Англія

Біланам було обіцяно, якщо хтось із них буде оштрафований, то у нього «залишиться недоторканним його реманент» (ст. 20).

Інтересам рицарства й міщан у більшості випадків відповідали статті Хартії, що були спрямовані на упорядкування діяльності судово-адміністративного апарату. Тут підтверджувалися порядки, які склалися після реформ Генріха II, обмежувалися зловживання королівських чиновників. «Жодна вільна людина не буде арештована і ув'язнена, або позбавлена майна, або оголошена поза законом, або вигнана, або яким-небудь (іншим) способом знедолена, і ми не підемо на неї і не попі лемо на неї інакше, як на підставі законного вироку рівних їй і за законом країни», – було сказано у статті 39 Великої хартії вольностей. Своєрідно було вирішено питання щодо контролю за дотриманням її вимог. Із цією метою барони обирали «двадцять п'ять баронів з королівства, кого захочуть», які мали всіма силами дотримувати й охороняти мир і вольності, надані Хартією. У випадках порушення 1 королем Хартії «ті двадцять п'ять баронів разом з общиною всієї землі» будуть примушувати королівську владу «усіма способами, якими тільки можуть, тобто шляхом захоплення замків, земель, володінь та всіма іншими способами» (ст. 61).

В історичній літературі по-різному оцінюється Велика хартія вольностей 1215р. Деякі історики, насамперед англійські, вважають Хартію «першою англійською конституцією», яка захищала і й забезпечувала права і вільності народу. Інші автори називають і Велику хартію вольностей одним із найбільш реакційних документів в англійській історії, убачаючи в ній намагання ліквідувати централізацію та узаконити політичну роздробленість. Є автори, які наголошують на прогресивному значенні Хартії.

Проте, слід мати на увазі, що вона не ставила своїм завданням утвердження феодальної роздробленості. Незалежно від бажання великих баронів Хартія насамперед відповідала інтересам рицарства, міщан і частково верхівці вільного селянства. У тих., конкретно-історичних умовах Хартія стала документом, який забезпечив подальший розвиток феодальної держави в Англії.

Велика хартія вольностей відбивала співвідношення соціально-політичних сил в Англії на початку XIII ст. Її прийняття не привело до остаточного розв'язання конфлікту. Попереду була боротьба за реалізацію її положень. Через кілька місяців післія підписання Хартії Іоанн Безземельний відмовився від дотримання її положень. Смерть Іоанна в 1216 р. і прихід до влади нового короля Генріха III, здавалося, вичерпали конфлікт. Але скоро боротьба спалахнула з новою силою через те, що король відверто зневажав Хартію. Тому Велику хартію вольностей слід було не один раз підтвердити (у 1216, 1217, 1225 рр.).

У 1258 році озброєні барони, використавши незадоволення широких верств населення політикою Генріха III, примусили короля прийняти так звані Оксфордські провізії, де була передбачена передача виконавчої влади в країні Раді п'ятнадцяти баронів.

Однак спроба встановити баронську олігархію не мала успіху й 1259 р. були прийняті Вестмінстерські провізії. У них передбачалися заходи проти зловживання королівських чиновників і феодальних суддів, а також були надані дрібним землевласникам певні гарантії захисту від свавілля з боку великих феодалів.

За таких обставин частина баронів на чолі з графом Симоном де Монфором відокремилася від олігархічного угруповання і вступила в коаліцію з міщанами й рицарством. Під час громадянської війни, яка розпочалася 1263 р., війська Симона де Монфора здобули перемогу над прибічниками короля. Унаслідок цього в 1265 р. була скликана перша в історії Англії станово-представницька установа – парламент – і таким чином здійснився перехід до станово-представницької монархії.

Із 1295 р. англійський парламент перетворюється на постійний законодавчий орган країни. Структура парламенту визначилася не відразу. Представники знаті, як і в Генеральних штатах, запрошувалися поіменно, а всі інші, тобто рицарі та міщани, обиралися або призначалися. У середині XIV ст. парламент розділився на дві палати. У верхній, палаті лордів, засідали герцоги, графи, барони, які отримали від короля право спадкового перства. Тут же були і представники вищого духівництва. Рицарі та міщани складали палату общин. Представники рицарства обиралися на зборах у графствах. Для виборців був встановлений ценз у 40 шилінгів річного прибутку від нерухомої власності. Депутати від міст, як і у Франції, або обиралися, або призначалися місцевою владою.

Особливість англійського парламенту, де рицарі й міщани засідали разом, в одній палаті, пояснювалася відсутністю межі між ними, що робило парламент дуже впливовим органом. Поступово англійський парламент отримав право на участь у виданні законів, право вирішувати питання про прибуток на користь королівської скарбниці, право здійснювати контроль за вищими посадовими особами і виступати в деяких випадках як судовий орган. Наприкінці XIV ст. було ухвалено, що жоден закон не може бути прийнятий без згоди короля й палат парламенту. У XV ст. з'являється правило, згідно з яким клопотання парламенту мають втілюватися у форму законопроектів, що отримали назву «білль». Так оформилося поняття закону (статуту) як акта, який виходить від короля, палати лордів і палати общин.

Намагаючись підпорядкувати своєму контролю державне управління, парламент наприкінці XIV ст. запровадив процедуру імпічменту. Вона полягала в порушенні палатою общин перед палатою лордів як вищим судом обвинувачення проти тієї чи іншої посадової особи короля в зловживанні владою. Одночасно відбувається формування англійського місцевого самоврядування. У графствах утворюються збори, у містах – ради [46, с. 92-96, 98].

4. Англія в XIV-XV ст.

Робота з підручником.

Ознайомтеся з тестом відповідного пункту параграфа і визначте проблеми, з якими зіткнулося англійське суспільство в XIV-XV ст.

Учитель перевіряє виконання завдання. Запропоновані учнями варіанти відповідей («чорна смерть», війна із Францією, народні повстання, боротьба політичних угрупувань тощо) можуть бути записані на дошці.

5. Війна Червоної та Білої троянд.

Фронтальца бесіда.

1) Як ви розумієте поняття громадянська війна?

2) У яких країнах відбувалися громадянські війни у стародавні часи?

3) Що було основною причиною цих війн?

Робота з підручником.

Учні поділяються на групи «Хмаринки» й «Сонечки». Працюючи з текстом параграфа упродовж 5 хвилин «Хмаринки» Я готуються до висвітлення подій війни Червоної та Білої троянд із точки зору Ланкастерів, а «Сонечки» – Йорків. Упродовж наступних 3 хвилин учні в парі обмінюються підготовленою інформацією.

Підводячи підсумки роботи, учитель запитує, чи можуть учні, попрацювавши над завданням у парах, відповісти на такі запитання:

1) Що стало причиною війни Червоної та Білої троянд?

2) Яку мету переслідували ворогуючі сторони?

3) Чим закінчилося протистояння Ланкастерів і Йорків?

 

 

Робота з документом.

Прочитайте уривок і дайте відповіді на запитання до нього.

39. Жодна вільна людина не буде заарештована й ув'язнена, чи позбавлена майна, чи оголошена поза законом, чи вигнана, чи якимось способом знедолена, і ми (король) не підемо на неї й не направимо на неї інакше, як за законним вироком рівних їй...

61. Хай барони виберуть двадцять п'ять баронів із королівства, кого забажають, а ті всіма силами охоронятимуть і примушуватимуть охороняти мир і вольності, які ми (король) їм надали... І якщо ми не виправимо порушень (цих вольностей) упродовж сорока днів... ті двадцять п'ять баронів спільно з іншими громадянами примушуватимуть нас і чинитимуть на нас тиск... І захопленням (наших) замків, земель, володінь і всіма іншими способами, їм доступними, поки не буде виправлено (порушень) відповідно до їхньої ухвали...

Запитання.

1) Як називається документ, уривок із якого наведений? Коли і в якій країні він був ухвалений?

2) Про яких «вільних людей» ідеться у статті 39?

3) Яке історичне значення цього документа?

 

 

– У IX-X ст. в Британії створюється єдина держава і формується феодальне суспільство. Королівський двір поступово перетворюється на центр управління країною, а колишні дружинники – на посадових осіб;

– Із кінця VIII до середини XI ст. Англія пережила епоху спустошливих набігів вікінгів;

– у 1066 р. Англію завоював нормандський герцог Вільгельм Завойовник, який перетворив її на могутню західноєвропейську державу;

– після нормандського завоювання в Англії відбувається інтенсивний розвиток міст;

– ще більшої могутності досягла Англія за правління династії Плантаґенетів; спробою обмежити королівську владу була Велика хартія вольностей, складена баронами та підписана Іоанном Безземельним у 1215р. ;

– важливу роль у політичному житті Англії XIV-XV ст. відіграв парламент; він сприяв централізації держави, започаткував у країні станову монархію.

 

 

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Скласти схему «Англійський парламент».