+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
36
Мова:
Українська
може здійснити вкладення,які будуть свідчити про перевищення його поточних фінансових можливостей. Тобто на фінансування капітальних витрат окрім отриманого прибутку та залучених довгострокових кредитів можуть використовуватися короткострокові кредити,кредиторська заборгованість, щоможе привести до зниження показників финансової стійкості. Такі кроки можуть бути оправдовані , бо короткий термін будівництва дозволить "не впустити выдповідну ринкову ситуацію". Таким чином, для майбутнього приросту прибутку прироста прибыли та майбутньої финансової стійкості тимчасово мож допускатися значення основних фінансових показників. Задача управлінця – знайти ту межу, переступати через яку не можна.
Визначення причин, котрі привели до зміни финансового положення. Необхідно установити не тільки причини проблем, та й причини успіхів. При цьму важно визначти, в якій сфері лежать ці причини - результати діяльності чи
використання результатів; які дії підприємства або зміни зовнішнього середовища привели до нього .
3.Розробка програми дій на майбутнє. Комбінація рішень може бути достатньо різноманітна та змінюватися з періода к періоду. В періоди погіршення фінансової стійкості особливо значущим становиться контроль управління оборотним капіталом (об’єм купуємих запасів, своєчасність поставок комплектуючих, точність плануємих об’ємів виробництва та відсутність затоварювання складу) та визначення допустимої величини капітальних вкладень. Зменшення оборотних активів може створювати додатковий резерв коштів для фінансування капітальнихх, наприклад, за рахунок закупки меньшого об’єму запасів або отримання бистріше, ніж звичайно, коштів від дебіторів - покупців.[8,с.332-334]
. Підбиваючи все вищесказане, можна зробити наступний висновок, що сьогодні найнеобхіднішим є:
удосконалювати інформаційне та методичне забезпечення фінансового стану підприємства;
розробляти методичне забезпечення процесу прогнозування фінансового стану підприємства;
удосконалювати структуру аналізу стану підприємства, залежно від мети та змісту роботи на кожному етапі;
працювати над методикою форм фінансової звітності, що дозволить підвищити її аналітичні можливості та реальність оцінки майна;
розробляти методику комплексної бальної оцінки фінансового стану підприємства, яка б дозволила проаналізувати стан підприємства за оптимальною сукупністю фінансових показників та коефіцієнтів;
удосконалювати теоретичні засади формування та реалізації інформаційної системи підприємства;
переглянути і доопрацювати нормативні акти, які розкривають методики аналізу фінансового стану підприємства;
удосконалювати форми і методи фінансового забезпечення функціонування підприємства, тобто пошук нових ефективних шляхів фінансової діяльності;
адаптувати методики аналізу до сучасних економіко-правових умов.
3.2 Метод кореляційно- регресійного аналізу як засіб покращення аналізу фінансової стійкості
На данний час питання про підвищення фінансової стійкості підприємства в умовах економічної та фінансової кризи є дуже актуальними, тому все більше вчених прагнуть удосконалити методику оцінки фінансової стійкості.
Метод кореляційно – регресивного аналізу широко використовується для визначення тісноти зв’язку між показниками, що не знаходяться у функціональній залежності. Щільність зв’язку вимірюється кореляційним відношенням (для криволінійної залежності), а для прямолінійної залежності обчислюються коефіцієнти кореляції. [15, с.152-153]
Так одним з головних показників фінансової стійкості є коефіцієнт автономії, тому при виконанні даного анлізу візьмемо це показник за результативний(У), а факторами, які не знаходяться у функціональній залежності візьмемо суму коштів, які знаходяться у підприємства в національній валюті(Х1) та суму амортизаційних відрахувань за період з 2005 по 2007 роки. Для того,щоб краще зрозуміти залежність обраного результативного та факторних показників. зобразимо їх залежність на графіку.
Рис.3.1 – Графік залежності коефіцієнта автономії від суми коштів підприємства
Як видно з графіку, то залежність коефіцієнта автономії від суми коштів підприємства очевидна, оскільки,чим більший рівень суми грошових джерел, то тим більше коефіцієнт автономії , але як видно, в 2007 році ця залежність була порушена, але для здійснення кореляційно – регресивного аналізу все ж таки будуть узяті показники трьох років.
Рис.3.2 – Графік залежності коефіцієнта автономії від суми амортизаційних відрахувань
Як видно з графіку,така ж сама ситуація повторюється із залежністю коефіцієнта автономії від суми амортизаційних відрахувань, оскільки,чим більший рівень факторного показника, то тим більше коефіцієнт автономії , але як видно, в 2007 році ця залежність була порушена, тому для здійснення кореляційно – регресивного аналізу можно було узяти показники двох років(_2005-2006), але для того, щоб прослідити якусь залежність треба брати показники трьох років. Але для того, щоб показати кореляційно – регресивну залежність між обраними показниками за 2005-2006 роки, зобразимо цю залежність.
Рис.3.3 – Графік залежності коефіцієнта автономії від суми коштів та суми амортизаційних відрахувань
Після того, як приведені необхідні дані в таблиці, необхідно на базі цієї таблиці розрахувати ті дані. які необхідні для розрахунку дисперсії,середньоквадратичного відхилення та інші. Розрахунки приведемо в таблиці 3.1
Таблиця 3.1
Основні показники кореляційно-регресивного аналізу
Оскільки для визначення тренда необхідно визначити значення дисперсії, яка розраховується за наступними формулами :
То необхідно розрахувати середнє значення У,Х1 та Х2, а також середнє значення
Таблиця 3.2
Значення середніх величин
Таким чином можна розрахувати тепер значення дисперсії:
Після того як розраховані дисперсії для кожного фактора та для результативного показника, необхідно розрахувати коефіцієнти кореляції для множинної кореляції(rух1,rух2,rх1х2).
Таким чином для того, щоб розрахувати коефіцієнти кореляції для множинної кореляції(rух1,rух2,rх1х2), необхідно знайти (УХ1) ̅,(УХ2) ̅,(Х1Х2) ̅. Отримані розрахунки приведемо в