Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
432
Мова:
Українська
style="text-align: justify;">3)комплекс заходів щодо підтримки, зміцнення й відновлення здоров’я індивідуума;
4)комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію відновлення, росту і розвитку підростаючого покоління.
XV. До групи статевих хвороб, які викликаються вірусами належать:
1)кандидоз на статевих органах;
2)короста;
3)генітальний герпес, СНІД;
4)сифіліс, гонорея.
XVI. До бактеріальної групи захворювань, які належать до статевих хвороб відносяться:
1) сифіліс, гонорея;
2) генітальний герпес, СНІД;
3) короста;
4) кандидоз на статевих органах.
XVII. До паразитарної групи захворювань, які належать до статевих хвороб відносяться:
1)генітальний герпес, СНІД;
2)сифіліс, гонорея;
3)кандидоз на статевих органах;
4)короста.
XVIII. До грибкової групи захворювань, які належать до статевих хвороб відносяться:
1)кандидоз на статевих органах;
2)короста;
3)генітальний герпес, СНІД;
4)сифіліс, гонорея.
XIX. ВІЛ не передається через:
1)статевий контакт з інфікованою людиною;
2)переливання крові та пересадки органів та тканин;
3)купання в басейні;
4)неодноразовому використанні голок та шприців наркоманами.
XX. Психічна залежність – це:
1)бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою;
2)стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків;
3)адаптаційний стан, який проявляється в зниженні інтенсивності реакції організму на ту саму кількість наркотику;
4)зміна одної чи декілька функцій організму.
XXI. Фізична залежність – це:
1)адаптаційний стан, який проявляється в зниженні інтенсивності реакції організму на ту саму кількість наркотику;
2)зміна одної чи декілька функцій організму;
3)стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків;
4)бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою.
XXII. Толерантність – це:
1)зміна одної чи декілька функцій організму;
2)адаптаційний стан, який проявляється в зниженні інтенсивності реакції організму на ту саму кількість наркотику;
3)бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою;
4)стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків.
XXIII. До наркотиків, які пригнічують діяльність центральної нервової системи відносяться:
1)амфетаміни, кокаїн, гашиш;
2)опіати, барбітурати;
3)марихуана, мускатний горіх;
4)мескалін, псилоцибін.
XXIV. До наркотиків, які збуджують діяльність центральної нервової системи належать:
1) опіати, барбітурати;
2) мескалін, псилоцибін;
3) амфетаміни, кокаїн, гашиш;
4) марихуана, мускатний горіх.
XXV. До наркотиків, які викликають галюцинації належать:
1)мескалін, псилоцибін;
2)амфетаміни, кокаїн, гашиш;
3)опіати, барбітурати;
4)кокаїн, гашиш.
XXVI. Залежність характеризують:
1)бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою;
2)сильне бажання або непереборна потреба (нав'язливий стан) подальшого прийому наркотику, а також спроби отримати його за будь-яку ціну;
3)стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків;
4)незначна тенденція (або її відсутність) до збільшення дозування.
XXVII. Звикання характеризують:
1)сильне бажання або непереборна потреба (нав'язливий стан) подальшого прийому наркотику, а також спроби отримати його за будь-яку ціну;
2)тенденція збільшення дозування через розвиток залежності;
3)стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків;
4)бажання подальшого прийому наркотику
Тема 4. Невідкладна допомога при нещасних випадках.
І. Перша медична допомога:
1) це заходи, що мають за мету порятунок життя травмованого або попередження появи важких наслідків ураження і виникнення ускладнень;
2) має своїм основним призначенням боротьбу із розладами, загрозливими для життя, попередження травматичного шоку і боротьбу з ним;
3) має наступні основні завдання: профілактику шоку і боротьбу з ним; усунення безпосередньо загрозливих для життя наслідків ураження (кровотечі, розлад дихання та ін.); попередження розвитку інфекції в рані; підготовку до подальшого транспортування;
4) має завдання усунення важких загрозливих для життя наслідків уражень, боротьбу з ускладненнями і їх профілактику, а також створення найбільш сприятливих умов для подальшого лікування.
ІІ. Долікарська допомога:
1) має наступні основні завдання: профілактику шоку і боротьбу з ним; усунення безпосередньо загрозливих для життя наслідків ураження (кровотечі, розлад дихання та ін.); попередження розвитку інфекції в рані; підготовку до подальшого транспортування;
2) це заходи, що мають за мету порятунок життя травмованого або попередження появи важких наслідків ураження і виникнення ускладнень;
3) має своїм основним призначенням боротьбу із розладами, загрозливими для життя, попередження травматичного шоку і боротьбу з ним;
4) має завдання усунення важких загрозливих для життя наслідків уражень, боротьбу з ускладненнями і їх профілактику, а також створення найбільш сприятливих умов для подальшого лікування.
ІІІ. Перша лікарська допомога:
1) має своїм основним призначенням боротьбу із розладами, загрозливими для життя, попередження травматичного шоку і боротьбу з ним;
2) це заходи, що мають за мету порятунок життя травмованого або попередження появи важких наслідків ураження і виникнення ускладнень;
3) має завдання усунення важких загрозливих для життя наслідків уражень, боротьбу з ускладненнями і їх профілактику, а також створення найбільш сприятливих умов для подальшого лікування;
4) має наступні основні завдання: профілактику шоку і боротьбу з ним; усунення безпосередньо загрозливих для життя наслідків ураження (кровотечі, розлад дихання та ін.); попередження