Додрукарські процеси у видавничо-поліграфічній справі

Процес верстки складається з декількох етапів:

• Створення шаблонної сторінки для автоматичного відображення на смугах видання повторюваних елементів (колонцифра, колонтитул) й єдиного стильового оформлення основних елементів видання (формат смуг, гарнітура, кегль, накреслення шрифтів) ;
• Розміщення та при необхідності модифікація обробленої текстової й образотворчої інформації на смугах видання;
• Створення зв'язків та видавничого пакету з необхідними файлами;
• Запис PostScript-файлу для подальшого виведення на друк.

Програми верстки також забезпечують управління шрифтами для правильного оформлення видання. Подібно до інших програм, вони працюють з усіма колірними системами.

Однак, програми верстки не пропонують можливостей обробки зображень, оскільки головне завдання роботи цих програм-забезпечити готовність смуг до висновку. Тому фахівцю додрукарської підготовки необхідно володіти не тільки програмами верстки, але і програмами обробки растрової та векторної графіки.

Найбільш часто зустрічаються помилки при верстці смуг видань є:

- Відхилення від стильового оформлення основного тексту (різні кегль, значення інтерліньяжу, щільність шрифту)

- Неправильний розподіл рядків заголовків за змістом

- Порушення правил оформлення заголовків, ілюстрацій

- Застосування великої кількості гарнітур шрифту

 

 

Трепінг – це навмисне накладення однієї фарби на іншу тонкою смужкою уздовж кордону їхнього зіткнення. Трепінг застосовується для компенсації неприводки – негативного впливу на якість друку об'єктивних факторів технологічного процесу.

Спеціалізовані програмні пакети дозволяють автоматично задавати трепінг в будь-яких додатках, для будь-якої кількості кольорів. Від користувача потрібно тільки виділити потрібний файл і помістити його в спеціальну папку.

В даний час найбільш часто зустрічається ручний метод завдання трепінга в програмах додрукарської підготовки. Щоб робити це правильно, треба знати різницю між двома поняттями: Overprint і Knockout (рис. 2. 4). Knockout – це віднімання одного кольору, що стоїть вгорі, з іншого кольору, що знаходиться під ним точно в розмір. І якщо в процесі друку буде навіть незначна, з точки зору поліграфіста, неприводка, то по межі дотику кольорів з одного боку буде тонка біла смужка, яка буде кидатися в очі і псувати якість відбитка, з іншого ж боку одна фарба налізатиме на іншу на товщину цієї білої смужки.

Overprint – це друк верхнім кольором по нижньому без вирахування. При цьому на ділянці перекриття в результаті накладення двох фарб з'являється новий колір. Якщо Overprint заданий помилково, зі смуги можуть зовсім «зникнути» світліші елементи, що лежать на темному фоні. Сам же треппинг – це тонка смужка overprint по межі knockout.

Однак, трепінг є небажаною операцією додрукарської підготовки, оскільки він ускладнює всі наступні операції, а некоректне його застосування може негативно відбитися на якості друкованого відбитка.

 

 

Електронний спуск смуг є цифровий процес розстановки смуг у майбутній друкованій формі за такою схемою, яка дозволяє після друкування і фальцювання отримати зошити з послідовним розташуванням смуг. Від звичайного ручного монтажу електронний спуск смуг відрізняється не тільки економією матеріалів і часу, але і більш високою точністю суміщення. У той час як при ручному монтажі повинні монтуватися всі кольороподільні фотоформи для кожного друкованого аркуша окремо, при електронному спуску смуг потрібно тільки один раз зробити спуск смуг з усіма необхідними елементами майбутнього друкованого аркуша і використовувати його далі, як шаблон.

Розрізняють спуск смуг зі «своїм» і з «чужим» оборотом, це залежить від того, з якої форми будуть друкувати на звороті аркуша – зі своєю або з чужої. При спуску смуг з «чужим» оборотом виготовляється дві різні друкарські форми, з однією з них друкують обличчя, а з іншого повороту друкованого аркуша. При спуску смуг зі «своїм» оборотом обличчя і оборот запечатаного листа однакові.

Електронний спуск смуг здійснюється засобами програмного забезпечення, які відомі як програми спуску смуг. Програми спуску смуг поділяються на дві великі групи:

• програми, які створені як апаратно-незалежні і можуть використовуватися з будь-яким обладнанням / системою;
• програми, які інтегровані виробниками друкарських систем в процес обробки цифрових даних на виробленому ними обладнанні.

Беручи до уваги те, що при CtP-технології до запису зображення на формову пластину будь-які матеріальні носії відсутні, контроль помилок здійснюється за допомогою плоттерних роздруківок (контроль макета) після процесу растрування. Поряд з внутрішнім контролем спуску смуг, а також розташування міток згинів і розрізання плоттерні роздруківки надають можливість встановлювати помилки PostScript-підготовки в RIP, і, крім того, можуть використовуватися як коректурні відбитки для замовника. Однак пристроєм контролю кольоровідтворення плоттер є тільки в рідкісних випадках. Це пов'язано з високою вартістю кольоропробних відбитків, тому зазвичай вони виготовляються тільки на окремі, що цікавлять смуги. Однією з можливостей контролю верстки окремої смуги служить цифрова кольоропроба.

 

 

Подальша обробка зображення після формування цифрової версії друкарської форми (спуску смуг) полягає в раструванні зображення. Растрування – це процес перетворення напівтонових і штрихових зображень в набір точок різного діаметру (растр). Пристрої, що виконують процес растрування, називають растровими процесорами. Розрізняють апаратні, програмні та комбіновані растрові процесори. Апаратні RIP є окремий комп'ютер, що виконує тільки растрування. Програмні RIP є програмне забезпечення для растрування. Комбіновані RIP побудовані на поєднанні декількох програмних і апаратних RIP. Це особливо актуально там,