Діагностичні можливості комплексу тематичних психомалюнків у дослідженні глибинних аспектів психіки

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ

 

МОШЕНСЬКА ЛАРИСА ВАСИЛІВНА

 

УДК: 159. 9: 37. 015. 3

 

 

19. 00. 07- педагогічна та вікова психологія

 

 

Київ – 1998

 

Дисертацією є рукопис. 

Робота виконана у Черкаському державному університеті ім. Б. Хмельниць-кого Міністерства освіти України, м. Черкаси. 

Науковий керівник -доктор психологічних наук, професор, дійсний член АПН України Яценко Тамара Семенівна, Черкаський державний університет ім. Б. Хмельницького, завідуюча кафедрою психології. 

Офіційні опоненти: 

доктор психологічних наук, професор Балл Георгій Олексійович, Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, завідувач лабораторією методології та теорії психології, м. Київ; 

кандидат психологічних наук, доцент Шулдик Галина Олексіївна, Уманський педагогічний університет ім. П. Г. Тичини, завідуюча кафедрою психології, м. Умань. 

 

Провідна установа: 

Національний державний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Міністерство освіти України, м. Київ. 

Захист відбудеться “9” грудня 1998р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 451. 01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 254060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань. 

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (254060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9). 

Автореферат розісланий “3” листопада 1998р. 

 

 

Актуальність та доцільність дослідження. Актуальність проблеми вивчення діагностичних можливостей методики комплексу тематичних психомалюнків зумовлена необхідністю поповнення методичного інструментарію психологів-практиків методами, що передбачають цілісний підхід до дослідження внутрішньоособистісних характеристик з орієнтацією на глибинно-рефлексивне розуміння психіки. 

Практична психологія має на меті надання дієвої психологічної допомоги особистості, отже, повинна бути зорієнтована на дослідження і корекцію індивідуально неповторних якостей особистості з урахуванням розуміння глибинно-психологічних феноменів, що зумовлюють поведінку. Групові методи дослідження найбільшою мірою відповідають необхідним вимогам. Групова психотерапія почала розвиватися у Росії з 70-х років (Б.А. Бараш, Г.Л. Ісуріна та ін.). Пізніше стали відомі дослідження в галузі соціотренінгу (О.Г. Ковальов, Л.А. Петровська) і активного соціально-психологічного навчання (Ю.Н. Ємельянов, Т.С. Яценко). Незважаючи на подібність назв, методи соціально-психологічного тренінгу зорієнтовані на одержання учасниками соціально-перцептивних навичок і не ставлять своїм завданням вивчення глибинно-психологічних передумов труднощів спілкування. 

Робота психолога-практика не може здійснюватись без урахування закономірностей і характеристик несвідомої сфери. Традиційно методами дослідження несвідомого вважались проективні методики. Результати вивчення проективних методів подані у працях Л.Ф. Бурлачука, А. Корнера, Г. Ліндсея, Б. Мурштейна, Ю.С. Савенко, О.Г. Соколової та ін. 

Графічні проективні методики широко застосовуються у практичній психології. Малюнкові методики використовуються з метою дослідження взаємовідношень у сім’ї, розвитку інтелектуальної сфери особистості; діагностики індивідуально-психологічних особливостей та у психотерапевтичній та психокорекційній практиці. Теоретична та практична розробка названих вище напрямів застосування малюнкових методів висвітлена у працях Ф. Гудінаф, В. Вольфа, О. І. Захарова, А. С. Співаковської, Т. С. Яценко та ін. 

Використання малюнкових технік у якості як проективних, так і суто тестових методик не дає бажаного результату. Застосування традиційного тестового підходу до інтерпретації образної продукції обмежує можливості її використання для вивчення глибинно-психологічних феноменів, отже, й реалізацію цілісного підходу у пізнанні психічної реальності. 

Наше дослідження спрямоване на вивчення діагностичних можливостей комплексу тематичних психомалюнків у пізнанні несвідомої сфери психіки. Методика тематичних малюнків була сформована відповідно до концепції психодинамічного підходу до розуміння глибинних аспектів психіки, яка втілюється у методі активного соціально-психологічного навчання (АСПН), розробленого академіком АПН України Т. С. Яценко. Метод АСПН надає можливість включення учасників у процес довготривалого (80-100 годин) діагностико-корекційного навчання. У групі АСПН, в якій робота ведеться згідно з принципами спонтанності, щирості, невимушеності та психологічної захищеності, учасники мають можливість досліджувати особливості внутрішньої детермінації поведінки, які імперативно присутні у будь-якому поведінковому акті. Метод АСПН, який передбачає використання континууму прийомів, що комплексно забезпечують об’єктивність та надійність емпіричних даних, є основним методом нашого дослідження. 

Глибинна психокорекція, яка пов’язана з особистісними передумовами труднощів спілкування, має безпосереднє відношення до проявів психіки, котрі об’єднують у собі свідомі та несвідомі аспекти одночасно. 

Дисертація виконана відповідно до тематичного плану досліджень кафедри психології Черкаського державного університету ім. Б. Хмельницького та плану НДР Академії педагогічних наук України (16 напрям): “Науково-методичне забезпечення національної системи психологічних служб”. Загальна тема наукового дослідження: “Теоретико-методологічні засади групової психокорекції”. 

Об’єкт дослідження: процес групової психокорекції майбутніх психологів-практиків за допомогою методу активного соціально-психологічного навчання з використанням методики психоаналізу комплексу тематичних психомалюнків. 

Предмет дослідження: психологічний аналіз комплексу тематичних психомалюнків у контексті дослідження глибинних характеристик психіки. 

Мета дослідження: виявити діагностичні можливості методики тематичних психомалюнків у вивченні глибинно-психологічних феноменів психіки суб’єкта. 

В основу концепції дослідження покладено гуманістичний підхід, що реалізується у груповій психокорекції, зокрема положення про: доцільність цілісного пізнання психіки в єдності свідомих та несвідомих проявів; функційні особливості несвідомого, що проявляються у характеристиках – поза статтю, поза простором, поза часом; активний характер несвідомого, що має адекватні форми прояву; активність психічного з