Дослідження комунікативних технологій в діяльності керівника адміністративної служби

 

 

Методологічні засади кожного наукового дослідження складають концептуальні ідеї, принципи та підходи, на яких воно має ґрунтуватися.

Концептуальні ідеї становлять собою систему логічно пов’язаних тверджень, інтерпретованих на ідеалізованих предметностях, що представляють той чи інший фрагмент дійсності, яка вивчається [1, с. 509].

Методологічні підходи є основними напрямами вивчення предмета дослідження, які дозволяють не лише проаналізувати й описати досліджуваний процес, виявивши певний аспект розуміння сутності досліджуваних явищ, але й передбачити можливі варіанти його розвитку [3, 57].

В своїй роботі ми застосували наступні підходи:

Системний підхід: самостійні компоненти, такі як управління, підприємство, комунікативні технології, адміністративна служба, менеджер розглядаються як сукупність взаємопов'язаних компонентів.

Особистісний підхід: використовувався нами при написанні 3 розділу даної роботи, адже завдяки нього ми змогли виділити ті комунікативні технології, необхідні для ефективного управління підприємством.

Діяльнісний підхід: вибір, і організація діяльності підприємства в умовах розвитку комунікаційно-інформаційних технологій з позиції суб'єкта пізнання.

Індивідуальний підхід. Використовуючи такий підхід ми змогли виділити ті питання в роботі керівника адміністративної служби, які дозволять їм швидко та ефективно використовувати комунікативні технології.

Під час написання даної роботи, крім підходів, ми використовували і принципи наукового дослідження.

Принцип виконує подвійну функцію: «з одного боку, він виступає як центральне поняття, що репрезентує узагальнення й розповсюдження певного положення на всі явища, процеси у тій галузі, з якої даний принцип є абстрагованим; з іншого – він виступає у сенсі нормативу, предписання до дії» [3, 31].

Принцип інтерсуб’єктивності відображає властивість загальнозначущості й загальнообов’язковості наукового знання. Він виявляється у прагненні дослідника досягти істинного знання, максимально абстрагуючись від своїх бажань, упереджень, переваг та індивідуальних особливостей наукового пошуку, й спрямування його на розкриття загальних закономірностей і властивостей досліджуваного об’єкта чи явища.

Даний принцип допоміг нам здійснити дослідження на широкій експериментальній базі з урахуванням не лише власного досвіду, а передусім, особливостей існуючої практики.

Звернення при цьому до вітчизняного та зарубіжного історичного досвіду, аналіз його з метою виявлення найбільш цінних теоретичних і практичних набутків, які доцільно впроваджувати до управлінського процесу сучасних підприємств допоміг нам реалізувати принцип історизму в дослідженні.

Принцип достатності полягає в тому, що кожна висловлена думка має обґрунтовуватися іншими, істинність яких науково доведена й не підлягає сумніву тому в своїй роботі ми, висловлюючи думку, робили коректні посилання на конкретних авторів цих ідей із зазначенням відповідного джерела й сторінки.

Принцип несуперечливості виявляється у такій логіці наукового мислення дослідника, яка забезпечується дотриманням законів логіки, передусім, закону недопущення суперечності [4, 13]. Тобто чітко має спрацьовувати формула: «Якщо – То». Порушення логіки викладу матеріалу є наслідком недостатньої усвідомленості змісту своєї роботи, причинно-наслідкових зв’язків. Даний принцип ми застосували при послідовному викладі наукових тверджень, за якої судження про такі аспекти як підприємство, комп’ютерні технології, управління, керівник, керівництво викладались не суперечачи одне одному.

Також слід назвати принцип науковості, що дав нам змогу використовувати об'єктивні наукові знання над певними тимчасовими кон'юнктурними інтересами тих або інших класів, соціальних груп чи окремих дослідників, адже наукова істина при аналізі, поясненні та прогнозуванні процесів управління повинна стояти вище над усе.

З принципом науковості тісно пов'язані також інший принцип наукового пізнання – принцип всебічності дослідження управління підприємством з використанням комп’ютерних технологій, основний зміст якого полягає у тому, щоб аналізувати управлінські явища не самі по собі, а у їх взаємозв'язках і взаємодії з іншими, близькими до них суспільними явищами. Причому мають бути забезпечені повнота і всебічність дослідження, а це вимагає розгляду управління підприємством з точки зору не якогось окремо взятого аспекту, а з урахуванням усіх аспектів, що формують загальне бачення досліджуваних явищ.

Для написання даної роботи, для дослідження комунікацій в діяльності керівника адміністративної служби підприємства, були використані наступні методи:

• загальнонаукові методи:
• аналіз;
• синтез;
• узагальнення;
• індукція;
• дедукція
• аналогія
• методи емпіричного дослідження – узагальнення;
• методи теоретичного дослідження – історичний метод;

Для того, щоб дійсно пізнати предмет, треба охопити, вивчити всі його сторони, всі зв'язки. Пізнання розкриває внутрішні істотні ознаки предмету, зв'язки його елементів і їх взаємодію одного з другим. Для того, щоб це здійснити, необхідно цілісний предмет розчленувати (практично або в думках) на складові частини, а потім вивчити їх, виділяючи властивості і ознаки, зв'язки і стосунки, а потім виявити їх роль в системі цілого. Після того, як ця задача буде вирішена, частини знов можна об'єднати в єдиний предмет і скласти собі конкретне уявлення, яке спирається на глибоке знання внутрішньої природи предмету.

Ця мета досягається за допомогою таких операцій як аналіз і синтез.

Аналіз – це розчленовування цілого предмету на складові частини (сторони, ознаки, властивості або відносини) з метою їх всебічного вивчення.

Кількісний аналіз передбачає ретельне збирання, обробку й використання відповідної інформації, передусім даних статистики або експериментів. Цей метод може бути корисним, оскільки, на відміну від радянських часів, коли значна частина статистичних даних не оприлюднювалася, в незалежній Україні дослідник може мати масштабнішу та більш