Безпека життєдіяльності, охорона праці

Для підтримання допустимих теплових, вологих і газових параметрів повітря протягом всього часу перебування людей у сховищах встановлюють припливні й припливно-витяжні вентиляційні установки, які мають забезпечувати нормальну роботу за режимом чистої вентиляції протягом 48 год і в режимі фільтровентиляції - 12 год (табл. 13.14 – 13.15).

 

 

Таблиця 13.14.

Гранично допустимі параметри повітря у сховищі

ПараметриВ районах з t < 25 °СВ районах з t > 25 °С

Чиста вентиляціяФільтровентиляціяРегенераціяЧиста вентиляціяФільтровентиляціяРегене

рація

Температура, °С27-2829-30до 3128-3030-31до 32

Відносна вологість, %80-85до 90до 9075-90до 90до 90

Ефективна температура,

°С272929,5283030,5

Вміст кисню,

%19-201918-1919—201918-19

Вміст вуглекислого газу,%123123

 

Таблиця 13.15

Норми подачі повітря у сховище

Розрахункові параметри зовнішнього повітряНорма повітря на одну людину, м3

Температура, °СТепловиділення, ккалПри режимі

чистої вентиляціїПри режимі фільтровентиляції

До 25До 10,572

20-2510,5-12,5102

25-3012, 5-1414-

Більше 3012,5—1420Розрахунком (до 8)

 

Розрахунки постачання повітря у сховищах потрібно робити згідно з режимами та обладнанням сховищ фільтровентиляційними та регенеративними установками.

Норми зовнішнього повітря на одну людину, що подається у сховище для людини на 1 год, такі:

при "Режимі І":

- при температурі повітря до 20 °С - 8 м3;

- при температурі повітря 20-25 °С - 10 м3;

- при температурі повітря 25-30 °С - 11 м3;

- при температурі повітря 30 °С - 13 мя;

при "Режимі II":

-2 м3 на людину;

- 5 м3 на людину, що працює у пункті управління.

Фільтровентиляційні агрегати ФВК-І, ФВК-ІІ застосовуються при температурі повітря не більше 25 °С з місткістю сховища до 600 осіб, а при температурі повітря від 25 °С і більше 30 °С - з місткістю сховища 450 і 300 осіб.

У великих сховищах, крім ФВК-І і ФВК-ІІ встановлюються електроручні вентилятори ЕРВ-72-2 і ЕРВ-72-3 із фільтрами ФП-100 і ПФП-1000, які працюють лише в "Режимі Н" відповідно — 900-1300 і 1300-1800 м3/год.

Виходячи з цих даних, а також кількості агрегатів проводяться розрахунки подачі повітря в сховище залежно від кількості людей в ньому.

Література: 6Б, 23Б, 14Д, 20Д, 21Д, 22Д.

 

 

 

Тема 14. Підвищення стійкості роботи об'єкта господарювання

 

Питання, які розглядаються

1.Зміст поняття "стійкість роботи об’єкта господарської діяльності".

2.Шляхи підвищення стійкості об’єктів господарювання.

3.Фактори, які забезпечують стійкість функціонування підприємства у надзвичайних ситуаціях.

4.Способи підвищення стійкості об’єктів господарювання.

 

1. Зміст поняття "стійкість роботи об’єкта господарської діяльності".

В останні роки поряд із заходами, що спрямовані на забезпечення охорони природного середовища, проводиться робота, яка передбачає не тільки підготовку до ліквідації НС, а й підвищення стійкості роботи об’єкта господарської діяльності (ОГД) у НС.

Необхідно підкреслити, що складність виробництва сучасного озброєння потребує широкої кооперації галузей виробництва. При цьому підвищується залежність підприємства одного від другого. Значні руйнування на ОГД і великі втрати серед населення можуть стати причиною різкого зменшення випуску сільськогосподарської і військової продукції, що в свою чергу знизить боєздатність Армії.

Тому, підвищення стійкості роботи ОГД і забезпечення стійких виробничих зв’язків в умовах НС (війни) є особливо важливим питанням і складає одне із головних завдань ЦЗ.

Під стійкістю роботи об’єкта розуміють здатність його під час НС випускати продукцію у запланованому обсязі і номенклатурі, а у випадках впливу на об’єкт вражаючих факторів – в мінімально короткі терміни відновити своє виробництво.

Для об’єктів, що не виробляють матеріальні цінності (транспорт, зв’язок), під стійкістю їх роботи розуміють здатність виконувати свої функції у НС.

На стійкість роботи промислового об’єкта в умовах НС впливають такі фактори:

- надійність захисту робітників і службовців від сучасних засобів ураження; 

- здатність інженерно-технічного комплексу (ІТК) протистояти дії вражаючих факторів ядерної зброї;

- надійність систем постачання всім необхідним для виготовлення запланованої продукції (паливо, вода, газ, електроенергія та інше);

- стійкість управління виробництвом;

- готовність підприємства до проведення робіт по відновленню порушеного виробництва.

 

2.Шляхи підвищення стійкості об’єктів господарювання.

Основні шляхи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів у надзвичайних умовах мирного і воєнного часів: 

- забезпечення надійного захисту робітників і службовців від ЗМУ (засобів масового ураження); 

- захист виробничих фондів від вражаючих факторів ЗМУ, в тому числі і від вторинних;

- підвищення надійності і оперативності управлінням виробництвом і ЦЗ;

- забезпечення стійкості постачання підприємства електроенергією, газом, водою та інше;

- підготовка об’єкта до проведення відновлювальних робіт.

Підвищення стійкості роботи промислових підприємств в умовах НС мирного і воєнного часів досягається завчасним проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних і організаційних заходів.

Інженерно-технічні заходи (ІТЗ) включають комплекс робіт по підвищенню міцності і надійності будинків, споруд комунально-енергетичних систем, матеріально-технічних запасів.

Технологічні заходи спрямовані