Безготівкові розрахунки

2. Розрахунковий чек, на лицевій стороні якого по діагоналі однією або двома рисами зроблено перекреслення (просування) або зроблені спеціальні надписи “розрахунковий”. Банк не сплачує по розрахункових чеках готівку. Оплата проводиться тільки в безготівковому порядку. Перекреслення такого напису не береться до уваги.

3. В багатьох країнах застосовуються види розрахункових чеків, які мають назву кросовані чеки. Кросування робиться двома паралельними лініями на лицьовому боці чеку. Допустиме тільки одне кросування. Кросування може бути загальним, якщо між лініями нема ніяких позначок або є позначка “банк” або спеціальним, якщо між лініями вписано найменування платника. За чеком, що має загальне кросування, можна сплатити кошти платником тільки банку або своєму клієнту. Держатель чека, що має спеціальне кросування може пред’явити його тільки банку, який вказаний між лініями. Банк може приймати кросований чек тільки від свого клієнта або від другого банка.

Акредитив.

Акредитив – це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта зобов'язаний виконати платіж третій особі за поставлені товари (роботи, послуги) або надати повноваження іншому (виконавчому) банку здійснити цей платіж.

В акредитивній формі розрахунків беруть участь:

заявник акредитива – платник, що звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива;

банк-емітент – банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту;

виконуючий банк, що здійснює платіж за акредитивом;

бенефіціар – юридична особа, на користь якої виставлений акредитив.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків визначаються договором між бенефіціаром і заявником акредитива.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

а) покритий – акредитив, для здійснення платежів при якому завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку емітента або виконавчому банку;

б) непокритий – акредитив, оплата за яким у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви поділяються на відкличні та безвідкличні. На кожному акредитиві має бути зазначено, відкличний він чи безвідкличний. Якщо такого позначення немає, акредитив вважається безвідкличним.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов договору, відмови в гарантуванні платежу).

Усі розпорядження про зміну умов відкличного акредитива заявник передає бенефіціару тільки через банк-емітент який повідомляє про це виконавчий банк, а останній – бенефіцара.

Виконавчий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива.

Виконавчий банк зобов'язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті виконавчим банком, до отримання останнім повідомлення про зміни або анулювання акредитива.

Безвідкличний акредитив – це акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Відносини між банком-емітентом і виконавчим банком регулюються кореспондентськими договорами, в яких передбачаються розміри комісійних за авізування та інші витрати, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.

Умови акредитива мають бути складені таким чином, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з іншого – забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитивну форму розрахунків.

Для відкриття акредитива, депонованого у виконавчому банку, платник подає заяву в 4 примірниках, а при відкритті акредитива. депонованого у банку – емітента – у 3 примірниках.

Схема документообігу при розрахунках акредитивами

Між постачальником і платником укладається договір

Платник подає банку-емітенту заяву для відкриття акредетиву

Банк-емітент на підставі заяви перераховує кошти з рахунка платника на аналітичемй рахунок “Розрахунки акредетивами”.

Банк-емітент повідомляє банк бенефіціара про відкриття акредетива.

Банк бенефіціара повідомляє постачальника про відкриття й умови акредетива.

Бенефіціар відвантажує платнику товар, виконує роботи, надає послуги.

Бенефіціар подає необхідні документи, передбачені умовами акредетива, в обслуговуючий банк.

Банк бенефіціара надсилає спецзв’язком реєстр документів разом з іншими документами за акредетивом до банку-емітента.

Банк-емітент після перевірки виконання усіх умов акредетива на підставі реєстру документів списує кошти з аналітичного рахунка “Розрахунки акредетивами”.

Банк-емітент перераховує кошти на рахунок бенефіціара.

У разі отримання негативної відповіді або її ненадходження виконавчий банк повертає всі документи за акредитивом бенефіціару з написом на першому примірнику реєстру про причини їх повернення за підписами головного бухгалтера і виконавця, засвідченими штампом банку.

У разі якщо умовами акредитива передбачений акцепт заявника акредитива, то уповноважена особа заявника має подати виконавчому банку:

- паспорт або інший документ що його заміняє;

- зразок свого підпису, завірений заявником акредитива, якщо такого немає у виконавчому банку;

- доручення, видані заявником, що відкрив акредитив, щодо його повноважень.

 

 

 

Обєктом дослідження є ТОВ «АПК Савинська», що знаходиться за адресою: Харківська обл., Балаклійський район, с. м. т. Савинці, вул. Савинське шоссе 1.

Керує підприємством Липовий Юрій Іванович. Виробнича потужність переробки цукрового буряка на ТОВ «АПК «Савинська» – 3200 тонн за добу, місткість призаводського бурякопункту – 112,