Аналіз джерел утворення майна підприємства ПАТ «КЮЗ»

налагодити систему збуту;

підвищити продуктивність праці;

підприємству необхідно скоротити витрати на виробництво та реалізацію продукції.

 

 

 

Конкурентне ринкове середовище вимагає від підприємства постійного вдосконалення. Для того щоб бути конкурентоспроможним, підприємство повинно мати певні переваги.

Основним засобом отримання переваг є пошук шляхів підвищення ефективності власної діяльності та удосконалення фінансового стану.

Мета, яка полягає у пошуку та використанні шляхів удосконалення фінансового стану, – забезпечення зростання ринкової вартості підприємства в довгостроковому періоді.

Головним завданням є виявлення шляхів удосконалення фінансового стану за рахунок мобілізації внутрішніх резервів підприємства – явних та прихованих.

Удосконалення стану підприємства можливе за рахунок збільшення вхідних та зменшення вихідних грошових потоків. Підвищення розмірів вхідних грошових потоків можливе за рахунок:

збільшення виручки від реалізації;

продажу частини основних фондів;

рефінансування дебіторської заборгованості.

Скорочення вихідних грошових потоків можливе за рахунок:

зниження витрат, які відносяться на собівартість продукції;

зниження витрат, які покривають за рахунок прибутку.

Основним заходом покращення фінансового стану є збільшення виручки від реалізації. В свою чергу розмір виручки від реалізації залежить від:

обсягів реалізації продукції;

ціни одиниці продукції, що реалізується.

Щоб збільшити обсяги реалізації, треба максимально активізувати збутову діяльність підприємства. Стимулювати збут можна різними методами. Бажаний результат можна отримати наданням знижок покупцям, помірними зменшеннями цін, застосуванням масової реклами. Не існує для всіх підприємств єдиного рецепту збільшення обсягів реалізації. Тип заходів залежить від особливостей конкретного підприємства та обраної ним стратегії маркетингу.

Також одним із важливих шляхів удосконалення фінансового стану є мобілізація внутрішніх резервів. Це:

проведення реструктуризації активів підприємства;

сукупність заходів, пов'язаних зі зміною структури та складу активів балансу;

перетворення в грошову форму наявних матеріальних та фінансових активів підприємства.

Внутрішні резерви підприємства складаються з явних та прихованих. Виявлення явних резервів здійснюється через ліквідацію: втрат окремих видів ресурсів, перевищення норм їх витрачання.

Особливу увагу необхідно звернути увагу на приховані резерви.

Приховані резерви – частина капіталу, що ніяк не відображена в Балансі. Розмір прихованих резервів балансу дорівнює різниці між балансовою вартістю окремих майнових об'єктів підприємства та їх реальною вартістю.

Шляхами удосконалення фінансового стану підприємства через виявлення прихованих резервів є: здача в оренду основних фондів, які не повною мірою використовуються у робочому процесі; використання зворотного лізингу.

Одним з основних напрямів пошуку резервів є зменшення вихідних грошових потоків через зниження собівартості продукції та витрат, джерелом покриття яких є прибуток. На кожному підприємстві, залежно від його особливостей, можуть бути різними набір факторів, які впливають на собівартість.

Отже, удосконалення стану підприємства можливе шляхом підвищення результативності розміщення та використання ресурсів підприємства. При цьому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності на основі зростання прибутку й активів, при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності.

 

 

Ефективність використання джерел утворення майна підприємства визначається результатами від його функціонування і звˈязком з витратами, необхідними для одержання цих результатів. В даний час під ефективністю використання капіталу, як правило, мається на увазі величина прибутку, отриманого на одну гривню вкладеного капіталу.

Так як стан джерел утворення майна підприємства в процесі діяльності підприємства постійно змінюється крім показника величини одержуваного прибутку, ефективність їх функціонування повинна визначатися і більш загальним показником – величиною приросту джерел утворення майна підприємства за період. Тому як основні критерії при оцінці ефективності використання капіталу представляється необхідним застосовувати кілька показників, а саме: прибуток, одержуваний підприємством за звітний період, зміну показників фінансового стану в цілому, показників ділової активності підприємства, і величину приросту капіталу підприємства за період.

При визначенні ефективності використання джерел утворення майна підприємства ПАТ «Київський ювелірний завод» варто використовувати як методи фінансово-інвестиційного аналізу, так і методи комплексного аналізу. Такий підхід дозволяє одержати всеосяжну оцінку з двох позицій для подальшого їхнього порівняння і визначення ступеня необхідної деталізації.

Основними завданнями аналізу ефективності функціонування джерел утворення майна підприємства на ПАТ «Київський ювелірний завод» є:

визначення впливу прибутку на загальний капітал;

установлення приросту загального капіталу;

оцінка впливу на фінансове положення підприємства стану показників загального капіталу.

Як зазначалося, капітал підприємства будь-якої форми власності і виду діяльності по джерелах формування розділяється на власний і позиковий.

Під величинами власного і позикового капіталу найчастіше розуміють значення сальдо відповідних рахунків правої частини балансу. Такий бухгалтерський підхід до структури капіталу є традиційним серед більшості вітчизняних економістів. Дані з пасиву балансу використовуються в методиках теорії фінансового аналізу для визначення показників платоспроможності підприємства. Цей напрямок дослідження капіталу фірми досить глибоко теоретично пророблено у вітчизняній економічній науці і знайшов широке практичне використання в методах економічного аналізу.

Однак поряд зі згаданим вище підходом існує інший напрямок аналізу джерел утворення майна підприємства, що є складною і найважливішою частиною сучасної теорії фінансів. Даний напрямок повˈязаний з теоретичним дослідженням структури капіталу фірми і пошуком оптимального співвідношення