style="text-align: justify;">Крім оказіональних утворень-номінацій осіб, сучасний інформаційний дискурс рясніє новотворами, використовуваними для позначення не-осіб, які маніфестують як конкретні, так і абстрактні поняття. Наприклад: І якщо в минулому сторіччі Швеція була серед перших країн, які повністю оцінили переваги телефонного зв’язку, то за останні роки «інтернетизація» країни набула лідируючих обсягів (Сучасність) ; І що мені лишається, крім як вирушити в найближчу інтернет-кав’ярню, розташовану за 10 хв. від мого дому (Україна молода) ; Удар буде нанесено і по інтернет-оголошеннях невіртуальних інтимних послуг (Україна молода) і т. ін. При їх продукуванні так само використовуються здебільшого морфологічні способи словотворення: афіксація (абсурдизація, бомжизація, геймерство, кобзонство, емейлик, міністеріада, вертепіана), власне основоскладаня (кінопілотаж, кінолагуна, кінокраїна, карподефіцит) та основоскладання, що супроводжується суфіксацією (юлесуддя, холодомор, мозкоправ, мокселезнавство, цінопад), абревіація (літкущ, літвождь, літсуєта, літсайт, партобоз). Наприклад: Така система пільг – це тільки інвалідизація вищої освіти (Телебачення) ; Спочатку (ви пам’ятаєте?) відбулася арсенізація українських біг-бордів (Радіо) ; Спільнота фанатів ексцентричного лікаря, здається, навіть вигадала новий термін – хаусизм: влучний вислів чи жарт харизматичного лікаря, такий собі аналог афоризмові (Інтернет-видання) ; Закодована форма дугінізму досягає більшої частини російського населення, а також ОРТ за межами Росії щодня (Телебачення) ; Автор «цікавого мокселезнавства» розставляє на дорозі не просто червоні прапорці, а величезні полотнища (Телебачення) тощо.
З-поміж афіксальних оказіоналізмів у кількісному плані вирізняються віддієслівні похідні на зразок обдипломування, об’європеювання, джазування, кавування і т. ін. : Освітня криза в країні доходить до того, що деякі факультети можна спокійно називати факультетами обдипломування (Інтернет-видання) ; Джазування під кавування (Інтернет-видання). Такий суфікс спостерігається й у структурі оказіональних утвореннях, які ілюструють значно складніший процес продукування, а за дериваційну базу слугують і слова, й одиниці-конструкції: За Лінуксом стоїть благородна ідея. Настільки благородна в час, коли всі навколо намагаються займатися тільки баблозрубуванням, що аж дивно (Інтернет-видання) (баблозрубування ← бабло, зрубувати) ; Наші займаються на полі нічогонеробінням, детально копіюючи дураковаляння росіян (Телебачення) (нічогонеробіння ← нічого не робити; дураковаляння ← дурака валяти).
Примітним є те, що доволі часто оказіональні одиниці продукуються за однією й тією ж моделлю; препозитивний чи постпозитивний компонент має здатність повторюватися в ряді однотипних слів й набуває статусу так званого афіксоїда: У політиків сезонне загострення обіцянкоманії (Телебачення) ; Оскароманія почалася (Телебачення) ; Це просто капелюхопопея разом з капелюхоманією: дай скажу тобі на вушко, що вся справа в капелюшку! (Телебачення) ; Причина шпигуноманії теж неофіційно озвучувалася – скандал між профспілковим осередком і представниками інвестора (Український тиждень) тощо.
У ряді аналітичних матеріалів трапляються різні неузуальні утворення на позначення одного і того ж поняття: скажімо, для номінації поняття «шкідлива телевізійна інформація» використовуються оказіоналізми телебазар, телетріскотня, телепрання, телеплітки, телебруд і т. ін. : Телебазар замість аналітики (Інтернет-видання) ; Великою журналістикою тут і не пахне, адже це максимум телепрання чужих шкарпеток (Радіо) ; Після прослуховування радіо- і телетріскотні останніх вістей я пробував читати статтю <…>, і відклав: не читалося (Інтернет-видання).
Часто засобом створення оказіональних утворень є своєрідна гра слів, заміна однієї чи кількох літер (модифікація графічного оформлення) спричиняє увиразнення не лише семантики, але й функціонально-стилістичного потенціалу: Після того, як іпотека стала доступнішою, у багатьох співвітчизників у голові утворилась споживавка (Інтернет-видання), де споживавка ← спожи[вати] + вавка [в голові] (пор. : споживачка ← споживач ← споживати) ; КАНАЛізація Дунаю (Політика і культура), де КАНАЛізація ← канал + [канал]ізація.
Оказіональні репрезентанти предметності утворюються й від власних назв (льонінізм, кучманізм, путінізм, сердючкізм, нобелівщина, фаготка тощо) і за зразком власних назв: Чи на роду нам написано тягти цю, як казав поет, «планиду грузьку» країни Транзистії – Між морозною Євразією і ситою Шенгенією? (Україна молода) ; «Стой, хто ідіот?!» Кілька слів про країну Вахтерію (Український тиждень), де Шенгенія – «територія країн, об’єднаних дією Шенгенської зони; Транзистія – «країна, через яку проходить транзит, тобто Україна»; зі значенням «Україна» використовується й оказіоналізм Вахтерія: відбувається актуалізація іншої семи, зокрема «пропускати». Такі неузуальні одиниці не є поодинокими. Однак це вже тема окремої наукової розмови.
Насамкінець зауважимо: поява оказіональних утворень у сучасному інформаційному дискурсі зумовлена стрімким розвитком усіх царин суспільно-політичного життя. Неабияке значення відіграли демократизація суспільства та послаблення цензури, найновіші досягнення науки і техніки. Так, скажімо, «мобільний» прогрес сприяв утворенню таких оказіоналізмів, як-от: джинсер, діджусівець, самсунгізм, елджізм, нокіаізм і т. ін. : В одних телефонах трапляються відверті самсунгізми, а інші, зовсім далекі від LG, аж майорять елджізмами (Радіо) ; Нову техніку малювання Мінін назвав «есемесизм» і навіть вигадав підвиди – «самсунгізм» та «нокіаізм» – залежно від того, у якому мобільному працює (Інтернет-видання). І це далеко неповний перелік слів, покликаних до життя мобільним телефонним зв’язком. Попри те, що подекуди досить нелегко знайти мотивацію або обґрунтувати доцільність продукування тих чи тих оказіональних одиниць, інформаційники продовжують вдаватися до неординарних мовних засобів вираження позамовної дійсності, оскільки прагнуть бути насамперед почутими, прагнуть, аби їхню «продукцію» споживали. В історії кожного такого інноваційного явища простежуються два моменти: а) момент продукування новотвору окремим індивідом; б) момент перетворення інноваційної «продукції» на надбання колективу. Чи стануть ті або ті оказіональні утворення надбанням колективу – вирішуватиме узус. З’являються нові слова, і, відповідно, виникає потреба їх подальшого вивчення, системного і всебічного дослідження.
Список використаних джерел
- Колоїз Ж. В. Українська оказіональна деривація: [монографія] / Ж. В. Колоїз. – К. : Акцент, 2007. – 311 с.
- Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації) : [монографія] / О. А. Стишов. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2003. – 388 с.
Koloiz Z. V. The derivative peculiarities of occasional formations with meaning of objectivity in modern information discourse.
The article deals with occasional formations in the meaning of objectivity that are represented in modern information discourse, first of all in the language of the press, television, radio broadcasting, Internet resources. The author clears up their derivation and semantic peculiarities as well as their functions.
Key words: occasionalism, occasional formations, meaning of objectivity, information discourse, derivation base.
+3 8(066) 185-39-18
f