з яких не просто стали справжніми мовноестетичними знахідками окремих авторів, а й увійшли до загального мовного фонду українців) неможливе без їх лексикографічного опису. Втім, у вітчизняному мовознавстві словники т.зв. неологічної лексики представлені лише поодинокими зразками, незважаючи на те, що останнім часом суттєво посилилась загальна тенденція до лексикографічного опису мови. Лише протягом 90-х років ХХ – початку ХХІ ст. створено чимало різних за предметом і методикою опису словників (див. список словників на с.90–93). Загалом не випадково дослідники вважають, що ХХ століття можна з повним правом назвати епохою лексикографії, оскільки саме в цей час лексикографія склалась як самостійна галузь мовознавства, що має власне теоретичне підґрунтя і практичне застосування [Эслон 2001: 176]. Збільшення кількості лексикографічних видань дає підстави говорити про роль у сучасному інтелектуальному житті нації словникового мислення, яке забезпечує перекодування інформації в словникові тексти, текстові словникові одиниці. Система сучасного словникового мислення відбиває особливості розвитку людського пізнання [Єрмоленко 2003: 163]. Важливу роль у цьому мають відігравати й спеціальні словники індивідуально-авторських номінацій, про необхідність і доцільність створення котрих (словників) неодноразово зазначалося у науковій літературі з проблем лексикографії, починаючи ще з 50-х років ХХ ст. [Фельдман 1957; Котелова 1978; Калинкин 1999; Девкин 2000 та ін.]. Це завдання і досі залишається актуальним, оскільки у сучасному українському мовознавстві словники авторських неологізмів є, по суті, лексикографічною лакуною, заповнення котрої – справа вкрай необхідна і невідкладна.
Отож, метою пропонованої праці є здійснення лексикографічного опису корпусу індивідуально-авторських лексичних новотворів, засвідчених в українському поетичному словнику ХХ століття.
Основними завданнями дослідження є такі:
-висвітлити актуальні проблеми теорії оказіональності, що опрацьовуються на сучасному етапі розвитку мовознавчої науки;
-з’ясувати лінгвістичну природу індивідуально-авторського слова;
-проаналізувати основні етапи в історії дослідження неологічної лексики в українському мовознавстві;
-подати стислу характеристику вітчизняних лексикографічних студій оказіонального слова;
-визначити теоретичні засади лексикографічного опису авторських лексичних новотворів;
-розробити структуру словникової статті;
-укласти короткий словник індивідуально-авторських лексичних новотворів.
Структура книги. Праця складається із двох взаємопов’язаних частин, перша з яких – теоретична – висвітлює основні проблеми українського поетичного словникарства в аспекті лексикографічного опису неологічної лексики; у другій – вміщено інструктивні матеріали до “Короткого словника авторських неологізмів в українській поезії ХХ століття” і власне словник, що нараховує понад 6000 одиниць.
Пропонована праця є результатом тривалої дослідницької і лексикографічної роботи; теоретичний і фактичний матеріал дослідження активно використовувався у навчальному процесі, зокрема, у викладанні сучасної української літературної мови, при проведенні спецкурсів та спецсемінарів на факультеті української філології Рівненського державного гуманітарного університету.
Автор цілком усвідомлює, що це дослідження є лише одним із перших кроків на шляху лексикографічного опрацювання ще остаточно не вивчених і належним чином не осмислених унікальних одиниць – авторських неологізмів, котрі є органічними складниками української поетичної лексики і своєрідними, специфічними репре-зентантами історії розвитку літературної мови ХХ ст. На часі – створення повного словника авторських неологізмів сучасної поезії, матеріали ж цієї праці, сподіваємося, знайдуть своє застосування у подальших наукових студіях вітчизняних лексикографів.
Подяки
Висловлюю глибоку вдячність людям, які безпосередньо причетні до створення цієї праці й матеріалізації мого творчого задуму, передусім – вельмишановним Учителям (не тільки в науці, а й у житті):
Арнольдові Панасовичу Грищенку, доктору філологічних наук, професорові, дійсному членові АПН України, заслуженому діячеві науки і техніки України, завідувачу кафедри української мови Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, моєму науковому консультантові й редактору книги, – за чуйне і водночас строге наукове керівництво, постійну моральну підтримку і за прихильне ставлення до моїх “оказіональних уподобань”;
Світлані Яківні Єрмоленко, доктору філологічних наук, професорові, заввідділу стилістики та культури мови Інституту української мови НАН України, – за творчу і життєву наснагу, яка щедро дарувалася мені при кожній нашій зустрічі, за цінні консультації й поради щодо поліпшення змісту і структури “Короткого словника авторських неологізмів в українській поезії ХХ століття”;
Каленикові Федоровичу Шульжуку, доктору філологічних наук, професору, дійсному членові АН вищої школи України, завідувачу кафедри української мови Рівненського державного гуманітарного університету, – за надану свого часу можливість працювати на очолюваній ним кафедрі, за створення сприятливих умов для здійснення наукового дослідження і за віру в мій насправді дуже скромний творчий потенціал;
Русланові Михайловичу Постоловському, професорові, ректорові Рівненського державного гуманітарного університету, – за постійну турботу про наукове майбутнє університету, за надані умови (часові і технічні) для завершення (бодай у першій редакції) цього дослідження.
Щиро дякую глибокошановним рецензентам праці – докторам філологічних наук, професорам М.Я.Плющ (Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова), Л.І.Шевченко (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка); доктору філології, ад’юнктові кафедри україністики Ягеллонського університету (м.Краків, Польща) п.Б.Зінкевич-Томанек за люб’язно надану мені можливість попрацювати з фондами бібліотек – університету та її власної; кандидатові філологічних наук, доценту, завідувачу кафедри культури української мови та історії Волинського державного університету ім. Лесі Українки С.К.Богдан – за цінні поради щодо стилістичного оформлення окремих частин книги; кандидатові філологічних наук, докторанту кафедри української літератури РДГУ Р.Л.Тхорук – за надання для роботи над книгою рідкісних видань першоджерел; кандидатові філологічних наук, доценту кафедри теорії літератури і славістики РДГУ А.Л.Матчук, кандидатові філологічних наук, доцентові,