Безготівкові розрахунки

Більш ширше поняття «безготівкових розрахунків» наведене в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, згідно якої безготівкових розрахунків – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, при чому ці розрахунки проводяться банками на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в паперовому вигляді.

Необхідною умовою проведення безготівкових розрахунків є наявність у платника і ортимувача коштів рахунку у банку.

Кожна з форм безготівкових розрахунків має свої переваги і проблеми. Розрахунки платіжними дорученнями завжди прості, зручні і забезпечують швидке здійснення платежу. Але, вони мають і недолік – не гарантують платіж постачальнику. Щоб подолати цей недолік в банківській практиці використовуються розрахунки акцептованими банком платіжними дорученнями. Також в останній час дуже широко стала використовуватися попередня оплата поставок.

Відносно новою, мало розповсюдженою формою розрахунків є розрахунки платіжними вимогами-дорученнями. Такі розрахунки дозволяють закріпити договірну дисципліну, дозволить ширше упровадити акцепт матеріальних цінностей та визволити установи банків, обслуговуючих постачальника та покупця від формального контролю за правильністю оформлення документів і документообігу. Але вони потребують вдосконалення в напрямку збільшення відповідальності платника, прискорення документообігу, використання фінансових санкцій.

Розповсюдженою формою розрахунків в ринковій економіці є акредитивна форма розрахунків. Це сама безпечна й надійна форма розрахунків, при якій більша доля відповідності лягає на банки. Ця форма розрахунків більш вигідна для постачальника, ніж для покупця, тому що останній несе видатки по відкриттю акредитиву, крім того, сума, на яку відкритий акредитив, вилучається з обороту до виплати по ньому, що є негативним для підприємства.

Від правильного вибору форми безготівкових розрахунків залежить точність оцінки діяльності підприємства, виконання його планових завдань, своєчасність отримання коштів, оперативність і правильність утворення відповідних фондів.

Важливою складовою системи безготівкових розрахунків є контроль установ банків за додержанням правил розрахунків, а також за станом розрахунків у народному господарстві.

 

Контроль здійснюється у процесі проведення операцій з безготівкових розрахунків шляхом періодичної перевірки розрахункових документів, аналізу балансів та інших звітних матеріалів підприємств і перевірок у них на місцях.

Підприємства (платники та одержувачі коштів) зі свого боку також мають контролювати проведення безготівкових розрахунків. Підприємство, яке не дотримується встановлених строків платежів, згідно із Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» має сплачувати на користь одержувачів коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. У разі затримки зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта банки також сплачують на користь одержувачів грошових коштів пеню у розмірі, передбаченому угодою про проведення касово-розрахункових операцій.

Відповідальність за необґрунтованість безспірного стягнення або безакцептного списання коштів, за недостовірність даних, вказаних у розрахункових документах, згідно з нормами цивільного законодавства (статті 203, 440 тощо Цивільного кодексу України) має застосовуватись у вигляді відшкодування заподіяних безпідставним безспірним стягненням або безакцептним списанням збитків.

Особливого значення у практиці передачі боргів набувають векселі у разі простроченої кредиторської заборгованості, погашенні остаточної частини заборгованості за розрахунками під час заліку взаємозаборгованості. Вексель може забезпечити значно інтенсивнішу систему боротьби з неплатежами та заборгованістю. Крім того, вексель можна застосовувати в міжнародних кредитних відносинах, тому необхідно налагодити функціонування вексельного обігу на основі сучасного міжнародного вексельного права.

 

 

Розрахункові видносини в Україні так як і національна економіка України знаходиться на етапі становлення. Саме тому, як раз зараз необхідно правильні основи розрахункових видносин, вибрати правильні шляхи їх розвитку і привести у відповідність до нових умов розвитку і життя нормативно-правову базу.

В умовах риноквого господарювання, винекнення підприємств різних форм власності в здійснені розрахунків усунено зайву централізацію, регламентацію, уніфіковано порядок їх здійснення. Однак, здійснюючи розрахунки, як підприємства, так і кредитні установи зобов'занні суворо дотримуватись чинних законодавчих актів, банківських правил, сприяти прискоренню платежів та зміцненню розрахункової дісципліни.

В сучасних умовах гроші є невід'ємним атрибутом господарського життя. Тому всі угоди, які пов'язані з поставкою матеріальних цінностей і наданням послуг, завершуються грошовими розрахунками. Останні можуть приймати, як готівкову, так і безготівкову форму розрахунку.

Організація грошових розрахунків з використанням безготівкових грошей є більш переважливою, на відміну від розрахунків із застосуванням готівкових, грошей, оскільки в першому випадку досягається значна економія на «издержках обращения».

Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяє розгалуженна гілка банків, а також зацікавленність держави в їх розвитку.

Таким чином безготівкові розрахунки – це грошові розрахунки шляхом запису по рахункам в банках, коли гроші списуються з рахунку платника і зараховуються на рахунок отримувача. Безготівкові розрахунки в господарстві організовані по визначеній системі, під якою розуміють сукупність принципів організації безготівкових розрахунків, вимог, що застосовуються до їх організації, визначених певними умовами господарювання, а також форм і способів розрахунків і пов'язаного з ними обігу документів.

Безготівкові розрахунки – розрахунки, що проводяться без готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обігу. Безготівкові розрахунки здійснюються за двома основними грошовими потоками. Це по-перше, надходження грошових коштів на рахунок; по-друге, витрачання коштів з рахунку.

У сучасних умовах використовуються такі основні форми безготівоквих розрахунків:

- платіжне доручення;

- платіжні вимоги – доручення;

- чеки;

- акредитив;

- платіжні вимоги;

- векселя;

- інкасові доручення (розпорядження).

Форми безготівкових розрахунків розрізняють залежно від характеру і змісту відповідних розрахункових документів.

Народногосподарське значення безготівкових розрахунків полягає у прискорені обігу грошових і фінансових коштів, забезпеченні в максимально короткий час грошової компенсації виробникам-власникам поставленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

Отже, питання розрахункових документів, є досить актуальним на сьогоднишній час. Воно є дуже важливим для розвитку національної економіки, і потребує більш чіткої законодавчої регламентації. На мою думку в законодавстві треба більше уваги приділяти таким формам безготівкових розрахунків як чеки, акредитив і виксель.

Стабільність фінансової системи України і національної економіки безпосередьо пов'язана зі стабільністю розрахункової системи, тобто з наяністю надійного механізму платежів, що дозволяють безперебійно здійснювати розрахункові операції.

 

 

1. Алексійчук В. А. Гроші та кредит в системі відтворення АПК. К. : АУ, 1999. -383 с.

2. Бандурка О. М., Коробов М. Я. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. – К. : Либідь, 1998. – 312 с,

3. Гальчинський А. С. Теорія грошей. Навчально-методичний посібник. -К. : Основи, 1998. -413 с.

4. Гарасим П. М., Кізима А. Я., Хомин П. Я. Фінансовий облік і звітність на підприємствах різних галузей: Навчальний посібник/За ред. Хомина П. Я. – Тернопіль: Астон, 2000. – 288 с.

5. Городній М. М. та ін. Агроекологія – К. : Вища школа, 1993. – 416 с,

6. Гроші і кредит: Підручник / за ред. Проф. Б. С. Івасіва. -Тернопіль: Карт- бланш, 2000. – 510 с.

7. Економічна енциклопедія: У 3-х тт. і Редкол. : С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К. : Видавничий центр «Академія», 2000 – 2001.

8. Злобін Ю. А. Основи екологій. – К. : Лібра, 1998. – 248 с.

9. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. №388/5559 від 25. 04. 2001р.

10. Інструкція про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів. Капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від 21, 12. 1999р. № 893/4186.

11. П. Лагутін В. Д. Гроші та грошовий обіг: Навчальний посібник. -К. : Товариство «знання», КОО, 1998. – 169 с.

12. Лайко П. Т., Ляшенко Ю. Г. Фінанси АПК: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів – К. : Діло, 2000. – 225 с.

13. Лях А. М. Про методику визначення коефіцієнтів фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств /7 Економіка АПК. – 2001. – №1. – С. 67 – 69.

14. Марич П. М., Гриципа О. В., Форми безготівкових розрахунків. – Лекція. - ЛСГІ, 1995. -37 с.

15. Мец В. О. економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. – К. : 1999. – 140 с.

16. Огійчук М. Ф. та ін. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник / За ред. проф М. Ф. Огійчука – К. 6 Аграрна освіта, 2001. -605 с.

17. Пістун І. Д., Піщенюк В. Ф. Безпека життєдіяльності. -Львів. : вид. «Світ», 1995. -228 с.

18. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою правління НБУ № 24 від 19. 02. 2001р.

19. Полозенко Д. В. Механізм безготівкових розрахунків в умовах ринку /7 Фінанси України. – 1996. -№ 5. – С. 13-16.

20. Попов В. М. Гроші та закони їх обігу. – К. „ 1994. – 121 с.

21. Пряник Г. М. Охорона праці. – К. : Урожай, 1994. -271 с,

22. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. – Львів: ЛБЇ НБУ, 2000. – 485 с.

23. Фінанси підприємств: Підручник /За ред. Поддерьогіна, 2-е видав, перероб і допрацьов. – К. : КНЄУ, 1999. – 384 с.