Безпека життєдіяльності, охорона праці

Предмет:

Охорона праці

Тип роботи:

Навчальний посібник

К-сть сторінок:

432

Мова:

Українська

Оцінка:

justify;">1)заходи організаційно-управлінського характеру, в тому числі контроль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки, стимулювання безпечної роботи та поведінки;

2)порівняння витрат на конкретні заходи та засоби або певний їх комплекс та рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження;

3)кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов;

4)розробка та використання спеціальних засобів захисту.

XIX. Шляхи управління ризиком передбачають:

1)повну або часткову відмову від робіт, операцій та систем, які мають високий ступінь небезпеки;

2)порівняння витрат на конкретні заходи та засоби або певний їх комплекс та рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження;

3)встановлення мінімуму при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери.

4)аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю.

XХ. Попередній аналіз небезпек – це:

1) порівняння витрат на конкретні заходи та засоби або певний їх комплекс та рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження;

2) заходи організаційно-управлінського характеру, в тому числі контроль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки, стимулювання безпечної роботи та поведінки;

3) аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю;

4) встановлення якісного та кількісного значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов.

XХІ. Прийнятним вважається:

1)такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та со¬ціальні можливості на даному етапі свого розвитку;

2)максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат;

3)настільки малий рівень, який перебуває в межах допустимих відхилень природного рівня;

4)такий рівень ризику, який має мінімум при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери.

XХІІ. Гранично допустимий ризик – це:

1)настільки малий рівень, який перебуває в межах допустимих відхилень природного рівня;

2)такий рівень ризику, який має мінімум при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери;

3)такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та со¬ціальні можливості на даному етапі свого розвитку;

4)максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.

Тема 2. Фізіологічні та психологічні критерії безпеки людини.

I. Організм людини – це:

1) сукупність взаємодіючих утворень периферичної і центральної нервової системи, які здійснюють сприйняття та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму;

2) сукупність тілесних (соматичних) і фізіологічних систем;

3) сукупність структур в організмі, яка об'єднує діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем;

4) система, що зв'язує між собою всі системи і частини тіла в єдине ціле.

IІ. Нервова система – :

1) бере участь у прийманні, опрацюванні та аналізі будь-якої інформації, що надходить із зовнішнього та внутрішнього середовищ;

2) це сукупність структур в організмі, яка об'єднує діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем;

3) це сукупність взаємодіючих утворень периферичної і центральної нервової системи, які здійснюють сприйняття та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму;

4) це сукупність тілесних (соматичних) і фізіологічних систем.

IІІ. Центральна нервова система – :

1)керує діяльністю внутрішніх органів;

2)бере участь у прийманні, опрацюванні та аналізі будь-якої інформації, що надходить із зовнішнього та внутрішнього середовищ;

3)це сукупність тілесних (соматичних) і фізіологічних систем;

4)це сукупність взаємодіючих утворень периферичної і центральної нервової системи, які здійснюють сприйняття та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму.

IV. Вегетативна нервова система - :

1)це сукупність тілесних (соматичних) і фізіологічних систем;

2)бере участь у прийманні, опрацюванні та аналізі будь-якої інформації, що надходить із зовнішнього та внутрішнього середовищ;

3)керує діяльністю внутрішніх органів;

4)це сукупність взаємодіючих утворень периферичної і центральної нервової системи, які здійснюють сприйняття та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму.

V. Аналізатори – це:

1)сукупність взаємодіючих утворень периферичної і центральної нервової системи, які здійснюють сприйняття та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму;

2)сприймаючі утвори, в яких відбувається перетворення енергії подразника в процес збудження;

3)сукупність структур в організмі, яка об'єднує діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем;

4)сукупність тілесних (соматичних) і фізіологічних систем.

VI. Рецептори – це:

1) сукупність структур в організмі, яка об'єднує діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем;

2) сукупність тілесних (соматичних) і фізіологічних систем;

3) сприймаючі утвори, в яких відбувається перетворення енергії подразника в процес збудження;

4) сукупність взаємодіючих утворень периферичної і центральної нервової системи, які здійснюють сприйняття та аналіз інформації