Аналіз фінансової стійкості на ТОВ «Біосфера»

Глазунов В.Н, пропонує таке визначення фінансової стійкості: «Це динамічна інтегральна характеристика спроможності як системи трансформування ресурсів та ризиків повноцінно виконувати свої функції, витримуючи вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища». Проте, у цьому твердженні дається дуже вузьке визначення комерційного підприємства як системи. По-друге незрозумілим є ставлення до показників платоспроможності та ліквідності і важливості їх для визначення фінансової стійкості [4,с.29].

Деякі автори роблять спробу визначити фінансову стійкість у межах певних показників. Вони формують групу коефіцієнтів для оцінки фінансової стійкості на основі аналізу джерел його коштів, залежності від позичених та власних коштів, розміру власних коштів відносно залучених та ін. Але в цьому випадку вибір показників обмежується показниками, що характеризують переважно пасиви балансу без урахувань змін в активі. Автори на свій розсуд формують перелік показників та їх пріоритетність за відсутності єдиних нормативних критеріїв, які характеризують фінансову стійкість підприємства.

Можна виділити низьку суттєвих недоліків притаманних розглянутим визначенням фінансової стійкості виробничого підприємства. По-перше, методологія і практика визначення фінансової стійкості ще не повною мірою охоплюють основні аспекти цього процесу у взаємозв’язку і взаємообумовленості, а система показників, які використовуються, являє собою зведення особистих відокремлених характеристик, часто не пов’язаних між собою, що суттєво ускладнює визначення і забезпечення фінансової стійкості. По-друге, недостатньо повно враховуються фактори, що формують стійкість . По-третє, недостатньо розроблені методологічні аспекти формування фінансової стійкості і відсутні методичні підходи до прогнозування фінансової стійкості шляхом розроблення бізнес-плану організації.

Отож, існують різні підходи до визначення поняття фінансової стійкості. Його часто ототожнюють з іншими термінами – надійністю, фінансовою стабільністю, платоспроможністю, ліквідністю, прибутковістю, фінансовою стійкістю. Тому слід відокремити такі концептуальні положення:

1) Надійність є однією зі складових такого інтегрованого показника як фінансова стабільність, яка в свою чергу свідчить про наявність певних умов для ефективного використання ресурсів протягом тривалого періоду. Фінансова стійкість є складовою такого показника як надійність ;

2) Платоспроможність можна виокремити як складову частину показника фінансової стійкості. Тобто поняття «фінансова стійкість» ширше, ніж поняття «платоспроможність»;

3) Ліквідність та прибутковість – це показники, які деталізують поняття платоспроможності.

Фінансова стійкість – характеризує фінансовий стан як статичну, незмінну величину, за якої відсутній розвиток.

 

 

Фінансова стійкість підприємства – це складова характеристика фінансової стабільності, його надійності, показниками якої, в свою чергу, є капітальна стійкість, ліквідність, прибутковість та ризик підприємства.

Поточна фінансова стійкість – це ситуативна характеристика на момент проведення аналізу. 

Перспективна фінансова стійкість – це ймовірність того, що фінансові можливості протягом певного часу будуть відповідати певним критеріям, тобто ймовірність того, що підприємство проявить себе як стійкий у фінансовому плані. Але такий підхід до визначення перспективної фінансової стійкості дещо звужений. Оскільки перспективна фінансова стійкість характеризує, насамперед, наскільки стабільним є його фінансові можливості, то для її оцінювання, доцільно використовувати також показники, які характеризують варіативність коефіцієнтів стійкості, ліквідності, прибутковості та ризику [12, с.34]

До основних параметрів фінансової стійкості можна віднести: соціально-політичну ситуацію в країні, її загальноекономічний стан, внутрішня стійкість установи (Рис.1.2.)

Соціально-політична ситуація в країні визначається рівнем соціальної стабільності в суспільстві, впливом опозиції, фінансово-економічною і соціальною політикою, політичною орієнтацією існуючого уряду. 

Загальноекономічний стан виражається такими параметрами, як стан платіжного балансу країни, інвестиційний клімат, стан реального сектору економіки, масштаби тіньової економіки, рівень оновлення виробничих потужностей.

Стан ринку визначається попитом і пропозицією виробляємої підприємством продукції, темпами інфляції та інфляційними очікуваннями, , рівнем дохідності ринку.

Внутрішня стійкість установи включає в себе такі параметри: рівень менеджменту, якість стратегії, достатність капіталу, рівень професійної кваліфікації персоналу[12,с.35]

Виділені параметри фінансової стійкості виробничого підприємства дають змогу провести систематизацію і класифікацію факторів, що її формують.

Особливої уваги заслуговує виявлення екзогенних (зовнішніх) та ендогенних (внутрішніх) факторів (які залежать від функціонування самого підприємства) і визначити ступінь їх впливу на діяльність та його стан. Одним з важливих факторів, що впливають на фінансову стійкість, є ситуація в економіці країни. При цьому важливо проаналізувати фактори макроекономічного і мікроекономічного рівнів. Важливе значення мають соціальні і політичні фактори. Причому в умовах подальшої соціальної політики стабілізації суспільства більш повне і послідовне врахування цих чинників повинно відігравати зростаючу роль. Необхідно брати до уваги політику органів управління всіх рівнів, рівень життя, а також рівень довіри до відповідного сектору виробництва.

Наведені вище фактори відносяться до екзогенних, що впливають на досягнення підприємством фінансової стійкості. Разом з тим слід враховувати також ендогенні фактори, які залежать від функціонування самого підприємства. Таким чином, залежно від характеру впливу факторів на стан фінансової стійкості їх можна підрозділити передусім на дві групи: ендогенні та екзогенні. До останніх, у свою чергу, слід віднести: економічні, соціально-політичні та фінансові. (Рис. 1.3)

До економічних факторів можуть бути віднесені: стан економіки, інвестиційний клімат, стан платіжного балансу, рівень дефіциту державного бюджету, податкова політика. До соціально-політичних факторів слід віднести такі: соціальну стабільність, стійкість уряду, політичну стабільність. Фінансові фактори – це стан грошового ринку, кредитна, процентна і валютна політика НБУ, величина його валютних резервів. До ендогенних факторів належать: