Бесіда з елементами психологічного тренінгу про становлення відповідальності

Безвідповідальним одноголосно було прийнято нехтувати здоров’ям чи навіть життям дитини і піти розважатися з однолітками, бодай би навіть старша сестра і переживала за те, що коїться вдома і що може статися за час її відсутності. Згадуючи випадки, коли вони самі виявили відповідальність чи безвідповідальність, підлітки намагалися проаналізувати і поділитися з оточуючими, який отримали в результаті цього досвід і як до нього поставилися, що корисного винесли з пережитого.

Після обговорення відповідей, інтерпретацій відповідальної і безвідповідальної людини усі разом роблять висновки. Деякі думки однієї з груп учасників бесіди: «Відповідальність – це обов’язок». «Скоріше – це почуття». «Ні, це - якість характеру». «Гарне почуття, коли все виходить». «Відповідальним потрібно бути перед іншими насамперед тому, що вони чекають від тебе якоїсь справи, виконання обов'язків». «Думаю, відповідати слід перед собою, адже не хтось, а саме я сам щось виконую й за щось відповідаю». «Коли я дію правильно, то в мене приємні переживання: я радію своїм досягненням». «Це стан душі, поклик серця». «Відповідальна людина має совість і ніколи не вчинить проти неї». «Така людина поважає інших, вона стримана, акуратна, не ображає і не принижує інших своєю поведінкою, виконує свої обов’язки і обіцянки». «Зовнішній вигляд не завжди відповідає тому, що всередині, в душі». «Людина може бути гарною зовні, але жорстокою, без совісті» і т. д.

Більш загальний висновок групи: «Відповідальність – це почуття, гарні переживання, якість особистості. Це коли відповідаєш перед самим собою й тими, хто чекає відповідальності від тебе. Відповідальна людина має совість, вчиняє по совісті, прислухається до власного серця. Проявляється в акуратному зовнішньому вигляді, у своєчасному й сумлінному виконанні доручених справ. Вона повинна проявлятися у всіх ситуаціях. Приносить радість».

Наприкінці бесіди ми запропонували дітям притчі. За допомогою притчі людина «занурюється» в себе, уявляє потік думок діючих персонажів, наприклад, гусені, мудрого старця чи дурня. Притча нагадує людині, що вона сама несе відповідальність за своє життя, спроможна контролювати свою поведінку, допомагає  усвідомити власні приховані здібності й творчі ресурси, відділити добро від зла. Для прикладу наведемо кілька притч, які ми пропонували підліткам для розуміння ними особистої відповідальності, формування здатності критично ставитись до будь-якого зовнішньому впливу, авторитету. Ознакою, що між учасниками бесіди досягнуте взаєморозуміння, було те, що діти вголос майже дослівно вимовляли кінцівку притчі.

Притча 1. Про метелика.

В давнину жив-був один мудрець, до котрого люди приходили за порадою. Усім він допомагав, люди йому довіряли і дуже поважали його вік, життєвий досвід і мудрість. Якось одна заздрісна людина вирішила ославити мудреця у присутності багатьох людей. Заздрісник і хитрун придумав цілий план, як саме це зробити: “Я піймаю метелика і в закритих долонях принесу мудрецю, потім запитаю його, як він думає, живий у мене в руках метелик чи мертвий. Якщо мудрець скаже, що живий, я стисну щільно долоні, роздавлю метелика й, розкривши руки, скажу, що наш великий мудрець помилився. Якщо мудрець скаже, що метелик мертвий, я розкрию долоні, метелик вилетить живий і неушкоджений і скажу, що наш великий мудрець помилився”. Так і зробив заздрісник, піймав метелика і пішов до мудреця. Коли він запитав мудреця, який у нього в долонях метелик, мудрець відповів: (після паузи - відповідь підлітків: «Який ти сам», «Все залежить від тебе») «Все в твоїх руках».

Притча 2. Про двох вовків.

Колись давно старий індієць розповів своєму онуку одну життєву істину.

– Всередині кожної людини йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк являє собою зло – заздрість, ревнощі, смуток, егоїзм, амбіції, брехня. Другий вовк представляє добро – мир, любов, надію, люб’язність, істину, доброту, вірність.

Маленький індієць, зворушений до глибини душі словами діда, на деяку мить замислився, а потім запитав:

– А який вовк у кінці перемагає?

Обличчя старого індійця торкнулася ледь помітна посмішка і він відповів: (Передує відповідь дітей: «Добро, яке є в твоєму серці», «Те, що ти сам хочеш»)

– Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.

На етапі закінчення бесіди бажано послабити напругу, яка виникла під час спілкування і виразити подяку за плідну співпрацю.

Вирішальне значення для спілкування у майбутньому підлітків з тим самим соціальним педагогом або ж на певну тему взагалі (у нашому випадку на тему відповідальності) має так званий етап виходу з контакту - етап “останнього враження”. Важливо, щоб у дітей виникло відчуття «ми». «Коли ми ще зустрінемося і поведемо розмову на тему відповідальності?» - таке запитання учнів свідчить про певний рівень довіри до співрозмовника і задоволеність від зустрічі.

Висновки. Бесіда будувалася на умовах високої активності всіх учасників та включала елементи психологічноготренінгу, що давало учням можливість аргументувати власні позиції. Така форма роботи включала ігри, вправи, малювання, обговорення творів художньої літератури і проблемних ситуацій. Як