Бізнес-план ТзОВ "МакаронЧик"

З 1955 р. по 1990 р. виробництво макаронних виробів в Україні постійно зростало. В окремі роки їх було виготовлено таку кількість (див. таблицю 1. 1) :

 

Таблиця 1/1

Виробництво макаронів в Україні (1955-1990рр.) 

Рік19551965197519851990

Тис. т140222256330360

 

Починаючи з 1990 р., щорічне виробництво макаронних виробів зменшувалось (див. таблицю 1. 2) :

 

Таблиця 1.2

Виробництво макаронів в Україні (1995-2012рр.) 

Рік199519971999200220042006200820102012

Тис. т23314215511599, 7108113116106

 

Нині Україна за обсягом виробництва макаронних виробів знаходиться на рівні Польщі і втричі поступається Німеччині і Франції.

Найбільше макаронних виробів виготовляється в Хмельницькій і Київській областях, у 2012 р. – відповідно 22 і 20 тис. т, або 20 і 17% від загальної кількості в країні. В Автономній республіці Крим було виготовлено їх понад 12 тис. т, Чернігівській і Донецькій областях – відповідно 10 і 8 тис. т. На згадані області і АР Крим припадало понад 2/3 обсягу виробництва макаронних виробів у країні. Дуже мало макаронних виробів продукується у Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській областях. Провідними виробниками макаронних виробів в Україні є ВАТ «Київська макаронна фабрика», ЗАТ «Хмельницька макаронна фабрика». У 2012 р. ними було продуковано щомісяця відповідно 1, 8-2, 0 і 1, 6-1, 8 тис. т цієї продукції. Багато макаронних виробів виготовляють ВАТ «Чернігівська макаронна фабрика», «Сімферопольська макаронна фабрика» і ЗАТ «Донецька макаронна фабрика» – приблизно по 900, 800 і 600 ту місяць відповідно. На згадані п'ять підприємств припадає понад 1/3 загальнодержавного обсягу виробництва макаронних виробів.

Виробництво макаронних виробів в Рівненській області представляють: ТзОВ «Млинівські макарони», ВАТ «Костопільхарчпром», ТзОВ «Радивилів-хлібмак», а також невелика кількість дрібних підприємств.

Споживання макаронних виробів в Україні становить від 5 до 6 кг у рік. Обсяги споживання цієї продукції залежать від урожайності картоплі, овочів і плодів. В урожайні на цю продукцію роки споживання макаронних виробів зменшується, і навпаки, в неврожайні – збільшується. Споживання макаронних виробів неоднакове також протягом року. У літній та осінній періоди воно менше, у зимовий і весняний – більше.

 

 

За свідченнями сучасної науки, їжа виконує в організмі людини подвійну функцію: є джерелом енергії і одночасно слугує постачальником незамінних харчових речовин для побудови живих структур і регуляції обміну речовин. Макаронні вироби – продукти, які дістають висушуванням до 13% -ї вологості і нижче, тіста з макаронного борошна і води із збагачувачами або без них. Для виготовлення макаронних виробів ми використовуватимемо такі сировини й матеріали: борошно, воду, додаткову сировину.

Борошно. Стандарт на макаронні вироби 875-92 передбачає використання основною сировиною пшеничне борошно вищого ґатунку і 1-го сортів. Вироби кращої якості, які матимуть янтарно-жовтий або солом'яно-жовтий колір виходитимуть з макаронного борошна вищого ґатунку (крупи). Крупа – це борошно, одержане в результаті помелу зерна твердої пшениці ГОСТ 12307-66 або м'якої склоподібної пшениці ГОСТ 12306-66. З макаронної муки I сорту (напівкрупа твердої або м'якої пшениці) виходитимуть вироби з коричневим відтінком. Для макаронних виробів велику роль грає колір борошна. Чим інтенсивніше жовтий відтінок її, тим будуть привабливіші макарони. Вони будуть янтарно-жовтого кольору. Оптимальний вміст клейковини в макаронному борошні – 25-28%. Борошно не повинно мати великої величини зольності, оскільки це показник наявності в ньому частинок оболонок (відрубистих частинок) і периферійних частинок ендосперма. Таке борошно має багато темних включень. З борошна, що має велику кількість зольності виходять темніші макарони.

Вода. Для замісу макаронного тіста використовуватимемо питну воду, що задовольняє вимогам ГОСТ 2874-82.

Жорсткість води не робить помітного впливу на якість готових виробів.

Додаткова сировина. Частина макаронних виробів вироблятиметься з добавками. Добавки підрозділяються на збагачувальні і смакові.

Смакові добавки. Надаватимуть макаронам специфічного смаку і кольору. До них віднесемо овочеві і фруктові пасти.

Збагачувальні добавки підвищуватимуть харчову цінність макаронів, часто також змінюючи їх смак і колір. Частіше всього використовуватимемо: яйця курячі (ГОСТ 27583-88) ; меланж (MRTU 49/39-87) ; яєчний порошок (ГОСТ 2858-82), сухе цілісне молоко (ГОСТ 4495-87) ; знежирене молоко (ГОСТ 10970-87) ; сир (RST УРСР 248-90) ; вітаміни В1, В2 і PP.

За призначенням макаронні вироби поділятимуться на звичайні, дитячого і дієтичного харчування. В рецептуру макаронних виробів «Дитяче харчування» і шкільних входитимуть яйця і сухе незбиране молоко, в Артек – яйця і нежирний свіжий сир, у «Збагачену крупку» – казецит (молочний білок), гліцерофосфат заліза, вітаміни В1, B2 і PP.

Макаронні вироби розрізняють залежно від форми, довжини, ширини, діаметра. Виділяють чотири типи макаронних виробів: трубчасті, ниткоподібні (вермішель), стрічкоподібні (локшина), фігурні.

Наше підприємство буде виробляти стрічкоподібні макаронні вироби (локшина), які в свою чергу поділяються на підтипи залежно від поверхні і розмірів (довжини і ширини). Залежно від поверхні локшина може буде гладенькою та рифленою. Залежно від довжини локшину виготовлятимемо довгу (більше 20 см) і коротку (не менше ніж 2 см). Локшина буде мати різну ширину, але не меншу від 3 мм. Товщина локшини не буде