Анатомія та морфологія рослин

Батоги – повзучі надземні стебла з короткими міжвузлями, що вкорінюються у вузлах за рахунок додаткових коренів (утворюються, напр., у барвінку, перстача повзучого та ін.).

Стрілка – стебло, що здебільшого не має листків, а закінчується квіткою або суцвіттям (напр., у видів родів тюльпан, подорожник, цибуля та ін.).

Філодій – (від грец. phyllon – листок і eidos – вигляд) – листкоподібний черешок деяких рослин, що виконує функції листкової пластинки (утворюється, напр., у австралійських акацій).

Філокладії – (від грец. phyllon – листок і klados – гілка) – видозмінений пагін з листкоподібним стеблом, що виконує функції листкової пластинки та редукованими листками, які перетворилися на луски або голки (напр., пагони рускусу та багатьох кактусів).

Кладодій – від грец. kládos – гілка і éidos – вигляд) – видозмінений пагін рослин, стебло якого має листкоподібну форму й виконує функцію листка (напр., в опунції та ін.).

3. Аналогічні і гомологічні органи та їх характеристика. У тісному взаємозв'язку з поняттям метаморфози пагона знаходяться такі поняття, як аналогічні і гомологічні органи. Аналогічні органи – (від грец. analogia – подібність) – органи рослини, які виконують однакову функцію і подібні за зовнішніми ознаками, але різні за походженням (напр., колючка барбарису – видозмінений листок, а колючка глоду – пагін). Гомологічні органи – (від грец. homologia – відповідність) – органи, які спільні за походженням, але відрізняються між собою за формою та функціями (напр., колючка глоду, кореневище купини, бульба картоплі, стрілка цибулі).

4. Суцвіття як спеціалізована система пагонів: визначення, класифікація, типи і їх характеристика. Суцвіття – (лат. inflorescentia) – система видозмінених пагонів, які несуть квітки. За характером галуження розрізняють суцвіття моноподіальні (рацемозні, ботричні, незавершені, бокоцвіті) і симподіальні (цимозні, завершені, верхоцвіті). Рацемозні або ботричні суцвіття поділяють на прості (китиця, колос, початок, щиток, зонтик, головка, кошик) й складні (складний колос, волоть, складний зонтик, складний щиток). Серед цимозних суцвіття розрізняють завиток, звивину, дихазій, плейохазій або поліхазій.

Типи збірних суцвіть:

• тирсоїдні – подвійний завиток незабудки, сережка верби;
• об'єднані – комплекс складних суцвіть буркуна лікарського;
• агрегатні – волоть з кошиків полину, щиток з кошиків деревію звичайного.

5. Біологічне та народногосподарське значення метаморфозованих пагонів. Метаморфозовані пагони мають важливе біологічне та народногосподарське значення, зокрема квітка, як спеціалізований метаморфозований пагін відіграє важливу біологічну роль у розмноженні рослин, оскільки з них утворюються насіння і плоди, які використовуються як продукти харчування для людини. Народногосподарське значення метаморфозованих пагонів полягає в тому, що такі метаморфози як бульби, цибулини, кореневища використовуються як продукти харчування та як корм для тварин. Окрім біологічного та народногосподарського значення метаморфози пагонів мають і велике естетичне значення, зокрема квітка у покритонасінних рослин символом естетичного виховання дбайливого ставлення до природи тощо. Квіткові рослини використовуються для формування відкритих ландшафтів, для дизайну інтер'єрів тощо. Сьогодні практично в неможливо уявити діяльність людини без використання метаморфозованих пагонів.

 

1. Поняття про ріст, розвиток і розмноження рослин.

2. Вегетативне розмноження рослин, його особливості і загальна характеристика. Способи природного і штучного вегетативного розмноження. Щеплення, його способи і характеристика. Поняття про клон. Клонування рослин. Поняття про регенерацію у рослин.

3. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори – клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.

4. Статеве розмноження у рослин: його визначення та особливості. Поняття про гамети і зиготу. Основні типи статевого розмноження.

5. Статеві органи вищих рослин: архегонії, антеридії, мікроспорангії та мікроспорангії. Чергування ядерних фаз. Гаплобіонти і диплобіонти.

1. Поняття про ріст, розвиток і розмноження рослин.

Переважна більшість високоорганізованих представників рослинного світу мають здатність збільшувати свої розміри майже на протязі всього джиття. Це відбувається за рахунок складних фізіологічних та біохімічних процесів, що протікають в рослині.

Ріст – збільшення розмірів рослинногог організмуабо окремих його частин і органів внаслідок збільшення кількості клітин шляхом поділу, їх лінійного розтягування та внутрішньої диференціації. Ріст – один із проявів індивідуального розвитку рослинного організму і тритває протягом усього життєвого циклу. Поділ клітин призводить до збільшення кількості клітин в організмі, які відтак збільшуються в розмірах, що і призводить до збільшення розмірів всьго організму. Поділ клітин і їх розростання – це взаємопов’язані процеси. Так, розростання клітин відбувається після поділу материнської клітини на дочірні. В свою чергу, розростання призводить дро поділу клітин. Такий взаємообумовлений цикл можна спостерігати, в основному, лише в зонах інтенсивного росту, де розміщені твірні, або меристематичні тканини. Розрізняють три фази росту: Перша фаза – ембріональний ріст – обумовлюється розмноженням клітин, що відбувається в конусах наростання корінців і бруньок та у камбію. Друга фаза визначається розтяганням клітин. Третя фаза – це диференціація клітин, яка знаходиться в тісному взаємозв’язку з попередньою фазою. Максимального збільшення рослина, або окремі її органи досягають за рахзунок останніх двох фаз. Хід росту в цих випадках обумовлений генетично та залежить від умов зовнішнього середовища (світло, волога, тепло та ін.), недостаток чи надмірна кількість яких веде до загибелі рослини. Також під впливом тих чи інших факторів (засуха, надмірне зволоження, затінення) в рослині або в окремих її органах виробляютьсярізні анатомо –