Діагностичні можливості комплексу тематичних психомалюнків у дослідженні глибинних аспектів психіки

Гіпотеза дослідження грунтується на припущенні, що в процесі виконання комплексу тематичних психомалюнків (згідно з вимогами: спонтанно, невимушено, у вільній формі і з використанням кольору і т. ін.) – образна форма графічної продукції дозволяє матеріалізувати різні аспекти досвіду суб’єкта. На основі здійснення психоаналізу графічної продукції можна виявити глибинно-психологічні характеристики психіки. 

Часткові гіпотези: 

Символічна форма малюнка містить у собі свідомі і несвідомі характеристики одночасно. 

Символіка психомалюнка передає як індивідуальний, так і колективний досвід (архетипи). 

Вивчення несвідомих аспектів психіки за допомогою методики тематичних психомалюнків передбачає використання процесуальної психодіагностики. 

Відповідно до мети та гіпотези були поставлені завдання дослідження: 

Проаналізувати теоретичні та методичні джерела проблеми використання малюнкових методик у психологічній діагностиці. 

Дослідити теоретичні передумови психоаналітичного розуміння комплексу психомалюнків. 

Виявити специфічні особливості методики тематичних психомалюнків, що дозволяють об’єктивувати глибинний зміст психіки. 

Розкрити сутність процесуальної психодіагностики у контексті роботи з комплексом тематичних психомалюнків. 

Здійснити порівняльний аналіз продуктивності тестового, проективного та психодинамічного підходів у роботі з психомалюнками. 

Розробити рекомендації для психологів-практиків, зорієнтованих на підвищення професіоналізму у вивченні несвідомої сфери психіки суб’єкта. 

Методологічною основою дослідження є положення про цілісний характер психічної організації особистості та взаємну зумовленість психологічних та соціальних феноменів. Дослідження грунтувалося на принципах єдності історичного і логічного, теоретичного та емпіричного, системного і цілісного, діяльнісного і культурологічного підходів. 

Використання сутності положень методології зумовило обгрунтування поняттєвого апарату дослідження, визначення провідних ідей та методів їх теоретичного обгрунтування, науковий опис феноменів, що виявлені в процесі психоаналізу малюнків. 

Теоретичну основу дисертації становлять положення і висновки щодо: 

*структури та функційних особливостей несвідомої сфери психіки (Г. О. Балл, Ф. В. Бассін, А. Ей, С. Леклер, А. Фрейд, З. Фрейд, К. Хорні, К. Юнг та ін.) ; 

*завдань та методів практичної психології (Л.В. Долинська, Ю.Н. Ємельянов, О.Г. Ковальов, Л.А. Петровська, Г. О. Шулдик, Т. С. Яценко) ; 

*проективного підходу у дослідженні несвідомого (Л.Ф. Бурлачук, А.Корнер, Г. Ліндсей, Б. Мурштейн, Ю.С. Савенко, О. Г. Соколова та ін.) ; 

*використання малюнкових технік з метою психодіагностики і психокорекції особистості (В. Вольф, Ф. Гудінаф, О. І. Захаров, К. Еппл, Д. Кауфман, І. Корман, К. Маховер, В. С. Мухіна, О. Ф. Потьомкіна, О. С. Романова, А. С. Співаковська, Р. Хайкін, В. Халс, Д. Харріс, Г. Т. Хоментаускас, Т. С. Яценко та ін.) ; 

*процесуальної діагностики (Т. С. Яценко). 

Виходячи з концептуальних положень дослідження, наш науковий пошук було спрямовано на виявлення діагностичних можливостей методики тематичних психомалюнків у пізнанні глибинного змісту психіки. 

Дослідження проводилося протягом 1992-1998 років і здійснювалося у декілька етапів. 

На першому етапі (1992-1993 рр.) – спостереження і робота у групах активного соціально-психологічного навчання з метою рефлексивного самопізнання та пізнання методу. 

На другому етапі (1993-1994 рр.) – вивчення стану розробки наукової проблеми використання малюнкових технік з метою психологічної діагностики в різних теоретичних підходах; розробка програми і методики дослідження. 

На третьому етапі (1994-1996 рр.) – вивчення діагностичної спроможності методики тематичних психомалюнків. Дослідження внутрішньоособистісних феноменів, що об’єктивуються за допомогою методики психомалюнків. 

На четвертому етапі (1996-1998 рр.) – експериментальна перевірка концептуальних положень дослідження у закладах народної освіти I-IV рівнів акредитації, систематизація та оформлення результатів дослідження у вигляді кандидатської дисертації. 

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези використано загальнонаукові методи теоретичного рівня (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, систематизація), узагальнення науково-теоретичних та дослідних даних, а також методи емпіричного дослідження: 

•порівняльний аналіз різноманітних підходів до використання психомалюнка (тестовий, проективний, психоаналітичний) ; 

•узагальнення теоретичних та емпіричних даних з проблеми вивчення несвідомої сфери психіки; 

•аналіз літератури, що висвітлює питання впровадження методів, спрямованих на глибинно-психологічне вивчення психіки; 

•метод активного соціально-психологічного навчання, в межах якого була розроблена методика тематичних психомалюнків; 

•здійснення наукового аналізу стенограм матеріалів, які відображають діалогічну взаємодію психолога з автором у процесі психоаналізу комплексу тематичних психомалюнків. 

Емпірична база: дослідження виконувалось на базі Черкаського державного університету. У дослідженні брали участь 450 студентів психологічних факультетів та слухачів факультету перепідготовки кадрів, з них 96 осіб працюють у галузі практичної психології. 

Наукова новизна роботи: 

1Вперше здійснено наукове обгрунтування діагностичної спроможності психоаналізу комплексу тематичних психомалюнків у контексті дослідження сфери несвідомого. 

2Виявлено можливості відображення глибинних аспектів психіки суб’єкта у його малюнковій продукції. 

3Вперше здійснено порівняльний аналіз різноманітних підходів до використання малюнку з метою психологічної діагностики (тестовий, проективний, психоаналітичний). 

4Подальшого розвитку набуло питання методів вивчення несвідомої сфери. 

5Розширено погляди на психодіагностичні та психокорекційні властивості малюнку за рахунок використання його у комплексі тем з подальшим їх психоаналізом, зорієнтованим на цілісне пізнання психіки, зокрема її глибинних аспектів. 

6Показано переваги методу активного соціально-психологічного навчання та методики тематичних психомалюнків у вивченні системних характеристик несвідомого. 

Теоретичне значення роботи полягає у: теоретичному поглибленні змісту феномену