Безпека життєдіяльності, охорона праці

Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань об'єкта (підприємства)

Площа об'єкта, км2Ступінь руйнування об'єктаПротяжність комунікацій, м/км2

СереднійСильнийПовний

12/33/55/9

23/44/66/12

33/55/77/145000/10 000

44/67/1310/20

55/810/1913/27

108/1619/3727/55

 

Всі аварії і відключення інженерних мереж і комунікацій беруться за 100 %, а структура така: водозабезпечення - 20 %, каналізація – 20 %, електропостачання – 20%, газопостачання – 25 %, теплопостачання - 15 %.

Тривалість проведення невідкладних робіт одного виду (Т) у годинах визначається за формулою

 

де В1 - коефіцієнт, що враховує умови роботи на загазованій, задимленій території та за інших несприятливих факторів, який приймається за 1,4-2,0; В2 - коефіцієнт, що враховує роботу в нічний час, дорівнює 1,3-1,4; W - імовірний обсяг роботи, який визначається розрахунком або за таблицями; П - продуктивність формування при виконанні конкретного виду роботи, що визначається розрахунком або за таблицями.

 

5.Інженерна оцінка захисту працівників об'єкта. 

Визначення місткості захисних споруд. Площу приміщення (за підлогою), призначеного для укриття людей, розраховують на одну особу в розмірі 0,5 м2 - при двоярусному, 4 м2 - при триярусному розміщенні нар. Внутрішній об'єм приміщень має становити не менше ніж 1,5 м3 на людину. Висота приміщень має бути не більше 3,5 м. Двоярусні ліжка встановлюються при висоті від 2,15 до 2,9 м, триярусні - при висоті 2,9 м і більше.

У робочих приміщеннях пунктів управління має бути 2 м2 на одного працюючого, місця для сидінь повинні мати розмір 0,45 х 0,45 м, а для лежання - 0,55 х 1,8 м.

При двоярусному розміщенні кількість місць для лежання - 20 %, а при триярусному - 30 %.

Сховище має бути розраховане так, щоб укрити найбільшу працюючу зміну і місткість визначається сумою місць для сидіння і лежання.

Розрахунки проводять у такій послідовності.

1. Визначається загальна площа основних та допоміжних приміщень:

 

де S1 і S2 - площі основних приміщень;

 

де S3, S4, S5 - площі допоміжних приміщень.

2. Визначається місткість сховища згідно з площею при двоярусному розташуванні ліжок:

 

де Мs - місткість сховища;

0,5 м2 - норма на одну людину при двоярусному розміщенні.

3. Визначається місткість сховища з урахуванням об'єму всіх приміщень:

 

де Мv - місткість сховища за об'ємом всіх приміщень; 1,5 м3 - норма об'єму приміщення на одну людину; h - висота приміщень, м.

Одержані дані за площею Мs та за об'ємом Мv порівнюються і визначається фактична (розрахункова) місткість. Ця місткість (а це кількість місць) Мф мінімальна із цих двох величин.

Після цього визначаємо коефіцієнт місткості захисної споруди:

 

де N - кількість осіб персоналу працюючої зміни, що підлягає укриттю.

Провівши розрахунки, необхідно зробити висновки:

- якщо Км > 1, то захисна споруда забезпечує всю працюючу зміну;

- якщо Км < 1, то місць мало для працюючої зміни і потрібно передбачити будівництво або пристосування наявних приміщень для решти працівників зміни.

Визначення захисних властивостей захисних споруд. Послідовність оцінки захисних споруд від радіаційного ураження така.

Визначається максимальний рівень радіації Рмшж. Це можна визначити за даними розвідки або за таблицями.

Визначається коефіцієнт ослаблення дози радіації захисної споруди. Цей коефіцієнт залежить від матеріалу, товщини перекриття та розташування захисної споруди (вбудована, чи розташована окремо). Коефіцієнт визначається за формулою

 

де Косл - коефіцієнт ослаблення дози радіації; Кр - коефіцієнт розміщення (для сховищ, окремо розташованих за межами забудови - 1, в межах забудови - 2, для сховищ вбудованих у будинках: для стін - 2, для перекриттів - 4, для сховищ вбудованих у виробничих спорудах або житловому кварталі: для стін - 4, для перекриттів - 8; h - товщина захисного шару сховища, м, d - товщина шару половинного ослаблення матеріалу перекриття захисного шару, см за табл. 13.13.

Таблиця 13.13

Шар половинного ослаблення радіації різних матеріалів, d, см

МатеріалГустина ϼ, г/см3Товщина шару, см

у-випромінювання проникаючої радіаціїу-випромінювання радіоактивного забрудненнянейтронів

Залізо, сталь7,831,811,5

Свинець11,321,3—1,812

Скло1,4-7,7—

Вапняк2,78,510        —

Цегла звичайна1,614,4139,1

Кладка цегляна1,5158,710,0

Цегла саманна1,5_14—

Ґрунт1,614,48,112,0

Мерзлий ґрунт1,2-1,5—10—12—

Глина утрамбована2,06116,3     —

Бетон2,3105,612,0

Кладка бутова2,49,65,4

Склоплаик1,712,08,04,0

Поліетилен0,9524,014,02,7

Лід0,92614,53,0

Дерево (залежно0,733

від породи)20—409,7

 

Після цього визначається можлива максимальна доза опромінення на відкритій місцевості території об'єкта при одноразовому опроміненні за 4 доби:

 

де Двідкр - доза опромінення - Р; tп - час початку опромінення; tк - час закінчення опромінення.

Тепер визначається необхідний коефіцієнт ослаблення захисної споруди, за умови, що одноразова доза не повинна перевищувати 50 рентген:

 

де Rосл.необх - необхідний коефіцієнт ослаблення; Двідкр — доза опромінення на відкритій місцевості; 50 Р - одноразова доза опромінення за 4 доби.

Визначений коефіцієнт ослаблення порівнюється з необхідним коефіцієнтом ослаблення. Якщо визначений коефіцієнт ослаблення більший за необхідний