Діагностичне значення динамічного поверхневого натягу біологічних рідин при неврологічних захворюваннях

3. Провести кореляційні порівнянні між параметрами динамічного поверхневого натягу, в’язкоеластичності та релаксації сироватки крові і СМР у хворих з різними неврологічними захворюваннями (інфекційними, судинними, спондилогенними, пухлинними і травматичними).

4. Розробити диференціально-діагностичні і прогностичні критерії перебігу інфекційних, судинних, спондилогенних, пухлинних та травматичних неврологічних захворювань за даними динамічної міжфазної тензіореометрії біологічних рідин.

5. Виявити при інфекційних, судинних, спондилогенних, пухлинних та травматичних захворюваннях нервової системи білкові, ліпідні й вуглеводні чинники сироватки крові та СМР, які визначають фізико-хімічний стан біологічних рідин, маючи сурфактантні і поверхнево-інактивні властивості.

Об'єкт дослідження – зміни фізико-хімічних властивостей крові та СМР у хворих з інфекційними, судинними, спондилогенними, пухлинними та травматичними захворюваннями нервової системи.

Предмет дослідження – клінічні показники, параметри динамічної міжфазної тензіореометрії крові та СМР у хворих на інфекційні, судинні, спондилогенні, пухлинні та травматичні захворювання нервової системи, склад білкових, ліпідних та вуглеводних сурфактантів і поверхнево-інактивних речовин в біологічних рідинах, можливості диференціальної діагностики та прогнозування перебігу неврологічних хвороб за показниками ПН, в’язкоеластичності та релаксації сироватки і ліквору.

Методи дослідження: клініко-неврологічне обстеження, загальн-клінічні методи дослідження. Фізико-хімічні (параметри міжфазної тензіореометрії крові та СМР – динамічний ПН, в’язкоеластичність, релаксація), біохімічні (рівні глюкози, загального білка, білкових фракцій, фібриногену, холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів різної щільності в біологічних рідинах), імунологічні (концентрації С-реактивного протеїну, імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів), імуноферментні (вміст 2-мікроглобуліну), інструментальні (електроенцефалографія, комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія голови та хребта, ультразвукова допплерографія), статистичні (кореляційний, одно- і багатофакторний дисперсійний аналіз).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше виявлено зміни фізико-хімічного стану крові та СМР (динамічного ПН, в’язкоеластичності, релаксації) у хворих з інфекційними, судинними, спондилогенними, пухлинними та травматичними захворюваннями нервової системи за даними міжфазної тензіореометрії, що сприяють покращенню діагностики та прогнозуванню перебігу їх. Вперше визначено біофізичні властивості ліквору у хворих без патології нервової системи. Вперше виділено білкові, ліпідні та вуглеводні сурфактантні й поверхнево-інактивні речовини, що впливають на фізико-хімічні параметри біологічних рідин у хворих на неврологічні захворювання.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено диференціально-діагностичні і прогностичні критерії тяжкості перебігу інфекційних, судинних, спондилогенних, пухлинних та травматичних неврологічних захворювань за фізико-хімічними даними міжфазної тензіореометрії сироватки крові й СМР (динамічного ПН, в’язкоеластичності, релаксації).

Матеріали дисертаційної роботи впроваджено у практику неврологічних та нейрохірургічних відділень Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання, неврологічної клініки Донецького інституту невідкладної і відновної хірургії АМН України, нейрохірургічної клініки Донецького науково-дослідного інституту травматології і ортопедії, інфекційних відділень Донецької клінічної міської лікарні №1, Донецького міжнародного медичного фізико-хімічного центру, а також у педагогічний процес Донецького медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Внесок автора в отримані результати наукових досліджень є основним і полягає у підборі та обстеженні хворих з різноманітними неврологічними захворюваннями, виконанні спиномозкових пункцій, проведенні динамічної міжфазної тензіореометрії сироватки крові й СМР, здійсненні кореляційних співставлень між окремими фізико-хімічними параметрами і показниками білкового, ліпідного та вуглеводного обмінів, розробці диференціально-діагностичних та прогностичних критеріїв при інфекційних, судинних, спондилогенних, пухлинних, травматичних захворюваннях нервової системи. Автор самостійно проводила аналіз отриманих даних і статистичну обробку результатів.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедр неврології і медичної генетики з курсом нейрохірургії, дитячої неврології й рефлексотерапії, інфекційних хвороб та травматології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (квітень, 2003). Основні положення дисертаційної роботи обговорені на науковій конференції “Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні” (Полтава, 1996) міжнародному науковому семінарі “INTAS-INCO-Copernicus” (Київ, 1997), міжнародному науковому симпозіумі “Surface Science in Medicine and Biology” (Донецьк, 2000), засіданні Донецького обласного товариства неврологів (Донецьк, 2001), науковій конференції “Нейроінфекції та інші інфекційні хвороби” (Харків, 2001).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, серед яких 6 журнальних статей, 2 роботи у збірниках, 3 роботи у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, є одноосібними.

Структура й обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 170 сторінках (40 – список літератури). Складається із вступу, 6 розділів, в тому числі огляду літератури, матеріалу і методів дослідження, 4 розділів результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел літератури, котрий містить 333 найменування (166 кирилицею і 167 латиницею). Роботу ілюстровано 41 таблицею та 10 рисунками.

 

 

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням знаходився 141 хворий (87 чоловічої статі та 54 – жіночої) : з інфекційними захворюваннями нервової системи (менінгоенцефаліти, розсіяний склероз) – 37, з судинними (мозковий інсульт) – 9, зі спондилогенними (остеохондроз хребта) – 16, з пухлинними – 26, з травматичними (забій головного мозку) – 38. Групи пацієнтів не відрізнялися від контрольної за статтю. У віці до 30 років було обстежено 30, 5% хворих, у віці 30-50 років – 45, 4%, понад 50 років – 24, 1%. Середній вік пацієнтів зі спондилогенними захворюваннями виявився більшим, ніж такий у хворих контрольної групи (відповідно 47, 7±2, 99 років і 39, 0±2, 58 років; p=0, 034). Серед пацієнтів з ПГМ було 10 дітей у віці 3-7 років (у середньому 4, 7±0, 51 років), а серед хворих на ЧМТ – 6 дітей у віці 2-8 років