Антимонопольний контроль за концентрацією господарських структур на рівні регіону

досліджено вплив процесів економічної концентрації на регіональну економіку;

виділені та охарактеризовані особливості антимонопольного контролю за злиттям компаній в окремих зарубіжних країнах (на підставі відповідного порівняльного аналізу) ;

узагальнено досвід антимонопольних органів різних держав щодо результатів практичного застосування методик оцінки наслідків економічної концентрації;

досліджено проблеми економіко-правового забезпечення контролю за концентрацією господарських структур в Україні;

проведено критичний аналіз практики здійснення контролю за концентрацією господарських структур антимонопольними органами України на регіональному рівні, в тому числі вивчені справи з економічної концентрації, в рішеннях за якими підприємцям відмовлялось в погодженні злиття;

виявлені найбільш актуальні проблеми в здійсненні антимонопольного контролю за запобіганням монополізації ринків в процесі концентрації господарських структур;

розроблено пропозиції щодо вдосконалення антимонопольного контролю за злиттям суб'єктів господарювання на регіональних товарних ринках;

обґрунтовані методичні рекомендації в частині запровадження на великих фірмах спеціальних інструментів внутрішнього антимонопольного контролю.

Об'єктом дослідження слугувала діяльність господарських структур, яка спрямована на зосередження виробництва, капіталу та ринкової влади під одним загальним контролем.

Предметом дослідження є методи антимонопольного контролю за концентрацією господарських структур, що застосовуються з метою недопущення обмеження конкуренції або монополізації ринку.

Методи дослідження. Методичним стержнем роботи виступає системно аналітичний підхід до проблеми, відповідно до якого виконано теоретичне узагальнення наукових концепцій, розробок і пропозицій провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених формуванню дієвого механізму попередження монополізації ринку в процесі економічної концентрації. Для вирішення окремих задач використовувались також наступні методи:

історичний метод − для аналізу розвитку наукової думки по зазначеним проблемам та визначення переліку питань, що залишилися невирішеними;

прийоми порівняльного аналізу − для співставлення антимонопольних процедур розвинутих країн;

прогностичний метод − для підготовки висновків щодо можливості застосування зарубіжного досвіду антимонопольного контролю за злиттям компаній у вітчизняних умовах;

методи статистичного аналізу − для дослідження динаміки розглянутих справ та заяв з економічної концентрації;

а також методи комплексного системного аналізу економічних явищ та логічного узагальнення.

Методологічною основою наукового дослідження послужили діалектичний метод пізнання дійсності, фундаментальні положення економічної теорії, розробки науково дослідних інститутів Національної академії наук України із проблем розвитку та захисту економічної конкуренції.

Інформаційними джерелами дослідження стали звітні матеріали окремих територіальних відділень Антимонопольного комітету України. У дисертації також використані Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно правові акти Антимонопольного комітету України, які регулюють правовідносини в економічній сфері, а також аналітичні огляди, науково методичні публікації в періодичній пресі, дані, що отримані із Internet.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дослідження полягає в наступному:

розвинуто дослідження економічної природи концентрації господарських структур та дано її визначення як економічної категорії (в усій вітчизняній літературі концентрація підприємств визначалася через способи її здійснення). В роботі запропоновано під економічною концентрацією розуміти дії двох і більше незалежних суб'єктів господарювання, які призводять до зосередження виробництва, капіталу та/або ринкової влади під одним загальним контролем;

систематизовані кількісні та якісні критерії оцінки наслідків конкретного виду концентрації господарських структур, а також визначена послідовність їх аналізу. Відомчими актами Антимонопольного комітету України передбачається перелік документів, які повинен подати підприємець при отриманні дозволу на економічну концентрацію, проте, як саме аналізувати ці документи, щоб зробити вірний висновок, ніде не зазначено. Розроблена в рамках дисертаційної роботи спеціальна методика усуває цю прогалину;

з метою удосконалення механізмів антимонопольного контролю за концентрацією господарських структур в дисертації вперше запропоновано інструментарій щодо ідентифікації всіх учасників злиття, пов'язаних між собою на підставі не юридичної, а організаційної або економічної залежності. Перелік непрямих ознак існування відносин контролю між суб'єктами господарювання складено в результаті аналізу справ з економічної концентрації, розглянутих Донецьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України;

висунуто ряд пропозицій та практичних рекомендацій, які передбачають, зокрема, децентралізацію функцій з контролю за злиттям компаній, заходи щодо вдосконалення інформаційного забезпечення монополізації регіональних ринків, запровадження моніторингу ринкової поведінки учасників дозволеної економічної концентрації. Виконання запропонованих в дисертації рекомендацій дозволить підвищити ефективність антимонопольного контролю за недопущенням обмеження конкуренції в процесі концентрації господарських структур;

вперше розроблено економіко правовий механізм, який дозволяє підприємцям враховувати антимонопольні обмеження при плануванні та здійсненні структурних трансформацій і, разом з тим, запобігати економічним санкціям за порушення антимонопольного законодавства.

Наукову новизну мають також наступні методичні положення:

в роботі знайшло подальший розвиток дослідження форм та меж впливу концентраційних процесів на регіональну економіку. Доведено, що на середньо  та висококонцентрованих ринках злиття конкуруючих фірм призводять до обмеження економічної змагальності між суб'єктами господарювання. При цьому, ступінь зазначеного обмеження конкуренції залежить від специфіки галузі та рівня розвитку виробничо територіальних систем;

запропонована вдосконалена класифікація видів та способів концентрації господарських структур, яка відрізняється від існуючих використанням такої додаткової класифікаційної ознаки, як межа втрати правоздатності суб'єкта господарювання внаслідок концентрації.

Практичне значення одержаних результатів. Практична значимість отриманих результатів дослідження полягає в тому, що теоретичні положення, які захищаються здобувачем в цій дисертаційній роботі, доведені до рівня конкретних практичних пропозицій та рекомендацій. Вони створюють певну основу для подальшого розвитку нового напрямку в теоретичних і прикладних дослідженнях проблем ефективного функціонування механізму антимонопольного контролю за концентрацією господарських структур на рівні регіону.

Результати дослідження