Архівні документи української надзвичайної комісії зі встановлення збитків і злочинів, заподіяних німецькими загарбниками: організація зберігання, джерельна критика, інформаційний потенціал

Таким чином, більшість справ фонду №9 3538 складають справи, в документах яких знаходяться підсумки роботи УРНК, а також службове листування між УРНК та її обласними відділами. У фонді зберігаються також акти обліку матеріальних втрат областей УРСР від окупації. Ці документи містять досить повну джерельну інформацію про роботу комісії, її структуру та керівництво, а також порядок і методику проведення обліку німецьких репресій (головним джерелом з цього питання є службове листування з обласними НК). Щоправда, на наш погляд, недостатньо розкриваються документами фонду особливості співпраці УРНК з партійними комісіями, які створювалися при обкомах та діяли в областях. Ці комісії звітували не перед УРНК (хоча користувалися її матеріалами), а перед відповідними відділами (секторами) ЦК КП (б) У. Загалом, різниця у завданнях і повноваженнях державних, партійних комісій стає зрозумілою лише після систематичного аналізу інформації їх документів. Перші безпосередньо займалися обліком людських та економічних втрат, заподіяних окупаційним режимом, інші використовували їх, здебільшого, для агітаційної роботи. З документів фонду не зовсім зрозумілим є й порядок взаємин УРНК і окремих наркоматів. Цю сторону процесу підрахування збитків, заподіяних окупаційним режимом, висвітлює, в основному, актова документація РНК УРСР.

Дані про злочини нацистів в окремих областях УРСР у справах фонду № 3538 надто загальні. Джерельна інформація документів не повністю висвітлює картину німецьких репресій проти мирного населення. Зокрема згадуються лише поодинокі випадки масових вбивств, розстрілів хворих у лікарнях (особливо масові вбивства психічно хворих), мало інформації про масові страти в окремих селах та невеликих містах областей. У фонді комісії зберігалися документи, в яких містилися лише загальні дані про втрати мирного населення. Більш детальні відомості представлені в актах обласних НК, які містяться в держархівах областей.

Документація УРНК, її обласних і районних відділів оформлялася на якісному папері, з дотриманням правил офіційного діловодства – зазначенням дати оформлення справи, відповідальних осіб та організацій за її створення. В актових джерелах завжди зазначалася структура комісії, яка складала акт. Наприклад, до складу обласних надзвичайних комісій входили представники партійної влади (зокрема секретарі обкомів) та влади державної (як правило, голови обласних виконавчих комітетів) [9, 57]. Крім того, безпосередню слідчу діяльність (виявлення фактів звірств окупантів, допити звинувачених і свідків) проводили представники НКВС (групи з 2-3 осіб), роботою яких керував начальник місцевого управління НКВС [9, 58].

Більшість документів УРНК та її обласних відділів машинописні, але текст не завжди добре читається. Написані від руки документи прочитати ще важче, оскільки чорнила часто вицвітали, а текст, написаний олівцями, згасає. Написані ручкою й олівцем рукописні акти сільських комісій та комісій окремих підприємств виходили в основному на канцелярському папері, іноді на аркушах із зошитів. Інші матеріали (аркуші газет, бланки тощо) майже не використовувалися. Актова документація (особливо результати судово-медичних експертиз) часто супроводжувалася фотографіями місць масових розстрілів, розкопаних могил тощо. Якість фотографій не зажди задовільна. Інколи взагалі не можна розглянути зображення.

Первинними відносно актових документів УРНК є акти обласних НК, які зберігаються у державних архівах областей. Вони значно конкретизують підсумкові дані, наведені в облікових документах УРНК. Як правило, акти обласних НК у державних архівах областей розміщені у фондах, які носять відповідну назву («Обласна комісії з розслідування злочинів нацистських загарбників»). Внутрішньофондова структура справ комісій також є різною. У більшості обласних держархівах (наприклад, Харківської, Донецької, Чернігівської, Луганської областей) акти об’єднані в окремі справи за районами, де були складені [10].

Найбільш інформативно цінними є підсумкові акти по областях та обласних центрах [напр. : 11-13]. У них містяться реєстри німецьких злочинів, у тому числі списки вивезених громадян на примусові роботи до Німеччини, а також наведені акти найбільш жорстоких злочинів окупантів, наприклад, розстріл поранених бійців і офіцерів РСЧА у Харкові, в госпіталі по вул. Трінклера, 5 [11, 44-58], або масове вбивство мешканців Чернігова в урочищах Кріволевщина та Малєєв рів тощо [14, 1]. В актах охарактеризовані місцезнаходження братських могил, вік убитих, спосіб убивства. Також наведені фотографії могил, допити свідків злочинів, висновки судово-медичних експертиз щодо характеру смерті осіб [15; 16]. Серед справ з підсумковими даними розслідування злочинів наведені статистичні таблиці з даними про кількість знищеного населення (часто вони містять поіменні списки вбитих). Іноді наведені факти масових вбивств не лише німецькими військовими, а й солдатами країн-сателітів Німеччини, зокрема Угорщини [17]. Інколи у цих справах наводяться і протоколи допитів підозрюваних у масових вбивствах (такі види документів найбільш розповсюджені серед діловодства Чернігівської та Сталінської НК [18]). Ці загальні дані складалися обласними НК на основі актової документації, яка надійшла із окремих населених пунктів. Останні складають найбільший документальний комплекс щодо розслідування німецьких злочинів проти населення.

Відмітимо, що документи обласних комісій містять у цілому вичерпну інформацію як про окремі найжор- стокіші злочини проти населення, так і загальну картину німецьких репресій. У розпорядженні науковців