Білоголова українська порода в історичному аспекті

Нашими дослідженнями доведено, що молочна продуктивність корів білоголової української породи, поза впливу ліній, залежить також від спадковості бугая-плідника та поєднуваності батьківської основи. Так, середній надій дочок бугая-плідника Злака лінії Рєзвого 33 становить 3907 кг, а бугая-плідника Принца цієї ж лінії -5502 кг за високого коефіцієнту мінливості ознаки (43, 12 і 25, 27%). Аналогічні дані одержані й по інших лініях породи, що підтверджує можливість підвищення надоїв корів білоголової української породи за рахунок виявлення кращих варіантів підбору тварин за чистопородного розведення. Вміст молочного жиру в молоці корів в середньому по стаду становив 3, 6% за несуттєвої різниці між лініями та окремими плідниками.

Оцінювання корів-первісток ліній Рєзвого 33, Жаргуна 157, Озона 417 і Марта 171 дало змогу виявити різницю між тваринами різного походження і довести можливість генетичного поліпшення стада на основі добору тварин за основною ознакою продуктивності – надоєм за першу лактацію. При середній продуктивності корів-первісток досліджуваних ліній на рівні 4239 кг, найбільш продуктивними виявилися дочки лінії Марта 171 і Озона 417. Проте в кожній лінії є плідники, які забезпечують різну молочну продуктивність своїм дочкам. В розрізі бугаїв-плідників досліджуваних ліній найвищий надій коровам – первісткам за 305 днів лактації – 4736 кг, забезпечує бугай – плідник Чардаш лінії Рєзвого 33, хоча інший плідник цієї ж лінії – Злак, характеризується найменшим надоєм дочок – 2199кг за середнього показнику по лінії 4049 кг й стаду – 4239 кг (табл. 2).

Таблиця 2

Молочна продуктивність корів – первісток білоголової української породи в залежності від лінії

 

Корови-первістки, дочки бугаїв-плідників лінії Озона 417, характеризувалися найвищою вирівняністю показників надою серед ровесниць стада, що слід враховувати при вдосконаленні стада та створенні однорідної популяції. Так, середній надій первісток вказаної лінії становить 4255 кг з межами показнику 4129 – 4327 кг, в той час як корови лінії Рєзвого при середніх надоях 4049 кг мали ліміти показнику 2199 – 4736 кг. Ще більшою мінливістю надоїв корів за першу лактацію характризується заводське стадо в цілому, без урахування походження корів (lim 1687-6626кг). Така ситуація узгоджується із мінімальною кількістю нетелів у стаді та можливістю вибракування тих корів, чия продуктивність нижча стандарту породи.

Висновки. Моніторинг білоголової української породи молочного напряму продуктивності в процесі її історичного розвитку підтверджує можливість значного підвищення надою корів методами внутрішньопородної селекції, а отже ї її інтенсивного використання при виробництві продукції, що вважається основним чинником функціонування породи в сучасних ринкових умовах. Найбільшу увагу при розведенні тварин даної породи слід звернути на добір телят та нетелів за живою масою у відповідності до вимог стандарту породи за переважаючої селекції корів за надоями за першу лактації. Найбільш інформативним показником підбору в стаді слід вважати поєднуваність батьківської основи, оскільки належність бугаїв-плідників до однієї й тієї ж лінії не гарантує високу продуктивності у потомків.

На перспективу породу бажано вдосконалювати лише методами чистопородного розведення, тим більше що проблем із спермою бугаїв-плідників даної породи немає. Племінному заводу необхідно присвоїти статус «генофондного стада», за умови дотримання даним суб’єктом племінної справи у тваринництві вимог щодо утримання тварин та рівня вирощування племінного молодняка.

 

 

1. Бірюкова, К. С. Білоголова українська порода / К. С. Бірюкова // Племінна робота з породами великої рогатої худоби. – К., 1963. – С. 272-293.
2. Буркат, В. Відтворити симентальську м’ясну худобу / В. Буркат, В. Сірокуров // Тваринництво України. – 1994. – № 3. – С. 5.
3. Винничук, Д. Т. Сохранить аборигенные породы. Пути оптимизации системы производственного скрещивания крупного рогатого скота / Д. Т. Винничук // Новое сельское хозяйство. – 2004. – № 2. – С. 68-69.
4. Вепринцев, Б. Н. Проблема сохранения генофонда / Б. В. Вепринцев, Н. Н. Ротт. – М. : Знание, 1985. – 63 с.
5. Войтенко, С. Л. Генофонд порід тварин Полтавщини та ризики втрати місцевих популяцій Вісник Полтавської державної аграрної академії / С. Л. Войтенко. – 2015. – №1-2. – С. 60-64.
6. Войтенко, С. Л. Ризики втрати місцевих вітчизняних порід свиней та великої рогатої худоби / С. Л. Войтенко, Л. В. Вишневський // Науковий вісник Національного університету біоресурсів та природокористування. – 2014. – № 202. – С. 186-191.
7. Генетика, селекция и биотехнология в скотоводстве / М. В. Зубец, В. П. Буркат, Ю. Ф. Мельник, М. Я. Ефименко и др. – К. : «БМТ», 1997. – 722 с.
8. Збереження симентальської і створення червоно-рябої породи / Ю. Рубан, І. Герасименко, І. Гирман [та ін. ] // Тваринництво України. – 1993. – № 6. – С. 2-3.
9. Зубець, М. В. Система племінної роботи як засіб виробництва при формуванні порід, що відповідають вимогам ринку / М. В. Зубець, С. Ю. Рубан // Розведення і генетика тварин. – 2010. – Вип. 44. – С. 3-10.
10. Ефименко, М. Я. Проблемы породообразовательного процесса в животноводстве / М. Я. Єфименко, Б. Е. Подоба, Р. А. Стоянов // Вісник аграрної науки. – 1999. – № 5. – С. 26-30.
11. Конвенція про збереження біологічного різноманіття. Ріо-де-Жанейро, 1992: ратифікована Закoнoм України № 257-94 ВР від 29. 11. 1994 р. – 21 с.
12. Кравченко, М. А. Про племінну роботу з білоголовою українською худобою / М. А. Кравченко // Соціалістичне тваринництво. – 1958. – № 10. – С. 43-49.
13. Кругляк, А. П. Українська червоно-ряба молочна порода – результат реалізації нової теорії у скотарстві / А. П. Кругляк, О. Д. Бірюкова, Г. С. Коваленко, Т. О. Кругляк / Розведення і генетики тварин. – 2015. – №50. – С. 39-48.
14. Пешук, Л. В. Сохраним генофонд красного скота Украины /Л. В. Пешук // Використання трансплантації ембріонів в селекції і відтворенні сільськогосподарських тварин: матер. міжнар. наук. -вироб. конф. -Асканія-Нова, 1997. – С. 120-122.
15. Програма збереження генофонду основних видів сільськогосподарських тварин в Україні на період до 2015 року / Ю. Ф. Мельник, Д. М. Микитюк, О. В. Білоус та ін. – К. : Арістей, 2009 – 132 с.
16. Розв’язання проблеми збереження генетичного різноманіття у тваринництві України / М. В. Зубець, В. П. Буркат, І. В. Гузєв та ін. // Вісник аграрної науки. – 2008. – № 12. – С. 7-10.
17. Стан і перспективи порідного удосконалення молочного скотарства і відновлення системи селекції бугаїв / М. І. Бащенко, Ю. П. Полупан, С. Ю. Рубан, І. В. Базишина // Розведення і генетика тварин. – 2012. – Вип. 46. – С. 79-83.
18. ФилиповськийО. К. Матеріяли обслідування білоголової колонійської раси великої рогатої худоби / О. К. Филиповський, В. П. Устьянцев, З. М. Бик, Б. Л. Бломквіст. – К., 1929. – Вип. № 31. – 358 с.