами споживачів, цільовим призначенням (побутове, виробниче, спортивне), умовами використання (польове, вуличне, для приміщень), частотою і характером діяльності (повсякденне, святкове, для урочистих подій, змінне, для прогулянок, відпочинку тощо), сезонами і температурними періодами використання та багатьма іншими ознаками. Залежно від цього основні та інші функції взуття будуть різними. Нижче розглянемо основні найсуттєвіші функції побутового взуття.

Утилітарні функції виявляються в системах споживач - взуття і споживач - взуття - фізичне середовище. Вони забезпечують нормальне функціонування стопи і всього організму людини, захист від несприятливих зовнішніх чинників.

У першій системі реалізуються профілактична і в окремих випадках ортопедична функції, а у другій системі - захисна і пристосування до опорної поверхні. Для розуміння профілактичної функції розглянемо вплив функціонування стопи на організм людини.

В організмі людини стопа виконує статичну, або опорну, функцію і динамічну, що сприяє переміщенню тіла. Під час пересування організм людини піддається впливу механічних поштовхів, дуже чутливих для внутрішніх органів, особливо головного і спинного мозку. Ці поштовхи першими сприймають стопи, виконуючи ресорну функцію, яка обумовлює пружність і еластичність ходи завдяки наявності поздовжніх і поперечного купола, а також скорочувальній спроможності м'язів. Значення ресорної функції зростає при захворюванні і віковому зношуванні інших ресорних апаратів, наприклад, при артрозах суглобів і спондильозах. У свою чергу, захворювання і ослаблення куполів викликає артрози розташованих вище суглобів ніг і хребця.

Стопа є надзвичайно важливим і вразливим органом. Розлад її функцій викликає хворобливі явища, обмежує працездатність і ускладнює життя людини.

Профілактична функція взуття забезпечує:

• природний розвиток і правильне формування кістяка дитячих стоп;