Безпека життєдіяльності, охорона праці

• гуманітарні (філософія, культурологія, лінгвістика);
• природничі (математика, фізика, хімія, біологія);
• інженерні науки (опір матеріалів, електротехніка, електроніка та ін.);
• науки про людину (медицина, психологія, педагогіка);
• науки про суспільство (соціологія, економіка, право).

Гуманітарні, природничі, інженерні науки про людину та про суспільство є складовими галузі знань, яка зветься безпекою життєдіяльності, свого роду корінням генеалогічного дерева знань у сфері безпеки життєдіяльності. З цього коріння «проросли» екологічна культура, соціальна екологія, соціальна та комунальна гігієна та інші науки.

Кроною цього дерева є охорона праці, пожежна безпека, інженерна психологія, цивільна оборона, основи медичних знань, охорона навколишнього природного середовища, промислова екологія і багато інших дисциплін.

Поняття «життєдіяльність» складається з двох слів - «життя» і «діяльність», тому з'ясуємо спочатку зміст кожного з них.

Життя — це одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення.

Діяльність є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища.

Отже, під життєдіяльністю розуміється властивість людини не просто діяти в життєвому середовищі, яке її оточує, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей.

Безпеку можна визначити як стан діяльності, за якого з визначеною ймовірністю виключено прояв небезпек або ж відсутня надзвичайна небезпека. 

Безпека життєдіяльності (БЖД) - це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек.

Основні проблеми безпеки життєдіяльності людини зводяться до комплексу заходів щодо захисту, раціонального використання природних ресурсів і відновлення живої природи (рослинний і тваринний світ) і неживої (ґрунт, вода, атмосфера, надра, клімат та ін.).

 

3.Принципи та методи забезпечення безпеки життєдіяльності. Принципи та методи забезпечення безпеки життєдіяльності визначаються наступним чином:

1.Безперервне забезпечення фізіологічних процесів організму людини повітрям, питною водою, продуктами харчування, теплом, світлом тощо.

2.Взаємозв'язок і взаємозалежність з навколишнім середовищем. Життєдіяльність забезпечується такими факторами навколишнього середовища, як параметри споживання, енергоресурси, корисні копалини, продукти харчування, елементи штучного середовища тощо.

3.Раціональна організація праці за ціллю, часом, місцем і нормами. Грамотна організація праці передбачає управління, принципи організації, цілі і завдання, засоби праці, виробничу діяльність і результати праці. Порушення норм праці, технологічних процесів, моральне і фізичне за старіння засобів виробництва, як правило, призводять до аварійних ситуацій.

4.Матеріальне заохочення при організації життєдіяльності. Певний вплив на продуктивність праці мають також індивідуальні особливості працівників, їх фізіологічні та психологічні можливості, параметри навколишнього середовища, технічні та організаційні умови.

5.Захист здоров'я, меж і умов життєдіяльності. Для реалізації цього принципу людство створило спеціальні інститути: медичного забезпечення, екологічного захисту, оборони, моралі та ін.

6.Ліквідація негативних наслідків життєдіяльності.

 

4.Способи та проблеми забезпечення безпеки життєдіяльності 

Способи забезпечення безпеки життєдіяльності. 

Кожен принцип має певну кількість способів його реалізації. Найбільш типовими з них є:

1. Усі види трудової діяльності, практики.
2. Способи розробки і створення засобів праці, забезпечення безпечних умов праці.
3. Забезпечення життєдіяльності людини параметрами штучного середовища.
4. Здоровий спосіб життя, профілактика здоров'я, відпочинок.
5. Оптимальне обмеження параметрів споживання ресурсів, забезпечення і поповнення їх.
6. Функціонування захисних систем у звичайних умовах і в умовах виникнення різних небезпек.

Основні функції БЖД повинні забезпечити безпеку життєдіяльності людини, охорону навколишнього середовища через:

• опис життєвого простору, його зонування за значеннями негативних чинників на основі експертизи джерел негативних впливів, їх взаємного розташування та режиму дії, а також із урахуванням кліматичних, географічних та інших особливостей регіону або зони діяльності;
• формування вимог безпеки до джерел негативних чинників — їх гранично допустимих викидів, енергетичних впливів, допустимого ризику та ін.;
• організацію моніторингу стану навколишнього середовища та контролю джерел негативних впливів;
• розробку та використання систем захисту;
• реалізацію заходів щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
• навчання населення основам БЖД, підготовку спеціалістів усіх рівнів і видів діяльності.

Проблеми забезпечення безпеки життєдіяльності. Небезпека для життя людини може виникнути як в надзвичайних ситуаціях, так і в звичайних умовах середовища буття. При цьому життєдіяльність може бути не тільки частково порушена, але й повністю зупинена. Такий стан висуває вирішення проблеми забезпечення безпеки життєдіяльності в різних ситуаціях. Умовно можна виділити такі дві групи:

1. Забезпечення безпеки життєдіяльності в нормальних умовах середовища.

2. Забезпечення безпеки життєдіяльності в надзвичайних умовах.

До першої групи можна віднести вирішення проблем за такими напрямками:

1)охорона здоров'я;

2)охорона та захист кордонів;

3)охорона прав людини і громадського порядку;

4)охорона праці;

5)захист навколишнього середовища.

До другої групи можна віднести вирішення проблем за такими напрямками: 

1) захист населення в надзвичайних ситуаціях;

2)запобігання або зниження наслідків надзвичайних ситуацій.

Отже, прийнятні умови життєдіяльності людини великою мірою ґрунтуються