Архівні документи української надзвичайної комісії зі встановлення збитків і злочинів, заподіяних німецькими загарбниками: організація зберігання, джерельна критика, інформаційний потенціал

Таким чином, документи обліку злочинів окупантів проти місцевого населення зберігаються як у центральних, так і обласних державних архівах. Головним писемним джерелом вивчення репресій нацистів проти населення є документація радянських державних комісій, головною з яких була УРНК. На нашу думку, більш інформативними є архівні документи державних архівів областей. Документи УРНК у ЦДАВО України висвітлюють радше методику підрахунку жертв німецьких репресій та надають загальні відомості щодо кількості цих жертв. У той же час документи обласних архівів містять дані щодо людських втрат кожної області окремо. У державних архівах областей основними фондами з обліковою документацією є або фонди обласних НК, або (як у випадку з Держархівом Харківської обл.) фонди комісій зі сприяння УРНК, які безпосередньо проводили облік людських втрат. Незважаючи на досить високий рівень організації обліку втрат серед місцевих мешканців, все ж архівні документи УРНК не дають повної інформації про масштаби репресій окупантів. Їх підрахунки тривають і сьогодні. Тому до цифр, наведених в облікових документах другої половини 1940-х рр. треба ставитися досить критично, як до неповних та не достатньо вірогідних у джерельному вимірі.

Ще однією тематичної групою документів УРНК є актова документація, в якій зафіксовані економічні збитки, заподіянні окупаційним режимом. УРНК була головною установою, яка займалася обліком економічних збитків, що завдали республіці німецькі окупанти. Вона об ’ єднувала та узгоджувала роботу наркоматів щодо обліку збитків відповідних галузей економіки. Встановлення економічних збитків УРНК здійснювала через свої обласні відділи, які збирали дані про економічні збитки, шляхом співпраці зі спеціальними комісіями, що створювалися кожним підприємством і колгоспом. До цих комісій входили профспілкові діячі підприємства, відповідальні працівники, співробітники бухгалтерії. Комісії фіксували розмір збитків двома актами. Один із них залишався на підприємстві, інший (у двох копіях) спрямовувався до обласного представництва УРНК та відповідного наркомату. Таким чином, збитки підприємств фіксували обласні відділи УРНК, які направляли до УРНК загальні дані про втрати тих чи інших галузей областей. Обсяг збитків фіксували і народні комісаріати республіки. Працівники наркоматів, на основі актів, які надходили з місць, складали загальні звіти про втрати тієї чи іншої галузі народного господарства. УРНК, на основі отриманих даних, складали власні звіти про загальні економічні втрати республіки до НДК СРСР та Державно-планової комісії при РНК УРСР. Тому на сьогодні документи обліку економічних збитків від окупації містяться у ЦДАВО України, фондах УРНК, наркоматів, Раднаркому УРСР та Державно-планової комісії УРСР. Облікові документи знаходяться на зберіганні й у державних архівах областей, передусім, у фондах обласних відділів УРНК, а також у фондах обкомів і виконкомів.

У фонді N° 3538 УРНК ЦДАВО України документи містять лише загальні дані щодо втрат різних галузей економіки республіки. Всі документи обліку економічних збитків зберігаються у справах №№ 13-23, де міститься актова документація, що фіксує втрати окремих галузей економіки – сільського господарства, важкої та легкої промисловості, міської інфраструктури тощо. У справі № 27 містяться відомості про збитки в народному господарстві УРСР, з узагальненими даними про стан народного господарства після визволення України від німецьких окупантів. Вони, певно, готувалися для НДК СРСР. Крім даних з економічних збитків УРСР загалом, у документах УРНК міститься інформація про матеріальні втрати окремих областей (наприклад, Сталінської [20], Ворошиловградської [21], Харківської [22], Чернігівської [23], Сумської [24]). У документах цих справ презентовані лише загальні відомості. Так, по кожній галузі народного господарства наводяться грошові збитки в тисячах карбованців та види знищеного майна. В окремих справах фонду № 3538 містяться дані щодо втрат окремих галузей господарства областей, з характеристикою стану найбільших підприємств області та міста тощо.

Більш детальні дані про економічні збитки областей, відомості про конкретні знищені об’єкти промисловості та сільського господарства не містяться у справах фонду УРНК у ЦДАВО України, а зберігаються в держархівах областей. Таким чином, у фонді № 3538 містяться лише загальні відомості, які вважалися важливими для широкого планування відбудови економіки. Необхідно, проте, зазначити, що головним джерелом вивчення економічних збитків України у роки війни є не документи УРНК, а документи інших державних структур УРСР, серед яких зазначимо архівний фонд РНК УРСР у ЦДАВО України (ф. 2), Державно-планової комісії при Раді міністрів УРСР (ф. 337), фонди окремих міністерств (народних комісаріатів) УРСР (наприклад, фонди Міністерства сільського господарства (ф. 27), промисловості та будівельних матеріалів (ф. 4903), м’ясо-молочної промисловості (ф. 4481), харчової промисловості (ф. 4491), охорони здоров’я (ф. 342, оп. 14) та ін. Джерельна інформація документів цих міністерств значно конкретизує ті узагальнені відомості, що містилися у документах УРНК, РНК УРСР та Держплану УРСР.

Таким чином, документи центральних органів виконавчої влади УРСР лише у загальних рисах характеризують матеріальні збитки республіки, завдані окупаційним режимом. Ці дані є достатньо повними та вичерпними. Партійне й державне керівництво СРСР та УРСР приділяло велику увагу врахуванню збитків від окупації для того, щоб, по-перше, вимагати від Німеччини відповідної компенсації, а по-друге, для належного планування відбудови та подальшого розвитку економіки, по-третє, з агітаційною метою. Тому відомості, наведені у фондах УРНК, наркоматів, Рад- наркому, Держплану УРСР є достатньо достовірними та вичерпними. Проте, для розуміння втрат саме конкретних областей (у нашому випадку п’яти північно- східних областей УРСР) доцільно використовувати також джерельну інформацію архівних документів обласних архівів, які конкретизують відомості, що містяться у фондах ЦДАВО України. В обласних архівах документи обліку економічних втрат, як правило, знаходяться у тих же фондах, що й документи обліку злочинів окупантів (обласних НК). Здебільшого, вони структуровані за районами області й обласного центру. При цьому у кількох справах зібрані актові документи, які фіксували злочини німців проти життя громадян. Ряд справ об’єднують актові документи про майнові втрати мирного населення, акти про втрати підприємств і галузей економіки.

Отже, обсяг економічних збитків УРСР у цілому та ЗВУ зокрема розкриваються у документах значно більшої кількості фондів, ніж відомості про людські втрати. Підрахунки втрат народного господарства проводила не тільки УРНК, а й чисельні комісії, які створювалися на окремих підприємствах. Всі вони були підзвітні УРНК, яка своєю чергою, звітувала перед Держпла- ном УРСР. Обліком втрат відповідних галузей народного господарства займалися й окремі наркомати, документи яких також зберігаються у фондах ЦДАВО України. Документи обласних відділів НК та виконкомів значно деталізують та конкретизують облікову документацію центральних установ УРСР. Вони фіксують не лише безпосередньо втрати економіки (промисловості, сільського господарства), а й масштаби знищення та пограбування окупантами культурних надбань окремих областей. Результати роботи УРНК та комісій окремих наркоматів використовувалися як під час планування розвитку та відбудови господарства, так і при складанні репараційних вимог до Німеччини та її союзників. Тому документація обліку економічних втрат УРСР за роки окупації є, загалом, достовірною та повною. Вона висвітлює обсяг пограбування та експлуатації Рейхом окупованої території України й є надійним джерелом для вивчення цього питання.