Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Безпека життєдіяльності, охорона праці

Предмет: 
Охорона праці
Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
432
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ґрунтах та листяні насадження на дуже сухих і сухих ґрунтах;

II - сильна - хвойні насадження на сирих і мокрих ґрунтах;
III - мала - листяні насадження на світлих, вологих, сирих, мокрих і заплавних ґрунтах.
 
Визначаючи радіуси виникнення пожеж потрібно брати до уваги, що вони дійсні для високої прозорості атмосфери і низької вологості горючих матеріалів. За інших умов розміри зон виникнення пожеж будуть значно меншими. Орієнтовно поширення зон пожеж у населених пунктах і в лісі можна розрахувати за формулою:
 
де Lбезп - відстань від полум'я, на якій практично не відчувається агресивний вплив теплового випромінювання; h - очікувана або фактична висота полум'я.
Якщо, наприклад, лісопожежній команді необхідно переїхати через населений пункт, де висота полум'я може бути до 20 м, то при ширині вулиці 30 м безпечна відстань від полум'я становитиме:
 
Оцінюючи обстановку, яка складається в районі масових пожеж, потрібно мати на увазі, що щільність диму за висотою не однакова. Найбільшого значення вона досягає в шарі від 0,5 до 5-10 м над поверхнею землі.
Для орієнтовного визначення радіусів зон виникнення пожеж залежно від матеріалів можна скористатися даними табл. 13.1.
Таблиця 13.1
Радіуси спалахування деяких об'єктів (ймовірність 50 %) при чистому повітрі (видимість до 100 км) без снігу, км
Об'єктиПотужність ядерного вибуху, Мт
0,20,61,03,0
Деревина соснова трухлява2,8-4,73,8-6,65,0-8,77,6-13,2
Опале листя, стружка
соснова4,1-7,36,2-12,08,6-15,812,5-21,5
Опала хвоя3,5-5,75,4-8,67,0-12,410,0-17,0
Суха рослинність4,6-8,26,8-12,59,3-16,214,0-22,0
Будівлі, вкриті соломою5,3-8,67,6-12,510,1-16,615,0-23,1
Будівлі дерев'яні, штабелі
Пиломатеріали, дерев'яна тара4,2-7,16,1-11,58,2-15,312,5-21,2
Житлові будівлі4,7-8,06,7-12,09,1-15,614,0-22,0
Автомобілі5,3-8,67,0-12,09,3-16,213,0-21,0
Примітки:
1. Перша цифра - при наземному вибуху, друга - при повітряному. 
2. При сніговому покриві радіуси ураження у 1,5-2 рази менші. 
3. При меншій прозорості повітря вводяться коефіцієнти: 
- добра прозорість - видимість до 50 км, К = 0,98;
- середня прозорість - видимість до 20 км, К = 0,8;
- легкий серпанок - видимість до 10 км, К = 0,66; 
- сильний дим - видимість до 6 км, К = 0,36;
- дуже сильний дим, туман - видимість до 1 км, К = 0,12.
 
Основний фактор, який зменшує прозорість атмосфери - це водяні пари. Вночі вологість досягає максимальної величини - понад 80 % і значно знижується (до 20-25%) на 16 год.
Пожежна обстановка значною мірою визначається не тільки пожежною готовністю горючого матеріалу, масштабами запалювальної зброї або ядерного вибуху, а й умовами поширення світлового і теплового випромінювання в атмосфері, від чого залежать розміри зон виникнення пожеж (табл. 13.2). У населених пунктах радіуси зон виникнення пожеж на 20 - 30 % менші, ніж у лісі.
Таблиця 13.2.
Поправкові коефіцієнти для визначення радіусів зон виникнення пожеж залежно від прозорості атмосфери
Прозорість атмосфериПоправковий коефіцієнт
Ясно (видимість великих предметів у денні години понад 20 км)
Легкий серпанок (видимість великих предметів у денний час понад 10 км)
Середній серпанок (видимість великих предметів у денний час понад 4 км)
Легкий дим (видимість великих предметів у денний час понад 2 км)
Густий дим (видимість великих предметів у денний час менше 1 км)1,0
0,85
0,7
0,3
0,1
 
Важливою закономірністю розвитку лісових і степових пожеж є залежність їх інтенсивності від добових змін атмосферних умов, насамперед від температури і вологості повітря та швидкості вітру.
 
 
Рис. 13.1. Добова зміна відносної вологості повітря: 1 - у хмарну погоду; 2 - в ясну погоду.
 
Влітку в лісах середньої зони температура починає підвищуватися з 4-5-ї год ранку і досягає максимуму з 13 до 16 год, а потім знижується. Приблизно так само змінюється і відносна вологість повітря. О 15-16-й год вона мінімальна, а о 5-й год досягає 98 % (рис. 13.1). Це веде до зміни вологості надґрунтового покриву і відповідно його здатності до загорання.
Вологість горючих матеріалів досягає максимуму в період з 3-ї до 7-ї год. Суттєвий вплив на розвиток пожеж має напрямок добової зміни вітрів.
Таким чином, найбільш сприятливі умови для розвитку пожеж виникають удень, посилення пожеж починається о 9-10 год і триває до 17-18 год. Вночі горіння у 5- 10 разів повільніше, ніж удень. Вітер збільшує випаровування, постачає в місця горіння більшу кількість кисню, сприяючи процесу горіння.
У посушливий період року основними факторами, які впливають на поширення пожеж, є вологість повітря р і швидкість вітру V. Залежно від цих умов розрізняють три ступені пожежі, які характеризують так:
- високий ступінь - низові й верхові пожежі. Висота полум'я може досягати 20-50м. Швидкість поширення пожежі понад 6 км/год. Внаслідок перенесення іскор і головешок нові осередки пожежі можуть виникнути на відстані 500-1500 м. Необхідна термінова евакуація населення і формувань із зони поширення пожежі;
- середній ступінь - пожежа середньої сили. Висота полум'я 1-2 м. Швидкість поширення 200 м/год;
- слабкий ступінь - висота полум'я 0,5-1,5 м. Швидкість поширення до 200 м/год. Така
Фото Капча